Проповідь на 8-у неділю Богоявлення

                               ТАЄМНИЦЯ БЛАГОЧЕСТЯ

                    (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

          

Отже, і вони [диякони] нехай перш випробовуються, а потому хай служать, якщо будуть бездоганні. Так само жінки нехай будуть поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому.  Диякони мусять бути мужі однієї дружини, що добре рядять дітьми й своїми домами. Бо хто добре виконує службу, той добрий ступінь набуває собі та велику відвагу в вірі через Христа Ісуса. Це пишу я тобі, і сподіваюсь до тебе прийти незабаром. А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди.  Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!  Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє, хто одружуватися забороняє, наказує стримуватися від їжі, яку Бог створив на поживу з подякою віруючим та тим, хто правду пізнав. Кожне-бо Боже твориво добре, і ніщо не негідне, що приймаємо з подякою, воно бо освячується Божим Словом і молитвою (1 Тимофія 3:10-4:5).

        Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!  (1 Кор. 1:2, 3). Амінь.

Дорогі брати і сестри, 10 днів тому з Апостольського палацу у Ватикані, зодягнутий у все біле вийшов Папа Римський, Бенедикт XVI-ий.  До ватиканських стін попрощатися з ним прийшли сотні віруючих Римсько-Католицької Церкви.  Бенедикт XVI промовив слова вдячності до зібрання і в теж білому вертольоті «вознісся» з Ватикану та попрямував у літню резиденцію, де проведе найближчі кілька місяців.  Телевізійний канал Євроньюз у ті дні показував відеоряд, пов’язаний із життям і діяльністю цього римського єпископа: ось він на месі; ось зустрічається з британською королевою; а ось молиться разом із магометанином в «Голубій Мечеті» в Стамбулі, наче демонструючи, що Аллах Магомета і Отець Христа – одна й та сама особа. 

Тим часом один із лютеранських професорів з Канади написав похвальні «Думки про відставку професора Папи», в яких підносив «тиху Христо-центричну зосередженість» відставного римського понтифіка.  Хор хвалебних голосів справляє враження, що справді у відставку подав істинний єпископ Христової Церкви і вірний учитель християнської доктрини, до вчення якого слід пильно прислуховуватися і повторювати його приклад у житті.

Проте сьогодні Господь Святий Дух висловлює протест проти таких заяв і проти такої похвали через Своє Писання.  Сьогодні Христів Апостол, Св. Павло застерігає нас, аби ми пильнували і не потрапили в пастку, поставлену дияволом, безпосередньо в Церкві. Все може виглядати дуже гарно і привабливо: величний собор, чудовий хор, священні ризи, кадіння, давня історія і навіть читання або виспівування Святого Письма на літургії.  Але любий Апостол каже: «Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів, хто в лицемірстві говорить неправду, і спалив сумління своє».  

Служіння римського понтифіка є однією з ознак того, що ми живемо в останні часи. Саме про римського єпископа, папу і про подібних до нього єпископів і пастирів застерігає нас Господь Святий Дух.  Він каже, що такі служителі не слухають більше Христа, а натомість слухають «духів підступних і наук демонів».  Який це жах – закривати вуха до вчення Спасителя, а натомість пильнувати за тим, що каже диявол та його армія лукавих духів!  Але саме це і роблять ті єпископи, пастирі та вчителі, які в лицемірстві говорять неправду і спалили своє сумління. Їхнє сумління не мучить їх, коли вони навчають всупереч Слову Божому, яке щойно читали своїм парафіянам.  Вони звикли обманювати, і намагаючись йти слідами свого вчителя-диявола, який «неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44), самі стали професійними обманщиками в церковних ризах.

Сьогодні Господь Святий Дух згадує принаймні про два таких масових обмани Антихриста і всіх його послідовників: заборона одруження та стримування їжі. Заборона одруження усім священикам в церкві підпорядкованій Римові або єпископатові, в церквах, у спільноті з Константинополем, ще називається целібатом.  Цю вимогу Антихрист та його послідовники висунули всупереч Божому Слову про те, що «єпископ [пастир]… має бути муж однієї дружини» (1 Тим. 3:2). Вимога про целібат відверто бунтує проти Божої постанови про вшанування шлюбу (освяченого Богом союзу між чоловіком і жінкою), а також стиха, але стрімко поширює таку гидоту як педофілію та гомосексуалізм, вже не кажучи про те, що в багатьох церквах виконується пророцтво, дане отцями-реформаторами в Ауґсбурзькому Віросповіданні: «Якщо ця важка заборона шлюбу триватиме довше, то в майбутньому може бути нестача священиків і пастирів» (XXIII:17).

Так само ці глашатаї демонів наказують стримуватися від їжі або під час певних постів або й взагалі упродовж цілого життя, звертаючись за допомогою не до Христа, а до Мойсея, намагаючись справити враження, що не Христос, а нібито Закон та людські діла і людська самоправедність веде до прощення гріхів, спасіння і вічного життя.  Відступники від віри будуть проголошувати що завгодно, але не віру в Христа, яку вони зрадили, або в якій вони ніколи не перебували. Про таких пастирів, учителів, проповідників Господь каже: «Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!» (Мр. 9:42). Адже і на їх, і на їхніх послідовників чекає невгасимий огонь пекла, вічні муки в аду.  Істинно «Залишіть ви їх: це сліпі поводатарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, обоє до ями впадуть...» (Мт. 15:14).

Любі брати і сестри, диявол і його агітатори під виглядом фальшивих пророків, священиків, вовків у овечих шкурах, з усіх сил намагатимуться відвернути нашу увагу від спасіння, яке дається нам у Христі Ісусі, і то в Ньому Самому і заманити нас на дорогу падіння.  Але Церква Бога Живого є Божий дім, стовп і підвалина правди і правду Божу вона повинна оберігати.  Сьогодні Апостол Павло підсумовує цю істину кількома чудесними рядками: «Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!» 

Правдиве благочестя – Ісус Христос і тільки Він.  Христос – справді велика таємниця.  Адже розумом осягнути те, що Він зробив заради нас і заради нашого спасіння неможливо.  Як можна осягнути те, що вічний Бог Син народжується від Діви Марії?  Як можна осягнути те, що Той, Кого не може вмістити небеса і земля, лежить на колінах Матері Божої? Як може Той, Хто землю насичує вогкістю, вирівнює груддя її, розпускаєш дощами її і благословляє рослинність її (Пс. 65:11) насичуватися з грудей Своєї Матері?  Господь робить все це заради нас. Він проходить нашу дорогу. Але на відміну від нас, Зачатих у гріхові і народжених у беззаконні, Він зачинається у непорочності і народжується у святості.

Це воплочення Христа, це народження Сина Божого від Діви Марії, ненавидить диявол, як і ненавидить він шлюби та всі народження дітей, а наполягає на целібатах і абортах, і всьому, що штовхає людей до гріха та до вічних мук в аду. Це диявол підбурив первосвящеників юдейства, аби вони звинуватили Бога в народженні людиною і назвали це богохульством так наче Бог не обіцяв, що Насіння жінки, Його Син розчавить голову змієві і звільнить людей від прокляття гріха, рабства сатани та вічної смерті.  Бог це зробив.  «Христос родився!  Бог воплотився» - велика таємниця благочестя, важлива частина нашої християнської віри.  Бо це сталося для нас і для нашого спасіння.  Бо саме так Бог Син став Агнцем Божим, що на себе бере гріх світу, усі наші гріхи.

Він був засуджений на смерть на хресті, як Своїми первосвящениками так і тими, Кому дав був земну владу. Засуджений, як богохульник, що вдає із Себе Бога і фальшивий цар, Якого не мало би бути над кесарем. Але як сьогодні нам каже Апостол, Ісуса виправдав Дух. Бо на третій день по смерті на хресті, Ісус воскрес із мертвих і тим підтвердив, що Він – Божий Син, Спаситель світу. Він підтвердив, що Він – Агнець Божий, Який на Себе забрав гріх світу і що кожен, хто вірує в Нього, має прощення гріхів і вічне життя у Божому Царстві. Своїм воскресінням Він підтвердив, що ви, любі віруючі в Ісуса Христа – прощені в Його Ім’я і заради Нього Бог зараховує вам Його праведність вірою і називає вас Своїми дітьми і дає вам спадщину Царства Небесного, якою ви будете радіти упродовж цілої вічності.

Христос воскреслий показався Анголам, Своїм посланцям, Своїм Апостолам, які проповідували Його між народами, а правдиві учні апостолів проповідують Христа розп’ятого і воскреслого далі. В кожній парафії, в кожному зібранні святих Христові посланці звіщають Добру Новину про те, що Бог любить Свій віруючий люд, піклується про нього, годує його Своїми правдивими тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Вечері і захищає Своїх віруючих від фальшивих учителів, аби зберегти цей важливий, дорогий і неоціненний скарб – віру в Ісуса Христа, Сина Божого.  Бо не целібат і не втримання від їжі дає прощення гріхів.  Вони радше стають на заваді цьому прощенню і спонукають людину то милуватися собою, а то палати ще більшими пристрастями.

Натомість ті, що вірують в Христа, покладаються на Нього і лише на Нього.  Бо Христос – святий і праведний. Він – правдивий Бог і правдива людина. Він усе здійснив для нашого спасіння. Він любить нас і дає нам вічне життя.  Він довів це Своїм життям, смертю і воскресінням. Його вознесіння не було таким видовищним, як «вознесіння» 28 лютого цього року відставного Папи з Ватикану.  Але вознесіння Ісуса було справжнє.  І вознісся Він на небеса, звідки Він, як ми це сповідуємо в нашому Символі віри «прийде судити живих і мертвих; Царству ж Його не буде кінця».  Ісуса Христа, а не Папу чи будь-якого іншого єпископа, як про це пише Апостол Павло, Бог посадив на небі праворуч Себе  «вище від усякого уряду, і влади, і сили, і панування, і всякого ймення, що назване не тільки в цім віці, але й у майбутньому. І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все – за Голову Церкви» (Еф. 1:21, 22).

Ось як високо цінує Бог Свою Церкву, вас любі віруючі в Його Сина.  Він любить вас по справжньому і так само, як справжнім було вознесіння Ісуса, буде підхоплення вас, дітей Божих, на небеса у час повернення нашого Спасителя. До того ж часу завжди буде існувати істинна Церква, стовп і підвалина правди, Церква, яка провіщає не целібат, не стримування від їжі, яку дав нам наш люблячий Бог, а Церква, яка проголошує Закон і Євангеліє, Церква, яка проповідує таємницю благочестя, Христа розп’ятого і воскреслого – Церква до якої належите ви і в якій ви сьогодні зібрані, як народ Божий, прощений заради Христа і люди, які силою, що діє у віруючих, є поважні, не обмовливі, тверезі та вірні в усьому. Бо «вірний Той, Хто вас кличе, Він і вчинить оте!» (1 Сол. 5:24).  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.