четвер, 30 червня 2016 р.

Вінчання Марії Дорошук і Владислава Горпинчука

Минулої суботи в каплиці Св. Марка відбулося вінчання нашої сестри у Христі Марії Дорошук і диякона Владислава Горпинчука. Зичимо молодятам рясних Божих благословень, щастя, здоров'я і сімейного благополуччя на многії і благії літа!!!















вівторок, 28 червня 2016 р.

Молитва на День Конституції України

      Господи народів!  Ти встановлюєш межі влади людської і дозволяєш народам іти їхнім курсом.  Прославляю в День Конституції України Тебе, найсвятішого Бога, бо Ти через Свої інструменти в цьому світові даєш нашому народові усі Закони. Ми маємо прекрасний край для життя, свободу і ще недавно мали чудові землі, що простягаються від Закарпаття і Карпат до Слобожанщини та Донбасу, від Полісся до Чорного та Азовського морів і  Кримських гір. Та нині частина нашого рідного краю окупована Росією і її поплічниками. На Донбасі російські посіпаки продовжують проливати українську кров, а Кримські гори захоплені нашим ворогом.
     Благаю Тебе, Господи неба і землі, вберегти нас від війни та лиха, від смутку та сліз. Подавай нам мудрих керівників, людей несебелюбних, які завжди ставитимуть добробут українського народу на перше місце. Зупини, Господи, Путіна, Росію і всіх їхніх поплічників, покарай Господи усіх убивць нашого народу, а Україні дай свободи, миру та відновлення нашої територіальної цілісності. Просимо, Всемогутній Боже, дати нам мир із іншими країнами, особливо з нашими сусідами.
     Цього дня прийми мою щиру подяку за життя в доброму та благословенному краї. Перебувай з нами завжди, через Ісуса Христа, нашого Спасителя і Господа. Амінь.

понеділок, 27 червня 2016 р.

День Св. Пророка Єлисея

     Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Єлисея. Єлисей, син Шафата з племені Іссахара, був пророком Божим для Північного Царства Ізраїлю приблизно у 849-786 р. р.  до Р. Х. Побачивши вознесіння свого наставника, Св. Пророка Іллі на небеса, Єлисей набув пророцьке служіння і отримав плащ свого попередника. Як і Ілля, Єлисей брав активну участь у подіях політичних.  Він також вчинив багато чуд, як-от: зцілення від прокази воєначальника сирійських військ, Наамана (2 Царів 5) і оживлення сина шунамітки (2 Царів 4:8-37). Його невпинний та голосний спротив поклонінню Ваалові, як і все служіння цього пророка яскраво відображалися і в його імені, Єлисей, яке означає "Мій Бог - спасіння".

Молитва на День Св. Пророка Єлисея:

     Господи Боже, Отче Небесний!  Через пророка Єлисея Ти продовжив пророцький взірець  навчання Твого народу правдивій вірі та через чудеса зцілення творива від ран гріха, Ти виявляв Свою присутність серед творива Твого. Дай, аби Твоя Церква бачила в Сині Твоєму, Ісусові Христові, останнього пророка кінцевих днів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

суботу, 25 червня 2016 р.

День Віросповідань

Сповідання віри або ж Символи віри зявляються у час кризи, яку переживає Церква, а слово «криза» грецькою мовою означає суд. 
Церкву, яка перебуває на землі ще називають Церквою, що воює, бо вона весь час мусить вести боротьбу проти диявола та його слуг, фальшивих учителів, які намагаються спотворити Слово Боже і таким чином знищити Євангеліє, вчення про Христа і про спасіння самою вірою в Нього.  Аби захистити правдиве вчення Церква формулювала Символи віри.  Це – вкрай важливо, бо коли втрачається правдиве вчення, проповідь Слова Христового, то з ним втрачається віра, а отже втрачається спасіння і вічне життя.
Тож перше свято, яке ми святкуємо 25 червня, є річниця Нікейського Собору, який був скликаний на початку літа 325 року Імператором Костянтином.  Нікейський Собор відстояв Біблійну правду про те, що Ісус – вічний Бог Син і сформулював відповідний Символ віри, який було довершено на Соборі в Константинополі 381 року.  Цей Символ віри – невід’ємна частина літургії Церкви.
Друге сьогоднішнє свято - День проголошення Сповідання віри в Ауґсбурзі (через це воно називається Ауґсбурзьке Віросповідання). Саме в Ауґсубург скликав тодішній Імператор Священної Римської Імперії, Карл V, представників німецьких земель і Церкви, аби владнати релігійну суперечку, яка велася між доктором Лютером і його послідовниками та римським престолом.  Доктор Лютер наполягав на Біблійному вченні про виправдання самою вірою в Христа, тоді як римська сторона відступилася від божественної правди і поширювала вчення, яке суперечило Євангелію і до справи спасіння долучало добрі діла, індульгенції тощо.  Ауґсбурзьке Віросповідання відстояло євангельську правду про спасіння самою вірою в Христа і повернуло Церкві Біблійну віру, тобто сповідання Апостольської Церкви.
Третє свято сповідань Християнської Церкви – видання в місті Дрездені 25 червня 1580 року Християнської Книги Злагоди.  Ця Книга була вкладена Якобом Андреа та Мартіном Хемніцом на прохання їхніх правителів, які бажали покласти край релігійним суперечкам на їхніх землях, що постали після того, як Господь покликав до небесної домівки доктора Мартіна Лютера.   Християнська Книга Злагоди цілковито відповідає своїй назві і є чітким та вірним поясненням Святого Письма.  Святе Письмо, Біблія – єдине, божественне джерело та норма всієї християнської доктрини.  Книга Злагоди, відповідно, містить інші Символи віри Християнської Церкви, її сповідання: Апостольський, Нікейський і Афанасіївський Символи віри, Ауґсбурзьке Віросповідання 1530 року, Апологію Ауґсбурзького Віросповідання, Шмалькальдські Статті, Трактат про владу та примат папи, Малий і Великий Катехізиси Мартіна Лютера, Формулу Злагоди, Каталог свідчень і Саксонські візитаційні статті.
   Значна частина цих Сповідань віри написана мирянами або дияконами, що спростовує міф про те, що доктрина Церкви важлива лише для священнослужителів або пастирів.   Ці Сповідання важливі для всіх християн і нині ми дякуємо Богові за сьогоднішнє потрійне свято!

                     Молитва на День віросповідань:

Господи Боже, Отче Небесний!  На першому Вселенському Соборі в Нікеї Церква Твоя відважно сповідувала віру її в єдиного Господа Ісуса Христа, Який є однієї сутності з Отцем, а більш як за тисячу років ця сама Церква, на зібранні в Ауґсбурзі, відважно стала на захист Твого вчення про виправдання самою вірою в Христа, без діл Закону. Дай Боже нам мужності завжди сповідувати цю спасенну віру і непохитно перебувати в Слові Твоєму. Через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

пʼятницю, 24 червня 2016 р.

Чистота біліша від снігу

Коли ми приходимо до доктрини про праведність в очах Божих, то ми повинні просто відкидати весь Закон, як марний для нашого виправдання і нічого не визнавати окрім закону Духа, обітниці, що Ісус Христос помер за наші гріхи. Це – Слово благодаті та обітниці, яке нічого від нас, як у Законі, не вимагає, а пропонує  повну сатисфакцію через досконалу жертву, Христа – жертву, яка поклала край Мойсеєві та цілому Законові.  Через це Давид настільки вільно відкидає недосконале кроплення Закону і просить бути окропленим не левитським священиком, а Самим Богом Викупителем, аби його сумління очистилося чистотою, білішою від снігу.

Мартін Лютер, З лекції на Псалом 51

четвер, 23 червня 2016 р.

Освячення Каплиці Св. Марка в Києві

   
19 червня ц. р., в День П'ятидесятниці відбулося освячення лютеранської каплиці Св. Марка в Києві. Каплиця є домівкою для київської лютеранської парафії "Воскресіння" і розташована на вулиці Тургенівській, 24. Освячення почалося з першої єктенії Літургії Св. Івана Золотоустого, яку відслужили Єпископ В'ячеслав Горпинчук, Президент Вісконсинського Євангельського Лютеранського Синоду, Прев. Марк Шрейдер, Голова Українського комітету ВЄЛС, Прев. Роджер Нойманн і
Голова Галицької Єпархії УЛЦ, Прев. Тарас Коковський. Проповідував на Літургії Президент ВЄЛС, Прев. Марк Шрейдер. Після проповіді Слова Божого відбулося освячення Каплиці, в якій взяли участь зазначені отці, а також Віце-Єпископ УЛЦ, Прев. Сергій Романюк, Радник УЛЦ, Прев. Ніл Шрейдер, Голова Київської ЄпархіїУЛЦ, Прев. Вадим Зінченко, Голова Таврійської Єпархії УЛЦ, Прев. Сергій Сомін, пастир громади Святої Трійці з м. Олександрія, Прев. Олександр Діч, диякони: Степан Ксьондзик (парафія Хреста Господнього, м.
Кременець) і Владислав Горпинчук (київська парафія Воскерсіння). Присутні пастирі і диякон Степан Ксьондзик звернулися з вітальними словами до парафіян і гостів, які були присутні на освяченні будівлі. З вітальним словом також виступили: Юрій Євгенович Решетніков, заступник Голови партії Християнсько-Демократичний Союз, Марк Масманн, парафіянин лютеранської парафії Віри зі штату Джорджія, США, архітектори Володимир Сергійович і Микола Володимирович Віхарєви, Іван Анотонович Чоботюк. Особливий подарунок парафії - початки вітражу "Печатка доктора Мартіна Лютера" була вручена гостями освячення.  Проект каплиці розроблено АКБ "Віхарєв" (Головний архітектор - Володимир Сергійович Віхарєв), будівельні роботи виконало БІК "Будсервіс" (Генеральний директор - Іван Антонович Чоботюк). Віряни Української Лютеранської Церкви дякують Господу за ще одну будівлю, в якій Слово Боже буде чисто проповідуватися і Таїнства Христові здійснюватися відповідно до Слова Божого. Soli Deo gloria!  Тільки Богу слава!  Світлини: пастир Тарас Коковський.

понеділок, 13 червня 2016 р.

Вінчання Аліни Плахотнюк і В'ячеслава Грищука

Минулої суботи в церкві Св. Катерини відбулося вінчання нашої сестри у Христі Аліни Плахотнюк і В'ячеслава Грищука. Зичимо молодятам рясних Божих благословень, щастя, здоров'я і сімейного благополуччя на многії і благії літа!!!




неділю, 12 червня 2016 р.

День Св. Юстина Мученика

Сьогодні ми згадуємо Св. Юстина Мученика і дякуємо за нього Господу. Народжений на початку ІІ століття, Юстин виростав у поганській сім'ї.  Він був студентом філософії, який навернувся до християнської віри та став учителем в Ефесі та Римі.  Після відмови приносити поганські жертви, його було заарештовано, допитано та страчено разом із іншими шістьма віруючими.  Офіційний протокол його допиту в Римі перед Рустікусом, римським прелатом, задокументував його сповідання віри.  Оповідь про його мучеництво стала джерелом великого підбадьорення для ранньої християнської спільноти.  Багато з того, що нам відомо про ранню літургійну практику, надійшло до нас від Юстина.
                                                           

Зі Скарбниці щоденної молитви

суботу, 11 червня 2016 р.

Будуть лише хвалитися ім'ям

     Доктор Мартін Лютер: «Ті, що не любили суті мого життя, коли я помру, будуть хвалитися оболонкою, тобто моїм імям». А по цьому промовив: «На все – свій час, і використання його, і жаття, допоки тривають жнива, як каже Господь Христос в Івана 12:35: «Ходіть, поки маєте світло, щоб вас темрява не обгорнула».

Із Застільних бесід доктора Мартіна Лютера

пʼятницю, 10 червня 2016 р.

Відчуття благодаті

Благочестива людина відчуває гріх більше ніж благодать, гнів більше ніж ласку, суд більше ніж викуплення. Неблагочестива людина майже не відчуває гніву, але є самовдоволеною так наче гніву ніде немає і наче ніде немає Бога, Який виявляє Свою праведність. Найчастіше це буває серед тих, що хочуть мати якийсь вигляд релігії… З іншого боку чим більше благочестивий відчуває власну слабкість, тим палкіший він у молитві. З такою мудрістю одночасно починається тривала молитва. Оскільки відчуття гріха не припиняється, то не припиняються зітхання і молитва, що просить, аби ця мудрість була досконала. Ця молитва – не βαττολογια (Мт. 6:7), а палке бажання супроти битви плоті, яку ми відчуваємо, щоб коли множиться відчуття гріха, то щоб ще більше там зарясніло відчуття благодаті та втіха Духа (Рим. 5:20). Через це в Захарія (12:10) дух благодаті поєднується з духом молитви. Благочестиві завжди так говорять наче вони – грішники – і такими вони є насправді – але через те, що вони в істині, Бог їх любить і вони – в благодаті. Це відчуття благодаті слабше через плоть. Тому хоча вони мають прощення гріхів, вони далі моляться і зітхають про прощення гріхів. З іншого боку самовдоволені грішники кажуть: «Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди», як молився той чоловік в Луки (18:11).
      Ось де причина того, чому благочестивий просить благодаті – людина, яка щойно починає бути благочестивою і має смак до цього вчення. Це вчення викликає велику спрагу. Розум не вдовольняється першими плодами Духа (Рим. 8:23), а хоче радше мати їх повноту, як каже Павло: «Не тому, що я вже досягнув, або вже вдосконалився, але прагну, чи не досягну я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене» (Фил. 3:12).

           Мартін Лютер, З лекції на Псалом 51

четвер, 9 червня 2016 р.

Вознесіння Господнє

   
День Вознесіння – коронація нашого Господа, у якій Його проголошено Царем всесвіту. Ісусове вознесіння до Отця є Його входом до величнішого існування поза границями часу та простору, яке більше не обмежене Його станом пониження. Ісус тепер сидить по правиці Божій, що означає, відповідно до правильного вчення Лютера – повсюди. Це також означає, що Він знову перебрав ту владу та силу, які належали Йому ще з передвічності. Але все-таки наш Господь присутній з нами, що залишаємося обмеженими часом і простором. Він – з нами, як правдивий Бог і правдива людина і Він править Своєю Церквою через засоби благодаті, які Він запровадив: Його Слово і Його Таїнства. В цих засобах благодаті ми можемо осягати Царя всесвіту і отримувати передсмак грядущого банкету.

Молитва на Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа:

Всемогутній Боже! Твій Син Єдинородний, наш Господь Ісус Христос, вознісся на небеса, аби й ми могли возноситися в серці та розумі та весь час перебувати зі Спасителем, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 2 червня 2016 р.

Істинна і схована правда

Це – єдина істинна правда, але правда схована: визнавати, що лише Бог є праведний і що Він не хоче відкидати нас, грішників, як ми на те заслуговуємо, але благодаттю хоче Він спасати грішників, які визнають власну жалюгідність і довіряють Його милосердю. Усе інше, чому навчається, у що вірують, чим живуть чи що практикують поза цією істиною так, наче тим заробляють або досягають вічного спасіння – засуджене, тому що Бог любить лише приховану та небесну істину.

               Мартін Лютер, З лекції на Псалом 51

середу, 1 червня 2016 р.

Церква - паломниця, а не турист

   
Коли Церква проштовхується вперед і вгору до мети (Фил. 3:12-14), вона робить це, як паломниця, яка сповнена рішучості щодо того, що лежить попереду, а не як турист, якого цікавить це і тут. Вона солідарна не з Адамовою расою, яка впала у гріх, і її "культурами" у старій площині (1 Кор. 15:22 і далі, 2 Кор. 5:16, 17), а з Другим Адамом і Головою нового людства. У цього нового людства, Церкви, є своя унікальна ідентичність і історія, яка перевершує "культури" цього світу,  які вона радше "переформовує" (Рим. 12:2). Вона мусить учити всі народи (Мт. 28:19), а не змішуватися з ними і "навчатися їхніх учинків" (Пс. 106:35).

Професор Курт Маркворт, «Церква та її спільнота, служіння і управління»