День Св. Ісуса Навина

 Сьогодні ми згадуємо Св. Ісуса Навина і дякуємо  за нього Богові. "Ісус, син Навина, був служитель і наступник Мойсея, і провідник народу Ізраїлю, який провів їх через сухе русло Йордану у Край Ханаанський.  Він мав таке саме ім'я, як наш Спаситель, Ісус Христос [оскільки єврейською мовою імена "Єгошуа" та "Ісус" звучать однаково]. Він був прототипом Христа, Який привів дітей Авраама через Йордан життя бід і смерть у спочинок вічного життя...

    Коли першого дня 2493 року від створення світу помер Мойсей, Єгошуа повів народ Ізраїлю у Край Ханаанський, який був обіцяний їхнім батькам. Він здобув відмінні і дивовижні перемоги для Божих обранців. Подолавши царів Ханаану, він розділив край і в кінці помер у віці 110 років. Єврейською мовою його ім'я звучить Єгошуа або Йосуа, тобто "Спаситель", "Помічник". Грецькою мовою його ім'я звучить Іесус або Єсус".

Давид Хитрей

Молитва на День Св. Ісуса Навина:

Господи Ісусе Христе!  Твій слуга Ісус Навин провів дітей Ізраїлю через хвилі ріки Йордану в край, що тік молоком і медом.  Ісусе Христе!  Веди нас крізь води нашого Хрищення ув Обіцяний Край нашої вічної домівки, в якому Ти живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Залишатись учасниками Христа: проповідь на 11-у неділю після П'ятидесятниці

                ЗАЛИШАТИСЬ УЧАСНИКАМИ ХРИСТА

         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)           

Тому-то, як каже Дух Святий: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині, де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років. Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: «Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх», тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!»

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого! Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха. Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця, аж поки говориться: «Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!» (Євреїв 3:7-15). 

            Благодать (вам), милість, мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Господа нашого! (2 Тим. 1:2) Амінь. 

Дорогі брати і сестри, можна лише уявити радість ізраїльтян, коли вони виходили із Єгипту, з дому рабства.  Ми добре пам’ятаємо, як єгиптяни ставились до ізраїльтян, своїх рабів. Оскільки Господь благословляв Свій народ навіть на чужині, то народ сильно виріс так, що єгиптяни вдалися до геноциду, вимагаючи вбивати всіх первородних хлопчиків. 

            З ізраїльтян єгиптяни знущались, змушуючи їх до важкої праці, вони їх били і карали за найменші провини. Життя Ізраїлю ставало нестерпним, тож народ Божий взивав до Господа.  На провідника народу Господь вибрав Мойсея і промовив до нього: «Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом» (2 М. 3:7, 8). 

            Тож найперша Пасха, коли Господь перейшов Єгипет і зберіг доми, в яких споживали тіло пасхального ягняти, а кров’ю його намастили одвірки, була справжнім торжеством Ізраїлю, що вирушає в Обіцяний Край. Дорогою до Обіцяного Краю за ізраїльтянами гналась єгипетська армія, яка втопилась у Червоному морі, крізь яке Ізраїль пройшов наче суходолом – таке велике чудо створив Господь для Свого народу, що здавалось, що відтепер народ буде відданий Богові доки існуватиме світ!  

            Проте так не було. Було сходження Мойсея на гору Сінай, де Господь дав Своєму народові Закон. І було масове відступництво народу від Господа поки Мойсея не було. Було покаяння і був марш, і була готовність Господа ввести Свій народ в Обіцяний Край, на оглядини якого було відправлено 12 розвідників – по 1 від кожного племені Ізраїлю. 

            І що вони там побачили? Край, що тече молоком і медом? Так!  Але крім цього вони побачили там укріплені міста, озброєні армії і дуже великих та міцних людей. Десятьом розвідникам стало страшно від самої думки іти і завойовувати Ханаан так наче Господь зовсім недавно не знищив найпотужнішої армії на світі у Червоному морі! То був сумнів не у власних силах, а сумнів у Господі! 

            Лише двоє розвідників залишились вірні Богові та довіряли Його обітниці: Ісус Навин і Калев. «Калев утихомирював народ перед Мойсеєм та й сказав: «Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми справді переможем його!» (4 М. 13:30). А коли народ вкінець збунтувався, то «Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу свою, та й сказали до всієї громади Ізраїлевих синів, говорячи: «Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший! Якщо Господь уподобає Собі нас, то впровадить нас до того Краю, і дасть його нам, Край, який тече молоком та медом. Тільки не бунтуйтесь проти Господа, і не бійтеся народу того Краю, бо вони хліб для нас! Їхня тінь відійшла від них, а з нами Господь, не бійтеся їх!» (4 М. 14:6-9).  Саме Ісус Навин стане провідником народу після Мойсея і великим полководцем народу Божого!

            Знаєте, що ізраїльтяни захотіли зробити з цими двома вірними розвідниками? Вкаменувати!  І вони б убили цих двох мужів Божих, якби не втрутився Господь, а Його слава  «появилася в скинії заповіту всім Ізраїлевим синам...» (4 М. 14:10).  Через цей бунт проти Господа Ізраїль змушений був ходити в пустині цілих сорок років, допоки не помер останній дорослий заколотник проти Божої волі.  Ось про які бунти нам повідомляє сьогодні Писання в Посланні до євреїв, цитуючи Псалом 94 (95). 

            І саме від таких бунтів Господь Святий Дух застерігає нас сьогодні. Наші виклики сьогодні теж дуже серйозні. На нас напав дуже могутній ворог, Росія. Росія сама про себе вихвалялася, що в неї друга за могутністю армія світу, а білоруський Лукашенко заявляв, що за 3-4 дні Україну буде повністю завойовано. Перед цим вони роками намагались розколоти наш народ, ослабити нашу економіку і армію. І при цьому постійно вели духовну війну проти українських віруючих. 

            Коли ми бачимо, як росіяни захоплюють наші міста і села, руйнують усе, що потрібне для нашого життя, убивають і катують українців і українок, в нас можуть з’являтись різні думки. Багато-хто зі страху взагалі тікає за межі України. Тож через автора Послання до євреїв нас Господь кличе: «Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!» 

            Зле серце невірства – це серце відступника. Це серце людини, яка нібито ще перебуває у зборі праведників, тобто людей, які уповають на Христа, але у своєму серці вона покинула Христа і Його Слово. Для неї Десять Заповідей Божих – порожній звук. Вона не вірує, що Бог виконає Свої погрози. Пам’ятаєте Підсумок Закону Божого? Бог каже нам: «Я – Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що ненавидять Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді» (5 М. 5:9, 10). 

            Коли в серце закрадається невірство, то серце нехтує погрозами Божими і тоді з нього починаються реалізуватися гріхи. Як каже нам Господь Христос: «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги. Оце те, що людину опоганює» (Мт. 15:19, 20). Ось чому Господь хоче, аби ми стереглися в особливий спосіб – не просто стергли самих себе, але й стерегли один одного, слідкували, насамперед за мовою один одного, бо в ній першій може проявлятись невірство. 

            Яким чином? Це необов’язково можуть бути слова відречення від Христа. Це може бути схвалення зла в будь-якому його прояві. Це можуть бути брудні жарти. А можуть бути пропозиції доєднатись до якогось гріха. Через це ми повинні стерегтися самі. І через це ми повинні стерегти наших братів, аби хтось із них, інколи сам того не відаючи, не впав у якийсь явний гріх, маючи перед тим заражене гріхом серце. 

            Тож пильнування вкрай необхідне. Далі нам Господь каже: «Кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха».  Як можна стати запеклим через підступ гріха? Залишатись нерозкаяним грішником!  Цікаво, що в грецькій мові тут використовується слово «склеринті» - затверділим і це слово має пряме відношення до нашого українського слова «склероз». 

            Ми можемо перефразувати і сказати, щоб ми заохочували один одного, аби наші брати і сестри не стали склеротиками гріха, хворими на склероз гріха! А отже аби вони не стали людьми, що не знають нічого окрім гріха, і не оточені нічим іншим, а самим гріхом.  Тож одна справа стерегтися самим і стерегти братів, а інша справа – заохочувати. 

            Це заохочування до того, щоб ми залишались учасниками Христа.  Адже Христос став нашим учасником. Сам вічний Бог Син стався людиною у визначений час, аби прожити на нашому місці і замість нас досконале життя. Він стався нашим учасником, як ми, але без гріха. Проте на Себе Він забрав усі наші гріхи і провини і приніс Себе в досконалу жертву за кожного з нас. На третій день Він воскрес із мертвих, аби кожен, хто вірує в Нього мав прощення гріхів, праведність, воскресіння і вічне життя. 

            Чому Син Божий став нашим учасником? Бо Він так сильно нас полюбив. Бо Він так сильно нас любить! І Він нас учинив Його учасниками – щоб ми перебували в Ньому, а отже з Ним мали вічне життя. А як Він нас учинив Його учасниками? Через Хрищення, через Своє Слово – Його Дух створив у нас спасенну віру. І ми залишаємось Його учасниками, коли віруємо Христові, довіряємо Йому, уповаємо на Христа. 

            А як ми заохочуємо один одного залишатись учасниками? Нагадуючи один одному про любов Христову, про Його Слово, як і Сам Він каже: «Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє – то правдиво пожива, Моя ж кров – то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, – той в Мені перебуває, а Я – в ньому.  Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, – той жити буде повік!» (Ів. 6:54-58). 

            Бути учасниками Христа означає вірувати в Христа, і це означає також причащатися Христом у Його Святій Вечері. Власне кажучи саме грецьке слово «метохої» означає «брати участь» - брати участь у Христові. Брати участь у Його смерті, у Його воскресінні і житті. Ось що означає бути учасниками Христа. 

            І Господь кличе нас заохочувати один одного до такої участі, втішати один одного любов’ю Христовою, прощенням, яке Він здобув для нас на хресті Голгофи, вічним життям, яке ми маємо у Первісткові з покійних – у Христі. Ми ж теж як і Старозаповітний Ізраїль ще перебуваємо на марші. Вони йшли в Обіцяний Край, а ми йдемо до воскресіння і Царства Небесного. 

            Щоправда в Обіцяний Край увійшли ті, хто шукав небесної батьківщини, тобто вірував у Христа грядущого. Так само і воскресіння для життя вічного матимуть ті, хто вірує в Христа розп’ятого і воскреслого, і чекає на Його повернення у славі. Нам ще багато чого слід витерпіти і пройти через багато випробувань, але нас чекає Край кращий від того, що тече молоком і медом, бо Обіцяний Край – лише тінь Царства Небесного, яке для нас приготував Син Божий. Заради Христа. Амінь. 

            Благодать з вами! Амінь (2 Тим. 4:22).

День Св. Моніки, матері блаженного Августина

 Сьогодні ми згадуємо Святу Моніку, матір Августина Блаженного і дякуємо за неї Господу..  Господь Святий Дух навчає нас через Писання: "Безперестанку моліться!" (1 Солунян 5:17). Ревність цієї святої молитвениці робить її чудесним прикладом палкої і частої молитви для кожного християнина і християнки.

       Будучи уродженкою Північної Африки, Моніка (333 р. - 387 р. р. по Р. Х.) була відданою матір'ю Св. Августина. Упродовж усього свого життя вона прагнула духовного добробуту для своїх дітей, особливо для її талановитого сина, Августина.  Овдовівши у молодому віці, вона присвятила своє життя сім'ї, молячись упродовж багатьох років за навернення Августина.  Коли Августин з Північної Африки відправився до Італії, вона пішла за ним до Риму, а потім до Мілану. Там вона раділа від того, що була свідком навернення її сина до християнської віри. Ослаблена подорожами, Моніка померла в італійській Остії під час тієї мандрівки, яка мала би, як вона сподівалася, привести її назад до рідної Африки.

Молитва на День Св. Моніки, матері блаженного Августина:
Господи!  Ти зміцнив Твою терплячу слугу Моніку через духовну дисципліну, аби вона наполегливо несла свою любов, підносила свої молитви і проливала свої сльози за навернення її чоловіка і Августина, її сина.  Зроби нашу відданість глибшою, аби ми приводили інших людей, особливо членів наших сімей до визнання Ісуса Христа Спасителем і Господом, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Молитва на День Незалежності України

 Боже! Ти - наша Допомога у віки минулі.  Ти - наша Надія у роки грядущі. Ми дякуємо Тобі за річницю проголошення Декларації про Незалежність, за безцінні благословення свободи, яка з Твоєї ласки була здобута 24 серпня 1991 року.  Господи, дай щоб я завжди цінував життя, свободи та можливості мати в Україні щастя. Дай мені готовність служити моєму народові усіма моїми талантами.  

Понад усе навчи мене цінувати ту дорогоцінну свободу совісті та віросповідання, без яких інші свободи не виживуть. Дай, щоби я ніколи не спричинився до втрати цих прекрасних благословень через мої особисті егоїзм, амбіції чи байдужість.

     Навчи мене, Господи, розуміти, що радість свободи приносить також відповідальність служити.  Зроби, щоби я бажав шанувати закони моєї країни, служив моїм співвітчизникам на тій посаді, на яку можу бути обраний, вірно виконував свій привілей голосувати та надавати мою вірну підтримку громадянським інституціям.

      Благослови, Боже, всіх, хто має владу.  Дай їм мудрості та вірності на їхніх посадах. Бережи їх, аби вони не впали жертвами себелюбних груп і дай їм бажання служити інтересам української громади та вести наполегливу боротьбу проти корупції, підступного внутрішнього ворога, що руйнує наш народ ізсередини.

      Зупини, Господи, російську агресію проти України, розпорош демонічну, кровожерну Росію, а наших воїнів покріпи, опережи їх силою Твоєю, аби вони дали могутню відсіч ворогам нашого народу, зберегли Українську Державу та відновили для неї всі її землі.  Подай тривалого миру нашій країні і всім її установам,  щоби Твоє Євангеліє могло без перепон повернути серця всіх людей від ярма гріха до свободи, здобутої кров'ю нашого дорогого Викупителя, Ісуса Христа, в Ім'я Якого я молюся. Амінь.

День Св. Пророка Самуїла

 Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Самуїла. Він - останній із Старозаповітних суддів і перший з пророків (після Мойсея), який жив упродовж XI століття до Різдва Христового. Будучи сином Елкани (з племені Єфрема) і Анни, Самуїл від раннього дитинства був присвячений батьками священному служінню і підготовлений до нього священиком Елієм в домі Господньому в Шіло. Сам Бог установив авторитет Самуїла, як пророка (1 Самуїлова 3:20). Самуїл помазав Саула на першого царя Ізраїлю (1 Самуїлова 10:1). Пізніше, внаслідок Саулового непослуху Богові, Самуїл  відкинув лідерство Саула і на місце Саула царем помазав Давида (1 Самуїлова 16:13). Вірність Самуїла Богові, його духовні глибокі погляди і його здібність надихати інших людей, учинили його одним із великих лідерів Ізраїлю.

Молитва на День Св. Пророка Самуїла:
     Всемогутній Боже!  У милосерді Твоєму Ти дав Самуїлові мужність закликати Ізраїль до покаяння і до віднови їхньої посвяти Господу. Клич нас до покаяння так як кликав до покаяння Натан Давида, аби кров'ю Ісуса, Сина Давидового, ми змогли отримати прощення всіх наших гріхів; через Ісуса Христа. Амінь.

День Преображення Господнього

 Сьогодні ми святкуємо Преображення Господнє. Про цю чудесну подію читаємо в Євангелії від Св. Марка 9:1-9:  "І сказав Він [Ісус Христос] до них: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі». А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...» Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне".

Молитва на День Преображення Господнього:

Боже!  У славетному Преображенні Твого Сина Єдинородного Ти свідченням стародавніх отців підтвердив був тайни віри, а в голосі з яскравої хмари Ти чудесно передвістив наше усиновлення благодаттю.  Учини нас милосердно співспадкоємцями слави з нашим  Царем і приведи нас до повноти Твоєї спадщини на небесах; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Про що ми просимо Бога в молитвах

    (Апостол Павло перераховує види молитов у Филип'ян 4:6; 1 Тимофія 2:1; 1 Коринтян 14:15, 16; Ефесян 5:18-20). Ми просимо Бога, що Він дарував нам добро і зберігав, покріпляв і підсилював те, що вже був дав або ж ми просимо про захист від неминучого зла, аби Він відвернув його від нас, захищав і визволяв нас від нього, підтримував нас під хрестом, стримував наші біди, подавав нам терпіння і втіху, або ж ми дякуємо Богові за отримане добро, або підносимо та величаємо Його Ім'я, тобто всемогутність, славу, праведність, благодать і доброту, або у відвертій сповіді визнаємо та сповідуємо наші власні гріхи і водочас оплакуємо наші немочі (Даниїла 9:5-11).

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства 

День Св. Йоганна Ґергарда, богослова

 Сьогодні ми згадуємо Св. Йоганна Ґергарда і дякуємо за нього Господу. Йоганн Ґергард (1582-1637 р. р.) - великий лютеранський богослов у традиції Мартіна Лютера (1483-1546 р. р.) та Мартіна Хемніца (1522-1586 р. р.) і найвпливовіший догматик XVII століття. Його монументальна праця Loci Theologici (двадцять три великих томи) і надалі вважається за вичерпну заяву лютеранського православ'я. Ґергард народився в Кведлінбурзі, Німеччина.  У віці 15 років він захворів на небезпечну недугу.  Цей період життя, разом із проводом його пастиря Йоганна Арндта, став для молодого Йоганна вирішальним. Решту свого життя він присвятив богослов'ю.  Він став професором в університеті Єни і впродовж багатьох років служив суперінтендантом Гельдбурґа. Ґергард був мужем глибокої євангельської побожності та любові до Ісуса.  Він написав багато книг з екзегетики, богослов'я, молитовних роздумів, книг з історії і полемічних творів.  Його проповіді  далі видають і читають.

Молитва на День Св. Йоганна Ґергарда, богослова:
Всевишній Боже! Ми дякуємо Тобі за життя Св. Йоганна Ґергарда, якого Ти покликав до плідного служіння Євангелія Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа.  Просимо Тебе - посилай Церкві Твоїй, Христовій Нареченій, вірних богословів, аби Наречена Христова завжди знала голос її Наречного, Твого Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Патріарха Ісака

 Сьогодні ми згадуємо Св. Патріарха Ісака і дякуємо за нього Господу.  Ісак, давно обіцяний і довгоочікуваний син Авраама і Сарри, народився коли його батькові було 100 років, а матері - 91.  Проголошення його пристарілим батькам про його народження принесло і радість, і сміх (звідси й ім'я Ісак, яке означає "сміх").  Будучи молодим чоловіком, Ісак супроводжував свого батька до гори Морія, на якій Авраам, у послухові до Божого наказу, приготувався принести Ісака в жертву цілопалення. Але в останню мить втрутився Бог, пощадивши Ісакове життя, а навзамін у жертву дав барана (Буття 22:1-14), вказуючи таким чином на замісницьку жертву Христа за гріхи світу.

    Ісак одружився з Ревекою (Буття 24:67) і в них народилися двійнята: Ісав і Яків (Буття 25:19-26).  В старому віці, вже будучи сліпим і немічним, Ісак хотів передати благословення  і головну спадщину своєму улюбленому і старшому синові, Ісавові. Але, використавши обман, Ревека натомість допомогла отримати благословення батька Якову.  Внаслідок цього почалася сімейна ворожнеча.  Ісак помер у віці 180 років і був похований своїми синами, які на той час помирилися, у фамільній печері Махпела (Буття 35:28-29).

Молитва на День Св. Патріарха Ісака:

     Всемогутній Боже, Отче Небесний!  Через Патріарха Ісака Ти вберіг насіння Месії і приніс нове твориво.  Бережи далі Ізраїль Божий, яким є Церква Твоя, коли вона виявляє славу Твого святого Імені, далі поклоняючись Синові Твоєму, Дитині Марії; через Ісуса Христа, нашого Господа.  Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці

 Сьогодні ми згадуємо Св. Діву Марію, Богородицю і дякуємо за неї  Господу.  Саме її Бог обрав на Матір Сина Свого Єдинородного, Ісуса Христа. Діва Марія раділа спасінням, яке вона одержала вірою в Свого Сина, Спасителя. Радіючи тим, що вона Його народить, Марія співала: «Величає душа моя Господа, і радіє мій дух у Бозі Спасі моїм» (Євангеліє від. Св. Луки 1:46).  Св. Богородиця залишила нам чудесний приклад безумовної покори волі Божій "Нехай буде мені згідно зі словом твоїм" (Луки 1:38), і вірності її Синові  та готовність виконувати Його Слово: "Зробіть усе те, що Він вам скаже!" (Івана 2:5).   Господь Св. Дух через Свою слугу Єлисавету проголосив про найвищу честь, що Св. Богородиця матиме понад усіх жінок: "Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!" (Луки 1:42).  Євангелія і Книга Дій переповідають чимало випадків із її життя, які виявляють її опіку про Спасителя і віру в Нього.     

       У годину смерті  на Голгофському хресті, Спаситель доручив опіку над Своєю матір'ю Своєму улюбленому учневі,  Св. Іванові, апостолові та євангелістові.  Своє земне життя Св. Богородиця завершила в Ефесі - саме там жив і проповідував Св. Іван.  28 серпня східна частина Християнської Церкви згадує саме, як День Успіння Св. Богородиці, коли її душа у сні покинула тлінне тіло і була перенесена до її Сина, нашого Спасителя, Ісуса Христа. У літургії Української Лютеранської Церкви ми прагнемо повторювати приклад віри Св. Діви Марії словами: «За прикладом Діви Марії і всіх праведних себе самих і все життя наше, Христу Богу доручімо!» 

Молитва на День Успіння Св. Діви Марії, Богородиці:

     Всемогутній Боже!  Ти обрав Діву Марію, аби вона стала матір'ю Твого Єдинородного Сина. Дай, аби ми, викуплені Його кров'ю, могли разом із нею тішитися славою Твого вічного Царства; через Ісуса Христа, Твого Сина, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Христос шукає Свою вівцю

     (Христос) - такий Добрий Пастир, який не лише не бажає втрачати Свою вівцю, але й з нетерпеливістю шукає її, а знайшовши, несе її додому у радості і розпочинає такий радісний банкет, що всі ангели і святі на небесах, і всі створіння радіють і так щиро усміхаються, що навіть сонце починає все миліше сяяти. Бо коли людина засмучена, то й сонце і все інше здається їй темним, але коли серце радісне, то все здається яснішим і світлішим.

     Той, хто непохитно віруватиме, що Христос - саме такий Пастир, - той отримає правдиву втіху і радість у Господі Христі, бо тут він має обітницю, що горнучись до Христа і дозволяючи, аби Христос ніс його на плечах Своїх, він буде любим гостем у Царстві Небесному і буде прийнятий з великою радістю.

Мартін Лютер

Бажати виправлення грішників

Багато-хто, на жаль, палають заздрістю до інших, які є праведними і через те, що вони знають, що пороки невдоволені чеснотами, то озброюються ненавидіти тих, чиї приклади вони не повторюють. Але слуги Божі та учні істини люблять навіть тих, хто до них неподібний і проголошують війну радше проти пороків, а не проти людей, щоб нікому "не повертати злом за зло", але завжди бажати виправлення грішників. Воістину гарно і подібно до божественних чеснот, коли всі думають про себе в інших і люблять свою власну природу навіть у ворогові.

Ми знаємо, що багато-хто повернувся до доброго життя від поганого, стали тверезими від сп'яніння, стали милосердними, а були жорстокими, стали щедрими, а були зажерливими; стали чистими, а були розпусними; стали мирними, а були розлюченими. Як сказав був Господь: "Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння" і ніякому християнинові не дозволено когось ненавидіти, бо ніхто не спасається окрім як відпущенням гріхів. Ми не знаємо наскільки безцінними благодать Духа зробить тих, кого опустила світська мудрість.

Св. Лев Великий

День Св. Лаврентія, диякона і мученика

 Сьогодні ми згадуємо Св. Лаврентія і дякуємо за Нього Господу Богу. На початку третього століття Лаврентій, який ймовірніше за все народився в Іспанії, перебрався жити до Риму.  Там його було призначено старшим над сімома дияконами і він відповідав за майно та фінанси Церкви.  Тодішній імператор, який вважав, що Церква мала багато цінностей, які варто конфіскувати, наказав Лаврентієві видати "скарби Церкви".  До імператора Лаврентій привів бідних, до життя яких доторкнулося християнське благодійництво.  Тож Лаврентія ув'язнили, а потім, 258 року, стратили, спаливши на рашпері. Його мучеництво справило глибоке враження на молоду Церкву.  Майже одразу дата його мученицької смерті, 10 серпня, увійшла до раннього календаря Церкви.

Молитва на День Св. Лаврентія, диякона і мученика:

Всемогутній Боже!  Ти покликав Лаврентія, аби він був дияконом у Твоїй Церкві та служив святим Твоїм учинками любові і Ти дав Йому вінець мученика.  Дай нам такої самої добродійності серця, аби ми могли виконувати Твою любов, захищаючи і підтримуючи бідних, щоби люблячи їх, ми усім серцем могли любити Тебе; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

Теорія про еволюцію суперечить Другому Законові Термодинаміки

     Зверніть увагу на деякі очевидні приклади. Купи руїн не мають тенденції самі перетворюватись на собори або космічні кораблі. З іншого боку, собори і космічні кораблі, полишені самі на себе, таки перетворюються поступово на купу руїн. Бомби, скинуті на будинки, утворюють нагромадження цегли, але бомби, скинуті на нагромадження цегли, ніколи не створюють будинків. Кухлик чаю не самоорганізується в половину гарячого і половину холодного, але чай швидко змішається і матиме однакову температуру навіть, якщо гаряча вода заливалась з одного боку кухлика, а холодна - з іншого.

      Тож природа - вулиця в одному напрямку, рух якою відбувається від ладу до безладу. Її головним законом руху є славетний Другий Закон Термодинамікм, також відомий, як Закон Ентропії. У первісному вигляді цей закон заявляв, що коли частина пари була використана, скажімо, для виконання механічної роботи у паровому двигуні, то для системи вона вже втрачена і для дальшої роботи вона вже недоступна.  Це зростання недоступної енергії називається "ентропія". Пізніше цей закон було розширено до мови про те, що закрита система - тобто система відрізана від дальшого постачання енергії - зростатиме не в ладу, а в безладі. Полишений сам на себе лад розкладеться на безлад. Статистично неподібний взірець розпадеться на статистично можливу невпорядкованість. Тож якщо еволюція істинна, то вона повинна рухатись у абсолютно зворотному напрямку.  

Курт Маркворт