Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 25 грудня 2008 р.

ЗАСІДАННЯ СИНОДУ І ПАСТИРСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

23 грудня 2008 року в приміщенні Канцелярії УЛЦ в місті Києві відбулося засідання чергового Синоду Української Лютеранської Церкви. Синод розглянув поточні справи Єпископату, обговорив питання про доморядницьку, освітню та місійну діяльність Церкви.

24 грудня було проведено Пастирську Конференцію Київської Єпархії. Доповідачем на Конференції був Голова Київської Єпархії, пастир Вадим Зінченко. Тема його виступу була «Реальність пекла». У доповіді о. Вадим проаналізував заяви деяких богословів, що належать до Всесвітньої Лютеранської Федерації і які заперечують існування пекла взагалі. Виходячи з Писання, яке є непомильним та натхненим Богом, пастир Зінченко довів хибність і небезпеку таких поглядів для послання Церкви, а отже і для перспективи вічного життя людства, як також продемонстрував, що Боже послання і ставлення до гріха є незмінним, як і Божа любов, яка виявляється у Його Сині, Ісусі Христі. Ті, що відкидають Євангеліє потраплять до пекла на вічні муки. Віруючі в Христа мають вічне життя у Божому Царстві. Пастирі розповіли про стан справ у своїх парафіях, а також заслухали пропозиції Ректора Української Лютеранської Богословської Семінарії Святої Софії, о. Джона Воґта про практичні кроки щодо виконання Програми діяльності та розвитку УЛЦ, яку Єпископ представив на цьогорічному Соборі Церкви.

Світлина о. Сергія Кудрика з його блоґу (http://kudriksergey.blogspot.com)

понеділок, 22 грудня 2008 р.

ВУЗЬКА ДОРОГА ПРАВДИ


Христос Сам описав дорогу до небес, як вузьку стежину. Саме такою вузькою є й дорога чистої доктрини. Бо чиста доктрина не є чимось іншим окрім доктрини про дорогу до небес. З дороги, коли вона вузька, коли нею мандрувати рідко та коли вони веде крізь густий ліс, легко збитися. Навіть не маючи такого наміру, і не усвідомлюючи цього, ви неправильно звертаєте ліворуч або праворуч. Так само легко загубити вузьку дорогу правильної доктрини, якою теж мандрують небагато людей і вона проходить крізь густий ліс помилкових учень. Ви можете опинитися або в болоті фанатизму, або в прірві раціоналізму. Це – не жарти. Фальшива доктрина – отрута для душі. Всі, що зібрані на банкеті і п’ють із чаш, у які додано миш’як, зі своїх чаш можуть випити фізичну смерть. Так само всі слухачі можуть накликати на себе духовну та вічну смерть, слухаючи проповідь, яка містить домішок фальшивої доктрини. Людину можна позбавити спасіння її душі однією-єдиною фальшивою утіхою, яка доноситься до неї, або ж одним-єдиним фальшивим докором. Все це може запросто статися, бо всіх нас природно більше приваблює яскраве та осліплююче світло людського розуму, аніж божественної правди. Бо «людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може» (1 Кор. 2:14).

Доктор К. Ф. В. Вальтер «Закон і Євангеліє», Третя вечірня лекція, 1884 р.

пʼятниця, 19 грудня 2008 р.

СВ. МИКОЛАЙ - ЗАХИСНИК ВІРИ ТА БЛАГОДІЙНИК


Сьогодні – день Св. Миколая, свято яке дуже подобається дітям, через подарунки та солодощі, які вони отримують на згадку про опіку над дітьми Св. Миколаєм, єпископом Мір Лікійських, захисником православної доктрини про божественність Сина Людського та діяльним благодійником. У сучасній культурі поняття про Св. Миколая вестернізувалося і перетворило його на дивакуватого та казкового Санта Клауса (що й означає Св. Миколай), а Радянський Союз, на його основі, з додатками язичництва, витворив Діда Мороза. Власне кажучи, язичницькі вірування перетворили його також на покровителя мандрівників, мореплавців тощо. Ми ж вдячні Господу за життя цього святого, який виявив наполегливість у захисті Слова Божого та благочестивому християнському житті піклування про інших. Сьогодні чудова нагода подякувати Богові за цього єпископа і самому допомогти бодай одній людині, яка має гірше становище за нас.

«З багатьох святих, які згадуються Християнською Церквою, Св. Миколай (упокоївся 342 р. по Р. Х.) – один із найбільш відомих. Історично про нього відомо дуже мало, хоча церква Св. Миколая була в Константинополі вже у VI столітті. Дослідження підтвердили, що він був єпископом у Мірах Лікійських (у сьогоднішній Туреччині)… Св. Миколай у багатьох країнах асоціюється із благодійністю…» [З “Commemorations Biographies,” Lutheran Service Book, LCMS Commission on Worship]

середа, 17 грудня 2008 р.

ЛЮТЕР У ЧАС АДВЕНТУ

А про що проповідував доктор Лютер в пору Адвенту, церковного новоліття? Можливо, вам буде цікаво прочитати частинку проповіді, яку Лютер виголосив у першу суботу Адвенту1531 року:


«Ось різниця між правдивими та фальшивими учнями. Останні [теж] чують Слово і його обітницю: «Коли ви віруєте в Мене, Я ніколи вас не покину. Ви будете панувати, вільні від смерті, диявола і гріха і Я дам вам вічне життя». Нам, що віруємо в Нього, обіцяно чисте сумління, спасіння, милосердний Бог і свобода від усякої шкоди. Але ми мусимо рухатися далі, аніж початківці або новачки, які ніколи не досягають того місця, де спробують і пізнають, що Бог є Чоловік, Який може визволити їх і від фізичної, і від духовної небезпеки. Вони не стоять непохитно і не переживають небезпеки. Вони надто нетерплячі і не хочуть страждати. Тому вони ніколи не переживають духовної втіхи, як і ніколи не дізнаються, яким великим є Бог, або яка велика втіха є для них приготовлена… Вони не розуміють правди. Вони вчаться промовляти слова, як папуга повторює слова, промовлені людьми. Але їхнє серце ці слова не відчуває і не осягає наскільки вірним і правдивим є Бог… У таких людей немає надійної основи. Лише Слово є наріжним каменем... Тому нам наказано триматися простого Слова Божого, щоб ми горнулися до слів Христа. Тоді ми відчуємо Божу поміч посеред небезпек і зрушень….»

понеділок, 15 грудня 2008 р.

VENI, VENI, EMMANUEL

Саме цими словами, у супроводі флейти (Олексій Петрик) та органу (Юлія Басова), розпочалася служба Божа минулої неділі в парафії Воскресіння. «Прийди, прийди Еммануїле» означають ці слова латиною, і взяті вони із латинського гімну, який Церква співає вже майже упродовж тисячі років. Українською мовою цей гімн перекладено під назвою «Прийди, прийди, Месіє наш» і в Українському Лютеранському Служебнику він розташований під номером 2.
Співом цього популярного церковного гімну про очікування Христа розпочався новий церковний рік. Ми також почали вперше використовувати традиційні для наших сестринських церков на Заході, але нові для нас Псалмоспіви на час Церковного новоліття (Адвенту), які покладені на музику регентом нашого хору, Сергієм Єнановим.
Церковне новоліття триватиме до вечора 6 січня 2009 р., коли з Надвечір’я Різдва Христового українські лютерани розпочнуть святкування народження во плоті Ісуса Христа, Спасителя. Як символ чотирьох неділь новоліття, щонеділі запалюється по одній свічці, а в Надвечір’я Різдва Христового горять чотири голубі/сині свічки (символ очікування) та центральна біла свічка (символ народженого Спасителя – Світла світу).

субота, 13 грудня 2008 р.

СВЯТИЙ АНДРІЙ ПЕРВОЗВАННИЙ – АПОСТОЛ УКРАЇНИ

Сьогодні наша Церква згадує Апостола Андрія Первозванного, першого Христового учня та місіонера, як вважається, на береги Чорного моря. "Повість Врем’яних літ" наводить оповідь про перебування Апостола на київських горах, а в нашому Служебнику в рубриці «Місія» є гімн (№119: «Понад крик юрби і гамір») із такими словами:

«Так колись Андрій Апостол
Кинув дім і всю рідню
І на нашу Україну
Приніс Добру Новину»

Як правило, неділя, найближча до Дня Святого Апостола Андрія Первозванного, є першою неділею Церковного новоліття (Адвенту).

пʼятниця, 12 грудня 2008 р.

КОЛИ УБИВЦІ ПРЕТЕНДУЮТЬ НА ГІДНІСТЬ

П’ЯТА ЗАПОВІДЬ

Не вбивай!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не завдавати болю чи шкоди нашому ближньому щодо тіла його, а допомагати йому та бути йому другом у всякій тілесній потребі [у кожній потребі та небезпеці для життя і тіла].

(Малий Катехізис доктора Мартіна Лютера)

Вчора деякі українські телеканали показали кадри з документального фільму, у якому британця Крейґа Еверта вбивають швейцарські лікарі з клініки «Діґнітас», вбивають за допомогою евтаназії. Рішення про вбивство приймає нібито сам пан Еверт, який також зробив заяву про те, що в Бога він не вірить. Проте наскільки адекватним може бути рішення смертельно-хворого чоловіка, особливо, якщо його доставити в клініку, де всі переконують хвору людину про благо її смерті? Врешті-решт в «Діґнітас» саме на вбивствах заробляють гроші. Назва «Діґнітас» означає «Гідність», що з огляду на діяльність клініки звучить, як глузування над гідністю людського життя, даного Творцем.

Про евтаназію, яка поки що є «добровільною» вже почали говорити політики як про обов’язкову, у випадку, коли суспільство (читай безбожна влада) вирішить, що людина не повинна «мучитися та мучити рідних», особливо у пенсійному віці. Через «добровільну» евтаназію у прочинені двері вставив ногу диявол, який ноги не забере, допоки не запустить маховик масових убивств руками «лікарів» (Івана 8:44).

Господь Ісус Христос каже: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали» (Івана 10:10).

понеділок, 8 грудня 2008 р.

РЕЛІГІЙНІСТЬ І ВІРА


За повідомленнями УНІАН, Всеросійський центр вивчення громадської думки стверджує, що за останні 18 років кількість людей, що ототожнюють себе із православними, зросла в Росії від 24 до 73% опитаних. Разом із тим, всі 10 Заповідей Божих знають менше 2% росіян.

Як бачимо релігійність, релігійна самоідентифікація не обов'язково ототожнюються зі знанням доктрини церкви, до якої відносить себе людина та вірою, яку сповідує дана церква. Цікаво, а чи відома комусь подібна статистика в Україні?

пʼятниця, 5 грудня 2008 р.

ЄВАНГЕЛІЄ ЯК ПРОПОЗИЦІЯ І ЗАСІБ БЛАГОДАТІ


Сучасні протестанти…дивляться на Євангеліє, радше не як на засіб застосування любові Божої до грішника, а як на інформацію про любов Божу. Євангеліє вони розуміють, радше як «пропозицію благодаті», а не як «застосування благодаті». Саме по собі воно не має сили, а сила полягає у вашому рішенні його прийняти.

На противагу цьому Лютеранська Церква завжди наголошувала, що Євангеліє є і пропозицією благодаті, і засобом її застосування. Маючи справу із центральною доктриною про виправдання благодаттю через віру, тобто, що Бог вважатиме нашу віру в Ісуса за праведність, Ауґсбурзьке віросповідання повертається одразу до застосування спасіння:

«Щоб ми змогли цю віру одержати, Бог запровадив проповідницьке служіння, тобто Він надав Євангеліє і Таїнства, щоб через них, як через Свої засоби дарувати Святого Духа, Який створює віру, коли і де Він того забажає у тих, що чують Євангеліє, котре навчає, що ми маємо благодатного Бога не через наші власні заслуги, але через заслуги Христові, коли ми віруємо» (Ауґсбурзьке віросповідання: Стаття V, «Про проповідницьке служіння»).
Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор 166, 167.

середа, 3 грудня 2008 р.

ШКОЛА «ДИЯКОНІЯ»

На базі київської парафії Воскресіння розпочала свою діяльність школа «Дияконія». Під час навчання учні школи досліджуватимуть Слово Боже, основні доктрини Біблії, принципи діяльності громади та служіння Господу і Його людям. Школа, яка діє у співпраці із Українською Лютеранською Богословською Семінарією Святої Софії, є вечірньою тож уроки відбуваються у зручний для парафіян час. Після успішного навчання випускники школи одержать відповідні сертифікати від Семінарії і будуть, як на те Божа воля, служити дияконами та дияконесами УЛЦ.

неділя, 30 листопада 2008 р.

ПАН І ПОВЕЛИТЕЛЬ УСІХ ТВОРІВ


Святе Письмо завжди мусить обов’язково бути чіткішим, простішим і надійнішим, аніж усі інші писання. Особливо через те, що всі вчителі звіряють свої особисті заяви через Писання, як через чіткіші та надійніші і бажають, аби їхні особисті твори пояснювалися та підтверджувалися Святим Письмом. Але ніхто не може замінювати або затемнювати не зовсім зрозумілого місця тим, яке є ще більш незрозумілим. Тож необхідність змушує нас бігти до Біблії з творами усіх учителів і від неї одержувати про них і судження, і вердикт. Лише Писання є правдивим паном та повелителем усіх творів і доктрин, які існують на землі. Якщо це не приймати як належне, то для чого тоді Писання потрібне взагалі? Чим більше ми його відкидаємо, то тим більше задовольняємося людськими книгами та людськими вчителями.
Мартін Лютер «Захист і пояснення усіх статей», 1521 р.

вівторок, 25 листопада 2008 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВИХ ВИДАНЬ


Після служби Божої в Тернопільській громаді Святих Апостолів Івана та Якова мені пастирем парафії, отцем Тарасом Коковським, ґречно було надано можливість провести презентацію нових видань для Української Лютеранської Церкви. До цих видань належать: Народна Біблія: Марка (коментарі на Євангеліє від Св. Марка) та журнал Добра Звістка (число №26: "Наш ворог - диявол"). Після презентації віряни попросили надати автограф до перекладеної мною книги. Коментарі на Біблію (Римлян, Буття, Марка), журнали Добра Звістка можна замовити в парафіях УЛЦ або, написавши на адресу: vhorpynchuk@hotmail.com

неділя, 23 листопада 2008 р.

КВІТИ ДО ПАМ'ЯТНИКА ЖЕРТВАМ ГОЛОДОМОРУ


Сьогодні парафії Української Лютеранської Церкви згадували про жертви геноциду проти українського народу - мільйони невинно убієнних українців та сущих з ними в Україні Голодомором 1932-1933 р.р. Пастирі згадували про цю страшну події в історії нашого народу, вшановуючи пам'ять убитих і звертаючись до Господа благословляти наш народ правдою Євангелія і правдивою свободою. аби таке горе більше не повторювалося. Представники парафії Воскресіння в місті Києві (відповідно до багаторічної парафіяльної традиції) в цей день поклали квіти до пам'ятника жертвам голодомору на Михайлівській площі в Києві. (Світлина брата Дмитра Прокопчука).

субота, 22 листопада 2008 р.

ЗВЕРНЕННЯ КЕРІВНИКІВ ХРИСТИЯНСЬКИХ ЦЕРКОВ УКРАЇНИ З ПРИВОДУ ВШАНУВАННЯ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РР.


Звернення
керівників християнських Церков України
з приводу вшанування жертв Голодомору 1932-33 рр.


Дорогі браття і сестри, шановні співвітчизники!

Як і щороку, в останні тижні листопада ми з великою скорботою згадуємо жертви найбільшої трагедії в історії українського народу – Голодомору 1932-33 рр. Близько десяти мільйонів заморених голодом, знищених злою волею держави за пів року, – таким є наслідок Голодомору. 55,5 тисяч смертей на день, 2300 – на годину, майже 40 – щохвилини. Свідомість відмовляється сприймати такі цифри, але вони – реальність. Так діяла влада для того, щоби знищити тих, хто не поділяв її ідеологію, а тих, кого не знищено – залякати. Ще й досі багато свідків Голодомору побоюються давати свідчення або роблять це анонімно. Вони знають правду, але жах перед нелюдським Голодомором примушує їх боятися – навіть через три чверті століття.
Але немає нічого закритого, що не відкрилося б, і нічого таємного, що не стало б явним. Десятиліттями влада старанно приховувала правду про свої злочини, заперечуючи сам факт Голодомору. Тільки в незалежній Україні ця правда почала звучати на повний голос. І ми закликаємо кожного, хто знає про Голодомор, хто має можливість свідчити – піднести свій голос на захист правди. Зло, вчинене сталінізмом, має бути назване злом і осуджене. «Тоді скаже Він і до тих, що ліворуч: Ідіть від мене, прокляті….Бо Я голодував, і ви не дали мені їсти; був спраглим, і не напоїли Мене.» (Матвія 25.41,42).
Причина Голодомору – не природні катаклізми, посуха чи неврожай. У 1932-33 р. голод був організований штучно, за наказами державної влади, з метою не тільки провести колективізацію, але й зламати опір селянства – ідеологічний та національний. У селян не тільки забирали зерно, але й всі продукти харчування. Що не могли забрати – нищили на місці. Охоплені голодом українські області оточили військами, голодних селян-втікачів виганяли з міст і повертали в села – помирати. Причина таких дій – в ідеології, яку сповідувала радянська держава, спрямованій на винищення цілих класів і верств суспільства.
Реалізуючи цю ідеологію, радянська влада влаштувала колективізацію, що мала трагічні наслідки для всіх народів у колишньому СРСР. В Україні ж політика колективізації була сполучена з «вирішенням національного питання», а тому привела до Голодомору – геноциду українського народу.
Спокусившись більшовицькими гаслами про землю і свободу, люди сприйняли їх, як колись наші прабатьки Адам і Єва спокусилися обіцянкою змія. Чуючи про землю і свободу, люди не звернули особливої уваги на те, що разом з цими гаслами проповідувалася ненависть, що більшовики закликали побудувати безбожний «рай на землі», щоб самим бути в цьому світі богами. Але раю без Бога не буває, а замість раю більшовизм приніс на українську землю подобу пекла. З цього всім потрібно винести належний урок.
Голодна смерть не розділяла людей за національністю чи релігійною ознакою. Від Голодомору постраждали всі, хто вважав українську землю своєю Батьківщиною, всі народи, які населяли цю землю. Це є наша спільна трагедія і наш спільний біль. Наш обов’язок – пам’ятати про тих, хто загинув від Голодомору, не залежно від національності та віросповідання.
Тому в День пам’яті жертв Голодомору ми закликаємо всіх взяти участь у заходах вшанування пам’яті померлих, у відповідності до своєї релігійної традиції згадати про всіх замучених голодом. Ми закликаємо кожного засвітити цього дня свічку пам’яті – знак нашої скорботи і світло нашої надії на краще майбутнє. Нехай у ці скорботні дні піднесеться наша щира молитва до Бога про збереження нашого народу від подібних лихоліть у майбутньому.
Вічна пам’ять померлим!
Закликаємо на весь український народ Боже благословення.
--------------------------------------------------------------------------------------
P.S. Я також підписав це звернення, як Єпископ Української Лютеранської Церкви.

неділя, 16 листопада 2008 р.

ВІТАЄМО БРАТА СЕРГІЯ!


Парафія Воскресіння вітає брата Сергія Березіна із успішним виконанням служіння читця та хрестоноші нашої громади Воскресіння. Брат Сергій допомагає пастиреві громади також під час Святої Вечері, розпочинаючи із минулої неділі на час відсутності брата Дмитра Прокопчука. Ми молимося, аби Господь далі благословляв брата Сергія вірністю Його Слову та ревністю до Євангелія!

субота, 15 листопада 2008 р.

БОГ ПОДАСТЬ ОБОРОНУ!


РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 16 ЛИСТОПАДА
Катехізис – 9:30 ранку.


Біблійний урок – 10:00.


Служба Божа – 11:00.


В неділю, 16 листопада ми завершимо досліджувати Декалог, зокрема, останню, Десяту Заповідь.


Чим закінчилося протистояння між Божим Словом, яке проповідував Ілля і фальшю ідолопоклонства Ваалові, яке практикували маса ізраїльтян, ми розглянемо у 18 розділs 1-ої Книги Царів.


Тема проповіді під час служби Божої: «БОГ ПОДАСТЬ ОБОРОНУ», Євангеліє від Св. Луки 18:1-8а. Ласкаво просимо до церкви, на прохання якої Бог відповідає!

Адреса: вул. Терещенківська 3, приміщення Інституту Математики, м. Київ. Найближча станція метро – «Театральна».

понеділок, 10 листопада 2008 р.

ДОКТОРУ МАРТІНОВІ ЛЮТЕРУ - 525!


Cьогодні - день народження доктора Мартіна Лютера, мужа Божого, якого Господь використав, аби повернути Своїй Церкві дорогоцінне Євангеліє. Сьогодні - святий Мартін перебуває із Господом і для нас сьогодні - чудова нагода подякувати Спасителеві за життя цього блаженного професора, проповідника, перекладача - Великого Реформатора!

пʼятниця, 7 листопада 2008 р.

НЕБЕСНИЙ ДОСВІД – ЗЕМНА РЕАЛЬНІСТЬ


Пора розвинути таку практику Господньої Вечері, яка відповідає її Новозаповітному розумінню; яка допомагає людям осягнути повинний вимір її застосування до їхнього життя. Лютеранські християни часто шукають духовної поживи десь у інших місцях, бо їх не було навчено бачити той багатий банкет, який накриває у Своїй Вечері Господь Церкви. Надто часто вони дивляться на неї, як на просто якусь ще одну вимогу під час їхнього зайнятого недільного ранку.
У належному розумінні, Таїнство Вівтаря може бути дієвою емпіричною подією. Коли інші форми благочестивості намагаються забратися на небеса, доводячи себе до певного стану духовності, лютеранська побожність зосереджується довкола реальності Христа присутнього зі Своєю Церквою у Слові і Таїнстві.

Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992.

середа, 5 листопада 2008 р.

ПОКЛИК БОГА


Вони звинувачують мене в тому, що я заявляв про те, що я є учителем усіх людей. Моя відповідь є такою: я цього не говорив, бо я завжди хотів забитися десь у куточок. Але мої вороги витягли мене на відкритий простір через лукавство і жадобу здобути славу за мій рахунок. Тепер же, коли гра повернулася проти них, вони вважають мене за винного у марнославстві. І навіть якби було правдою, що це виступив я сам, то це не може бути виправданням для їхньої поведінки. Хто зна? Бог міг мене покликати та підняти мене. Вони повинні боятися, аби не зневажити у мені Бога.
Хіба ми не читаємо в Старому Заповіті, що Бог зазвичай піднімав по одному пророкові за раз?
Мартін Лютер "Захист і пояснення усіх статей", 1521 р.

ПРИРОДА ГРІХА


Отже, зрозуміймо, що такою є природа гріха: якщо Бог одразу не дає ліків і не кличе грішника назад, то він постійно втікає від Бога і, виправдовуючи свій гріх обманом, накладає гріх на гріх, аж допоки не дійде до богохульства та відчаю. Таким чином гріх своїм тяжінням завжди притягає інший гріх і приносить вічне руйнування, аж допоки грішна людина радше звинувачуватиме Бога, аніж визнаватиме свій гріх. Адам мав би сказати: «Господи, я згрішив». Але він цього не робить. Він звинувачує у гріхові Бога і насправді каже: «Ти згрішив, Господи. Бо я би залишився святим у Раю після споживання плоду, якби Ти мовчав». Ось правдиве значення слів його, коли він промовив: «Почув я Твій голос у раю і злякався».
Тож, коли Бог звинувачує людину в гріхові, то вона не визнає свого гріха, а натомість звинувачує Бога і переносить провину із себе на Творця…

понеділок, 3 листопада 2008 р.

СВЯТКУВАННЯ ДНЯ РЕФОРМАЦІЇ

В неділю, 2 листопада 2008 року наша парафія «Воскресіння» святкувала Реформаційну неділю. На початку служби Божої членом Божої сім’ї став маленький Томас Гансен, якого через купіль відродження Бог народив до вічного життя у Його Царстві. Після проповіді Слова Божого (Єремії 31:31-34) та Євхаристії відбувся святковий виступ молодіжної групи, який повернув усіх до днів доктора Мартіна Лютера, коли він взявся до праці відновлення чистого Євангелія у Церкві (у ролі Лютера виступив брат Дмитро Прокопчук). Після короткого концерту за участю Людмили Яновської і Алії Акбергенової, свято завершилося чудовим частуванням із традиційним тортом "Реформація", який випекла дружина пастиря, Анжела Горпинчук.

субота, 25 жовтня 2008 р.

ЛАЗАР І БАГАТИЙ: ВІРА І НЕВІРСТВО


РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 26 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 26 жовтня, ми зі Слова Божого будемо досліджувати, що означає Восьма Заповідь: «Не свідчи неправдиво на свого ближнього!»

Про час вірного пророка Божого, Іллі та про його служіння ми довідаємося із 17 розділу 1 Книги Царів.

Тема проповіді під час служби Божої: «ЛАЗАР І БАГАТИЙ: ВІРА І НЕВІРСТВО», Євангеліє від Св. Луки 16:19-31. Ласкаво просимо до церкви, яка довіряє Слову Божому!
Адреса: вул. Терещенківська 3, приміщення Інституту Математики, м. Київ. Найближча станція метро – «Театральна».

ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ У ЧЕРНІГОВІ


В п’ятницю, 24 жовтня Господь поблагословив частину нашої парафії на євангелізаційну поїздку до Чернігова. Там нас зустріли місцевий пастир, о. Сергій Кудрик і його дружина, Тетяна. Як завжди ми запрошували до Церкви людей на вулицях цього старовинного міста, спілкувалися про віру в Христа, і навіть заспівали Різдвяні колядки (після того, як одна з жінок, яка виявилася професійним співаком, відкрила наш Служебник і побачила в ньому чимало українських колядок). Після євангелізації ми сфотографувалися на Валу – історичному Дитинці Чернігова. Молімося, аби сіяння Слова Божого в цьому місті проросло рясними плодами в Царстві Божому!

четвер, 23 жовтня 2008 р.

ВІРНІСТЬ ОДНА І ТА САМА



Чи говоримо ми про вірність до Євангелія Христового, чи про вірність до Біблії, а чи про вірність до доктрини Христової, ми говоримо про одну і ту саму річ.

Клемет Пройс, Вогонь і посох: лютеранське богослов’я на практиці.

понеділок, 20 жовтня 2008 р.

ЄВАНГЕЛІЗАЦІЯ У ЧЕРКАСАХ

В суботу, 18 жовтня разом із частиною нашої парафії «Воскресіння», із Головою Київської Єпархії, о. Вадимом Зінченком, парафіянами з Черкас і їхнім пастирем, о. Вадимом Колесником ми провели євангелізацію в місті Черкаси. Було роздано багато запрошень до церкви, хороших християнських журналів та книг. З багатьма черкащанами ми поспілкувалися про Спасителя Христа і Його Євангеліє, про християнство в цілому і про Українську Лютеранську Церкву зокрема. Хай Господь благословляє це чудове українське місто на Дніпрі, а посіяні зерна Його Слова, хай проростають, як на те Його ласка і воля, у вічність у Його Царстві! До речі, за прогнозом погоди, на цей день намічався дощ, але благодатний Господь затримав дощ аж до нашого від’їзду з міста. Дорогою додому побачили аварію на Черкаській греблі: слава Богу, що авто, яке перевозило хліб і в якого, як нам пояснили, лопнула ресора, не звалилося у Дніпро. Вашій увазі пропоную декілька знімків з євангелізації і після неї.







пʼятниця, 17 жовтня 2008 р.

МОЛИТВА ЗА ВЛАДУ


РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 19 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 19 жовтня ми будемо вивчати про Божий дар власності (Сьома Заповідь).

Про царів Ізраїлю та Юдеї та їхні взаємини із Богом, а також, як ці взаємини впливали на долі їхніх народів, ми довідаємося із 15 і 16 розділів 1 Книги Царів.

Тема проповіді під час служби Божої: «МОЛИТВА ЗА ВЛАДУ», 1 Тимофія 2:1-8. Ласкаво просимо до церкви, яка визнає можновладців за слуг Божих і молиться за українську владу!

четвер, 16 жовтня 2008 р.

ПРОЦЕДУРА ПОМИЛКИ

Сатана поставив на карту все, намагаючись відвести їх [Адама та Єву] від Слова та віри, тобто намагаючись їх відвести від Бога правдивого до бога фальшивого.

Всі фанатичні духи використовують цю процедуру Сатани. Таким чином Арій піднімає таке запитання: «Чи ви віруєте,що Христос є Бог рівно настільки, наскільки Він це чітко заявляє (Івана 14:28): «Більший за Мене Отець»? Так само і сакраментаріани: «Чи ви віруєте, що хліб є тілом Христовим, а вино Христовою кров’ю? Звичайно ж Христос навіть не думав про такі нерозумні ідеї!» Коли люди дають місце таким думкам, то вони поступово відходять від Слова і впадають у помилку.

субота, 11 жовтня 2008 р.

НЕДІЛЯ ПОДЯКИ ЗА ВРОЖАЙ

РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 12 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.

Біблійний урок – 10:00.

Служба Божа – 11:00.

В неділю, 12 жовтня ми будемо вивчати, що саме Бог вимагає від одружених людей.
Про дальший розвиток подій у розколотому царстві (Ізраїлі та Юдеї) ми довідаємося із 14 розділу 1 Книги Царів.


Тема проповіді під час служби Божої: "МИЛОСЕРДНИЙ ГОСПОДЬ ВІДВЕРТАЄ ЗЛО", Вихід 32:7-14).


Ласкаво просимо до церкви, яка вдячна Господу за дари нашого краю, а особливо за дар вічного життя у Сині Божому, Ісусі Христі!

пʼятниця, 10 жовтня 2008 р.

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Порадившись із братами з Церкви, я підписав звернення до українського народу, яке пропонується Вашій увазі. Дане звернення підписали також провідні православні, католицькі та протестантські церкви України. Текст звернення наводиться нижче.






Звернення керівників християнських Церков України
до українського народу


Дорогі браття і сестри, співвітчизники!

Усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться, і всяке місто чи дім, що розділився у собі, не встоїть.
(Мф. 12,25)

В умовах, коли знову в нашій державі загострюється політичне суперництво, що підриває основи нашої державності, коли провідні державні інституції не можуть знайти порозуміння, а розчарування, байдужість та зневіра опановують суспільство - християнські Церкви України вважають своїм обов'язком звернутися до вас з викладенням свого погляду на ці проблеми та можливі шляхи їхнього подолання.

Ми переконані, що незалежність нашої держави - дар Божий, яким ми повинні розпоряджатися мудро і зважено, примножуючи, а не марнуючи дане нам Господом. Заповідана Спасителем любов до ближнього, як до самого себе (Мф. 22,39) повинна виявлятися не тільки через любов до окремих осіб, але й через любов до всього українського народу, як до своєї великої родини.

Ознакою істинної любові є жертовність, коли заради того, кого любиш, готовий віддати - і віддаєш - найцінніше, включно з самим життям. «Немає більше від тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15, 13) - говорить Господь Ісус Христос. Заради спасіння свого народу від гніву Божого пророк Мойсей був готовий прийняти на себе покарання за його відступництво. «Я жадав би сам бути відлученим від Христа за братів моїх, рідних мені по плоті» (Рим. 9, 3) - говорить апостол Павел. Ці приклади жертовної любові до свого народу повинні надихати кожного з нас, а особливо кожного, хто наділений владою, на служіння Україні.

Влада дається Богом для того, щоб її носій, тримаючи в руках меч закону, захищав добро і карав зло. Кожен представник влади є невід'ємною частиною народу, а не стоїть над ним. Той, в чиї руки дана влада, - законодавча, виконавча чи судова - повинен пам'ятати, що за її використання він дасть відповідь не тільки перед суспільством та судом історії, але й перед Самим Богом - чи служив він народові, виявляючи любов до нього, чи служив він самому собі?

Сьогодні ми вважаємо особливо актуальними винесені в епіграф євангельські слова. Це - нагадування всім, що боротьба за кращий політичний устрій, за утримання або перерозподіл владних повноважень може привести до остаточного руйнування нашого державного дому.
Не раз в історії українського народу непримиренна боротьба між його провідниками приводила до знищення державності. Міжусобні чвари князів, боротьба між собою гетьманів часів Руїни, взаємне поборювання керівників національно-визвольного руху в XX ст. - все це сумні приклади того, як у боротьбі за владу над Україною руйнувалася сама Україна, нищилася її державність, чим вміло користувалися супротивники. Не варто повторювати цих помилок!

Дорогі співвітчизники!

На керівниках лежить велика відповідальність за долю України, але це не означає, що частини цієї відповідальності не несе кожен з нас. Не потрібно чекати, доки хтось інший вирішить наші проблеми. Якщо кожен на своєму місці в міру можливого працюватиме на славу Божу та благо України - тоді ми дійсно зможемо виправити недоліки нашого державного і суспільного життя.

Не зважаючи на політичні конфлікти за час незалежності України наш народ ніколи не опускався до вуличних заворушень чи збройного протистояння, а громадянські протести завжди носили мирний характер. Це свідчить про мудрість і зваженість народу, яка є запорукою можливості знайти порозуміння.

Цим спільним зверненням ми хочемо показати приклад того, що, не зважаючи на об'єктивні відмінності між нами, ми можемо працювати разом. Віримо, що і політики та державні діячі, залишаючись прихильниками різних поглядів, зможуть знайти форми співпраці на благо України.

Зневіра і розчарування не повинні зупиняти нашого суспільного поступу, бо тільки на нас, громадянах України, лежить відповідальність за те, що буде з нашим спільним домом завтра. Молімося Богові за владу і народ, працюймо разом - і нехай Господь допоможе нам!

Закликаємо на всіх вас Боже благословення!

середа, 8 жовтня 2008 р.

НЕМОЖЛИВА РЕАЛЬНІСТЬ


Якщо ви справді хочете зрозуміти таїнства, то треба починати з воплочення Сина Божого. Оскільки Писання навчає, що Ісус є по-правді Богом і по-правді людиною водночас, то немає причини сумніватися в тому, що фізичні елементи можуть бути засобом поширення духовної реальності.

З цим є проблема в людської логіки. Розум ніколи не може збагнути, як обмежене здатне на необмежене. Проте християнам завжди треба займати свою позицію відповідно до віри, а не до розуму. Саме віра, а не розум, привела пастухів до вбогого прихистку тварин, і віра привела їх побачити Господа всесвіту сповитого в пелюшки.

Не через те, що Лютеранська Церква не може просто відкинути стару до-реформаційну спадщину, тримається вона таїнств. Радше наша Церква – таїнственна, бо ми дуже серйозно ставимося до воплочення. Якщо в особі Ісуса Христа, на хресті помер Бог, а до Отця у славі вознеслася людина, то можливе все! Замість того, аби змушувати Біблію зазнавати перевірки правильності людським розумом, лютерани надають перевагу стати на коліна у визнанні таїни християнської віри.

Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор. 150-151.

субота, 4 жовтня 2008 р.

УЧНІ ЗРІКАЮТЬСЯ УСЬОГО


РОЗКЛАД НА НЕДІЛЮ, 5 ЖОВТНЯ:

Катехізис – 9:30 ранку.
Біблійний урок – 10:00.
Служба Божа – 11:00.
В неділю, 5 жовтня ми будемо досліджувати Божий дар одруження.
З 1 Книги Царів, розділу 13, ми довідаємося про дальший розвиток подій у розколотому царстві, про фальшивих пророків і про те, які наслідки приносить непослух до Божого Слова.
Тема проповіді під час служби Божої: «УЧНІ ЗРІКАЮТЬСЯ УСЬОГО» (Луки 12:25-33).
Ласкаво просимо до зібрання Христових учнів!

вівторок, 30 вересня 2008 р.

З ДНЕМ ПЕРЕКЛАДАЧА!



До привітання з цим днем мене спонукала святкова есемеска від пастиря Олега Юхименка, який також займається перекладами і є особливим фахівцем нашої Церкви з давньоєврейської мови. Я приєднуюсь до його віншувань і поздоровляю усіх, хто причетний до цієї важливої справи: перекладачів і редакторів, коректорів і оглядачів, дизайнерів і видавців перекладів, а також тих, хто невтомно організовує Вашу працю і поширює благочестиві переклади нашим рідним краєм. Хай Господь дає Вам сил, аби вся праця Ваша була спрямована на прославлення Імені Божого, а також зичу всім Вам Божих рясних благословень і покріплення Ваших талантів!

Варто окремо зазначити про історію цього свята. Власне, сьогодні - день Святого Єронима, а 1991 року Міжнародна Федерація Перекладачів проголосила це свято ще й Міжнародним днем перекладача. Адже Св. Єроним (IV-V століття по Р. Х.) був відомим перекладачем Біблії на латину. Його переклад, більше відомий, як Вульґата широко використовувався в Західній Церкві аж до Реформації. Саме тоді на перекладацькій ниві з'являється інший геніальний перекладач - Св. Мартін, доктор Мартін Лютер (XVI століття). Пересопницьке Євангеліє, на якому приймають присягу українські Президенти є перекладом, за твердженням доктора Івана Огієнка, з лютеранської Біблії.

Українська Лютеранська Церква є членом Українського Біблійного Товариства, а професор Роджер Ковасині з нашої Церкви, активно працює в УБТ над новим перекладом Біблії. Сьогодні наша Церква також особливо благословенна співпрацею із Фундацією "Лютеранська спадщина" (http://www.lhfmissions.org/), яка перекладає для українських читачів чимало лютеранських книг. Нещодавно Фундація видала коментарі на Євангеліє від Святого Марка.

На ілюстраціях: ліворуч - Св. Єроним-перекладач Біблії на латину, праворуч - Св. доктор Мартін - перекладає Біблію німецькою мовою.

понеділок, 29 вересня 2008 р.

ЛЕПКИЙ І ЛЮТЕР


Перечитуючи «Полтаву» Богдана Лепкого (Київ: Дніпро, 1992 р., стор. 209), зауважив вживання імені Лютера з малої букви. Написане викладено, як роздуми козаків сотника Мручка про тогочасні події. Щоправда Лепкий також не шкодує ані православних, ані католиків. Отже витримки з «Полтави»: «Цар Петро – то була легенда, то був демон, то був не чоловік, лиш антихрист, котрий заволодів людьми і провадив їх на бій з Господом Богом… Карло – це лютер, ворог Христа, котрий теж не чого другого хоче, лиш вигубити християнський народ, а «ізмєннік» Мазепа помагає йому в цьому безбожному ділі, бо він католик…» Ось так у творах письменника, творчість якого мені в цілому подобається, відбилися події на тогочасній Галичині, коли формувалося українське лютеранство, а за спогадами сучасників, фразу «ти, лютере, ти» вживали аби образити свого співрозмовника. Втім, можливо така фраза і вживалася за часів гетьмана Мазепи? Сама «Полтава» була видана у Львові 1929 року, а її автор виростав у сім’ї греко-католицького священика.

неділя, 28 вересня 2008 р.

ЄПИСКОПСЬКА СПАДКОЄМНІСТЬ І ЛЮТЕРАНСТВО


Незважаючи на сплетіння історій англійської і континентальної Реформації, англіканська і лютеранська екклесіології відрізняються фундаментально. Правдива єдність церкви і проблема християнського воз’єднання розуміються абсолютно по різному. Коли порівняти Англіканський Чотирикутник із лютеранською «екуменічною платформою» АВ VII (Ауґсбурзьке Віросповідання, стаття VII - прим. В. Г.), то відмінність стане дуже чіткою. Перші дві «планки» англіканської платформи (Писання і Символи віри) відповідають чисто проповідуваному Євангелію АВ, а третя (таїнства) є паралельною до здійснюваних таїнств у АВ VII. Четвертою англіканською «планкою» є «історичний єпископат» Тут у нас є пряме протиріччя до АВ VII, яке наполягає на тому, що чистого Євангелія і таїнств «достатньо». Сповідання віри виразно додає, що згода та одноманітність у людських традиціях і обрядах є «необов’язковими для правдивої єдності християнської церкви». А за власним визнанням Церкви Англії «історичний єпископат» є не божественне запровадження, а людська традиція.

Англіканське розуміння «Віри і порядку» в цілому поділяє наголос на «порядку» з кальвінізмом, а щодо єпископату зокрема, наголос поділяється з римо-католицизмом і східним православ’ям. Саме в цьому, без сумніву, полягає чимало екуменічної привабливості і важливості англіканства, як це також відображено в Лімській похвалі «знаку єпископської спадкоємності». Лютеранська церква в принципі простує іншим шляхом.

Курт Маркворт (The Church and Her Fellowship, Ministry and Governance. The Luther Academy, St. Louis, Missouri, 1990, стор. 83).

субота, 27 вересня 2008 р.

ДЕНЬ ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО


Сьогодні Східна Церква святкує день Хреста Господнього, який ми ще називаємо Святом Перемоги Християнства. Пропоную відвідувачам блоґу цікавий коментар доктора Мартіна Лютера з його лекцій про Послання Св. Апостола Павла до римлян, де він піднімає тему видимого вшанування часток чесного хреста і справжнього шанування хреста Господнього:

«Грубі, легковажні і навіть лицемірними є ті люди, які вшановують найбільшою зовнішньою пошаною частинки чесного хреста, а потім утікають від своїх страждань і бід і проклинають їх. Це – очевидно, бо в Писанні біди чітко називаються хрестом Христовим, як у 1 Кор. 1:17: «щоб безсилим не став хрест Христа»; «І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний» (Мт. 10:38); Гал. 5:11: «Чого ж, браття, мене ще переслідують, коли я обрізання ще проповідую? Тоді спокуса хреста в ніщо обертається» і Филип. 3:18: «Багато бо хто, що про них я вам часто казав, а тепер говорю навіть плачучи, поводяться, як вороги хреста Христового». Але сьогодні наші богослови і священики думають що «вороги хреста Христового» це тільки турки та юдеї, як робили це богослови із Кельна проти Йоганна Ройхліна та продовжують це робити папські булли та тлумачення юристів.
Але насправді вони самі є «ворогами хреста Христового». Бо правдою є те, що лише друзі хреста є його ворогами, відповідно до Псалма 38:11: «Друзі мої й мої приятелі поставали проти Мене», «Ті, хто славив Мене, заприсяглися проти Мене» (Пс. 102:8). Бо хто ненавидить біди і страждання більше від священиків і юристів? Справді, хто шукає багатства, задоволень, відпочинку, честі і слави більше від них?»

Мартін Лютер "Лекції на римлян: тлумачення і коментарі",1516 р.

четвер, 25 вересня 2008 р.

КОМЕНТАРІ НА ЄВАНГЕЛІЄ ВІД СВЯТОГО МАРКА


На 17-ому Соборі Української Лютеранської Церкви в м. Кременці делегатам Собору було представлено черговий том Біблійних коментарів із серії «Народна Біблія» - коментарі на Євангеліє від Св. Марка. Книгу видано Фундацією «Лютеранська спадщина». Автором даних коментарів є богослов Вісконсинського Євангельського Лютеранського Синоду Гарольд Віке. Одержати дану книгу можна написавши на адресу електронної пошти: vhorpynchuk@hotmail.com

вівторок, 23 вересня 2008 р.

17-ИЙ СОБОР УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮТЕРАНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

18-19 вересня ц. р. у м. Кременці, в приміщенні парафії Хреста Господнього відбувся черговий, 17-ий Собор Української Лютеранської Церкви. На Соборі на черговий п’ятирічний термін було переобрано Єпископом – пастиря громади Воскресіння з Києва, Вячеслава Горпинчука, і Віце-Єпископом – пастиря Івано-Франківської громади УЛЦ, о. Сергія Романюка. Собор заслухав та обговорив есе Голови Галицької Єпархії, пастиря Тернопільської церкви Св. Апостолів Івана та Якова, о. Тараса Коковського «Бо то Бог будує дім і місто: християнська сім’я і Церква». Собор також заслухав та обговорив звіти посадових осіб Єпископату та Голів Єпархій УЛЦ: Галицької, Київської і Таврійської. Собор схвалив продовження повноважень двох членів Синоду УЛЦ від Галицької Єпархії: о. Тараса Коковського та диякона Василя Андрейчука (їх було переобрано на черговий п’ятирічний термін до служіння відповідно Головою і Секретарем Галицької Єпархії). Собор також схвалив введення до складу Синоду УЛЦ новообраного секретаря Таврійської Єпархії, бр. Павла Богмата. Собор схвалив Бюджет УЛЦ та прийняв рішення щодо місійної праці. Собор подякував усім жертводавцям, які прилучилися до підтримки проповіді Євангелія в УЛЦ. Особливою подією Собору стало висловлення подяки двом пастирям, які вірно служили упродовж десяти років своїм парафіям: о. Сергієву Зуєву, який служить Запорізькій парафії і служив місіонером у місті Токмаку та о. Олександрові Сімашку, який служить пастирем Львівської парафії УЛЦ. Під час Собору молитовним життям делегатів Собору опікувалися о. Олександр Фещенко, пастир церкви Святої Трійці з міста Токмак; о. Олег Стецюк, Голова Таврійської Єпархії; о. Віктор Хаустов, пастир церкви Усіх Святих з міста Харкова. Соборну літургію провели: Єпиcкоп Вячеслав Горпинчук; Голова Галицької Єпархії, о. Тарас Коковський; Ректор Семінарії, о. Джон Воґт; о. диякон Степан Ксьондзик і настоятель парафії Хреста Господнього в м. Кременці, о. Роман Андрунців, який також служив Соборові проповідником. Окрасою Собору став святковий виступ місцевого парафіяльного хору.