Вишкіл для Старозаповітного і Новозаповітного Ізраїлю

    

Історія і навіть географія "краю, що тече молоком і медом" показує нам наскільки ідеально Обіцяний Край підходив для того, щоб бути місцем, де Господь буде робити вишкіл Свого заповітного народу. На цій крихітній смужці землі (з непростим кліматом і в оточенні ворогів - В. Г.) на стародавньому Близькому Сході Божий народ навчався уповати на Господа. Вони уповали на Нього щодо їхнього насущного хліба і щодо їхнього тривалого існування як нації, з якої мав прийти Христос. Саме через обітницю Спасителя Ізраїль мав бути збережений упродовж століть Старого Заповіту.

     Чи цього вишколу потребували лише ізраїльтяни? Чи не потребуємо його й ми? Те, що Бог  сказав був про виживання (тодішнім) нащадкам Авраама, коли вони зіштовхувались із повсякденними проблемами виживання, по-суті не відрізняється від того, про що Ісус навчає нас у Нагірній Проповіді: "Шукайте ж найперше Царства Божого й праведності Його, а все це (Що ми будемо їсти? Що ми будемо пити? У що ми зодягнемось?) вам додасться" (Матвія 6:33). Ми розуміємо, що це означає: "Дітки Мої, ставте Мене на перше місце і Я обіцяю вам, що вам не потрібно буде журитись ні про їжу, ні про одяг, ні про виживання".

Джон Джеске, Поєднуючи Сінай із Голгофою