В одній лізі

Треба в християнстві берегти ці золоті слова[1] – лише вони роблять людину християнином. Ви бачите, як гірко помиляються ті, що намагаються уникнути вічного суду через свої монашества, сутани і тонзури. До того ж такі люди навіть пропонують продавати свої надлишкові діла та передавати їх іншим людям. Я змушений визнати, що так ми жили в папстві. Ви, молоді люди, дякуйте Богові за ваше ліпше знання і добре вивчіть ці слова.  Бо смерть і пекло перебувають одній лізі з папою і турецьким Кораном для того, аби зводити людей, щоби для спасіння вони покладалися на свої гидкі діла.  Але спасіння вимагає більшого, ніж наші добрі діла – для спасіння не достатньо навіть святості ангелів. Щоби здолати смерть мав бути виданий Божий Однороджений Син. А небеса і перемога над смертю – не лише Христові – кожен, хто вірує в Нього, не повинен загинути, а буде мати вічне життя. З іншого боку, хто лишень відмовляється увірувати, той навіки перебуває поза допомогою і порятунком, як про це пізніше зазначає Христос, кажучи: «Хто ж не вірує, – той вже засуджений» (Ів. 3:18).

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

---

[1] Хто вірує в Нього, не буде засуджений; хто ж не вірує, той вже засуджений, що не повірив в Ім'я Однородженого Сина Божого (Івана 3:18).