четвер, 25 грудня 2008 р.

ЗАСІДАННЯ СИНОДУ І ПАСТИРСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

23 грудня 2008 року в приміщенні Канцелярії УЛЦ в місті Києві відбулося засідання чергового Синоду Української Лютеранської Церкви. Синод розглянув поточні справи Єпископату, обговорив питання про доморядницьку, освітню та місійну діяльність Церкви.

24 грудня було проведено Пастирську Конференцію Київської Єпархії. Доповідачем на Конференції був Голова Київської Єпархії, пастир Вадим Зінченко. Тема його виступу була «Реальність пекла». У доповіді о. Вадим проаналізував заяви деяких богословів, що належать до Всесвітньої Лютеранської Федерації і які заперечують існування пекла взагалі. Виходячи з Писання, яке є непомильним та натхненим Богом, пастир Зінченко довів хибність і небезпеку таких поглядів для послання Церкви, а отже і для перспективи вічного життя людства, як також продемонстрував, що Боже послання і ставлення до гріха є незмінним, як і Божа любов, яка виявляється у Його Сині, Ісусі Христі. Ті, що відкидають Євангеліє потраплять до пекла на вічні муки. Віруючі в Христа мають вічне життя у Божому Царстві. Пастирі розповіли про стан справ у своїх парафіях, а також заслухали пропозиції Ректора Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії, о. Джона Воґта про практичні кроки щодо виконання Програми діяльності та розвитку УЛЦ, яку Єпископ представив на цьогорічному Соборі Церкви.

Світлина о. Сергія Кудрика з його блоґу (http://kudriksergey.blogspot.com)

понеділок, 22 грудня 2008 р.

ВУЗЬКА ДОРОГА ПРАВДИ


Христос Сам описав дорогу до небес, як вузьку стежину. Саме такою вузькою є й дорога чистої доктрини. Бо чиста доктрина не є чимось іншим окрім доктрини про дорогу до небес. З дороги, коли вона вузька, коли нею мандрувати рідко та коли вони веде крізь густий ліс, легко збитися. Навіть не маючи такого наміру, і не усвідомлюючи цього, ви неправильно звертаєте ліворуч або праворуч. Так само легко загубити вузьку дорогу правильної доктрини, якою теж мандрують небагато людей і вона проходить крізь густий ліс помилкових учень. Ви можете опинитися або в болоті фанатизму, або в прірві раціоналізму. Це – не жарти. Фальшива доктрина – отрута для душі. Всі, що зібрані на банкеті і п’ють із чаш, у які додано миш’як, зі своїх чаш можуть випити фізичну смерть. Так само всі слухачі можуть накликати на себе духовну та вічну смерть, слухаючи проповідь, яка містить домішок фальшивої доктрини. Людину можна позбавити спасіння її душі однією-єдиною фальшивою утіхою, яка доноситься до неї, або ж одним-єдиним фальшивим докором. Все це може запросто статися, бо всіх нас природно більше приваблює яскраве та осліплююче світло людського розуму, аніж божественної правди. Бо «людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може» (1 Кор. 2:14).

Доктор К. Ф. В. Вальтер «Закон і Євангеліє», Третя вечірня лекція, 1884 р.

пʼятницю, 19 грудня 2008 р.

СВ. МИКОЛАЙ - ЗАХИСНИК ВІРИ ТА БЛАГОДІЙНИК


Сьогодні – день Св. Миколая, свято яке дуже подобається дітям, через подарунки та солодощі, які вони отримують на згадку про опіку над дітьми Св. Миколаєм, єпископом Мір Лікійських, захисником православної доктрини про божественність Сина Людського та діяльним благодійником. У сучасній культурі поняття про Св. Миколая вестернізувалося і перетворило його на дивакуватого та казкового Санта Клауса (що й означає Св. Миколай), а Радянський Союз, на його основі, з додатками язичництва, витворив Діда Мороза. Власне кажучи, язичницькі вірування перетворили його також на покровителя мандрівників, мореплавців тощо. Ми ж вдячні Господу за життя цього святого, який виявив наполегливість у захисті Слова Божого та благочестивому християнському житті піклування про інших. Сьогодні чудова нагода подякувати Богові за цього єпископа і самому допомогти бодай одній людині, яка має гірше становище за нас.

«З багатьох святих, які згадуються Християнською Церквою, Св. Миколай (упокоївся 342 р. по Р. Х.) – один із найбільш відомих. Історично про нього відомо дуже мало, хоча церква Св. Миколая була в Константинополі вже у VI столітті. Дослідження підтвердили, що він був єпископом у Мірах Лікійських (у сьогоднішній Туреччині)… Св. Миколай у багатьох країнах асоціюється із благодійністю…» [З “Commemorations Biographies,” Lutheran Service Book, LCMS Commission on Worship]

середу, 17 грудня 2008 р.

ЛЮТЕР У ЧАС АДВЕНТУ

А про що проповідував доктор Лютер в пору Адвенту, церковного новоліття? Можливо, вам буде цікаво прочитати частинку проповіді, яку Лютер виголосив у першу суботу Адвенту1531 року:


«Ось різниця між правдивими та фальшивими учнями. Останні [теж] чують Слово і його обітницю: «Коли ви віруєте в Мене, Я ніколи вас не покину. Ви будете панувати, вільні від смерті, диявола і гріха і Я дам вам вічне життя». Нам, що віруємо в Нього, обіцяно чисте сумління, спасіння, милосердний Бог і свобода від усякої шкоди. Але ми мусимо рухатися далі, аніж початківці або новачки, які ніколи не досягають того місця, де спробують і пізнають, що Бог є Чоловік, Який може визволити їх і від фізичної, і від духовної небезпеки. Вони не стоять непохитно і не переживають небезпеки. Вони надто нетерплячі і не хочуть страждати. Тому вони ніколи не переживають духовної втіхи, як і ніколи не дізнаються, яким великим є Бог, або яка велика втіха є для них приготовлена… Вони не розуміють правди. Вони вчаться промовляти слова, як папуга повторює слова, промовлені людьми. Але їхнє серце ці слова не відчуває і не осягає наскільки вірним і правдивим є Бог… У таких людей немає надійної основи. Лише Слово є наріжним каменем... Тому нам наказано триматися простого Слова Божого, щоб ми горнулися до слів Христа. Тоді ми відчуємо Божу поміч посеред небезпек і зрушень….»

понеділок, 15 грудня 2008 р.

VENI, VENI, EMMANUEL

Саме цими словами, у супроводі флейти (Олексій Петрик) та органу (Юлія Басова), розпочалася служба Божа минулої неділі в парафії Воскресіння. «Прийди, прийди Еммануїле» означають ці слова латиною, і взяті вони із латинського гімну, який Церква співає вже майже упродовж тисячі років. Українською мовою цей гімн перекладено під назвою «Прийди, прийди, Месіє наш» і в Українському Лютеранському Служебнику він розташований під номером 2.
Співом цього популярного церковного гімну про очікування Христа розпочався новий церковний рік. Ми також почали вперше використовувати традиційні для наших сестринських церков на Заході, але нові для нас Псалмоспіви на час Церковного новоліття (Адвенту), які покладені на музику регентом нашого хору, Сергієм Єнановим.
Церковне новоліття триватиме до вечора 6 січня 2009 р., коли з Надвечір’я Різдва Христового українські лютерани розпочнуть святкування народження во плоті Ісуса Христа, Спасителя. Як символ чотирьох неділь новоліття, щонеділі запалюється по одній свічці, а в Надвечір’я Різдва Христового горять чотири голубі/сині свічки (символ очікування) та центральна біла свічка (символ народженого Спасителя – Світла світу).

суботу, 13 грудня 2008 р.

СВЯТИЙ АНДРІЙ ПЕРВОЗВАННИЙ – АПОСТОЛ УКРАЇНИ

Сьогодні наша Церква згадує Апостола Андрія Первозванного, першого Христового учня та місіонера, як вважається, на береги Чорного моря. "Повість Врем’яних літ" наводить оповідь про перебування Апостола на київських горах, а в нашому Служебнику в рубриці «Місія» є гімн (№119: «Понад крик юрби і гамір») із такими словами:

«Так колись Андрій Апостол
Кинув дім і всю рідню
І на нашу Україну
Приніс Добру Новину»

Як правило, неділя, найближча до Дня Святого Апостола Андрія Первозванного, є першою неділею Церковного новоліття (Адвенту).

пʼятницю, 12 грудня 2008 р.

КОЛИ УБИВЦІ ПРЕТЕНДУЮТЬ НА ГІДНІСТЬ

П’ЯТА ЗАПОВІДЬ

Не вбивай!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не завдавати болю чи шкоди нашому ближньому щодо тіла його, а допомагати йому та бути йому другом у всякій тілесній потребі [у кожній потребі та небезпеці для життя і тіла].

(Малий Катехізис доктора Мартіна Лютера)

Вчора деякі українські телеканали показали кадри з документального фільму, у якому британця Крейґа Еверта вбивають швейцарські лікарі з клініки «Діґнітас», вбивають за допомогою евтаназії. Рішення про вбивство приймає нібито сам пан Еверт, який також зробив заяву про те, що в Бога він не вірить. Проте наскільки адекватним може бути рішення смертельно-хворого чоловіка, особливо, якщо його доставити в клініку, де всі переконують хвору людину про благо її смерті? Врешті-решт в «Діґнітас» саме на вбивствах заробляють гроші. Назва «Діґнітас» означає «Гідність», що з огляду на діяльність клініки звучить, як глузування над гідністю людського життя, даного Творцем.

Про евтаназію, яка поки що є «добровільною» вже почали говорити політики як про обов’язкову, у випадку, коли суспільство (читай безбожна влада) вирішить, що людина не повинна «мучитися та мучити рідних», особливо у пенсійному віці. Через «добровільну» евтаназію у прочинені двері вставив ногу диявол, який ноги не забере, допоки не запустить маховик масових убивств руками «лікарів» (Івана 8:44).

Господь Ісус Христос каже: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Івана 10:10).

понеділок, 8 грудня 2008 р.

РЕЛІГІЙНІСТЬ І ВІРА


За повідомленнями УНІАН, Всеросійський центр вивчення громадської думки стверджує, що за останні 18 років кількість людей, що ототожнюють себе із православними, зросла в Росії від 24 до 73% опитаних. Разом із тим, всі 10 Заповідей Божих знають менше 2% росіян.

Як бачимо релігійність, релігійна самоідентифікація не обов'язково ототожнюються зі знанням доктрини церкви, до якої відносить себе людина та вірою, яку сповідує дана церква. Цікаво, а чи відома комусь подібна статистика в Україні?

пʼятницю, 5 грудня 2008 р.

ЄВАНГЕЛІЄ ЯК ПРОПОЗИЦІЯ І ЗАСІБ БЛАГОДАТІ


Сучасні протестанти…дивляться на Євангеліє, радше не як на засіб застосування любові Божої до грішника, а як на інформацію про любов Божу. Євангеліє вони розуміють, радше як «пропозицію благодаті», а не як «застосування благодаті». Саме по собі воно не має сили, а сила полягає у вашому рішенні його прийняти.

На противагу цьому Лютеранська Церква завжди наголошувала, що Євангеліє є і пропозицією благодаті, і засобом її застосування. Маючи справу із центральною доктриною про виправдання благодаттю через віру, тобто, що Бог вважатиме нашу віру в Ісуса за праведність, Ауґсбурзьке віросповідання повертається одразу до застосування спасіння:

«Щоб ми змогли цю віру одержати, Бог запровадив проповідницьке служіння, тобто Він надав Євангеліє і Таїнства, щоб через них, як через Свої засоби дарувати Святого Духа, Який створює віру, коли і де Він того забажає у тих, що чують Євангеліє, котре навчає, що ми маємо благодатного Бога не через наші власні заслуги, але через заслуги Христові, коли ми віруємо» (Ауґсбурзьке віросповідання: Стаття V, «Про проповідницьке служіння»).
Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор 166, 167.

середу, 3 грудня 2008 р.

ШКОЛА «ДИЯКОНІЯ»

На базі київської парафії Воскресіння розпочала свою діяльність школа «Дияконія». Під час навчання учні школи досліджуватимуть Слово Боже, основні доктрини Біблії, принципи діяльності громади та служіння Господу і Його людям. Школа, яка діє у співпраці із Українською Лютеранською Богословською Семінарією Святої Софії, є вечірньою тож уроки відбуваються у зручний для парафіян час. Після успішного навчання випускники школи одержать відповідні сертифікати від Семінарії і будуть, як на те Божа воля, служити дияконами та дияконесами УЛЦ.