Нехай служитель навчає Слово Боже не в загальному, але хай він з особливою любов'ю і старанністю складає і застосовує свої проповіді до себе та слухачів таким чином, щоб цим була навчена вся Церква (1 Кор. 14:12, 26; Еф. 4:11-12). Це відбувається тоді, коли у своїх проповідях і в усьому своєму служінні він перед собою бачить ті основні частини, які приписав Святий Дух, а саме, коли служитель спрямовує і відносить все до вчення або втіхи, або терпеливості, або до вказівки, або до докору, або до направи, або до каяття, або до віри, або до праведності, або до нового послуху в добрих ділах, про які наказав Бог (Рим. 15:4; 1 Кор. 10:11; 2 Тим. 3:16; Тита 1:7; Дії 20:21, 26:20). Служіння доброго та вірного пастиря гарно описано в Єз. 34:15-17, а саме - він годує овець, шукає загублених, повертає назад тих, що заблукали, піклується про зранених і слабких, підбадьорює сильних, відділяє овець від козлів тощо.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар