Служитель Слова повинен не тільки вірно та у злагоді зі Словом Божим навчати, але й повинен він виявляти свою віру Богові у дорученій йому церкві тим, що водночас годуватиме овець та гнатиме вовка від кошари або ж, як каже Лютер, він повинен виконувати обидві ці дії: годувати та захищати. Таким чином він не повинен ані захищати, ані прикривати чи загладжувати фальшиве вчення, але він повинен відкрито і чітко протистояти фальшивому вченню та попереджувати свою отару, аби вона цього вчення остерігалася (Єз. 13:10; Ів. 10:5; Мт. 7:15; Тит. 1:9-11; Дії 20:29, 31).
Втім, він не повинен викликати своєрідні диспути та суперечки про слова і не повинен дратувати своїх слухачів передчасним здійманням галасу, але повинен боротися проти опонентів, лише коли цього вимагають конфлікти, якщо без цього неможливо зберегти чистоту вчення. І в цьому він нехай завжди прислуховується до своїх слухачів про те, що є корисним і необхідним для їхнього повчання, аби вони могли залишатися у правдивому вченні і могли захистити себе від розчини фальшивої доктрини.
Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар