Святе Письмо завжди мусить обов’язково бути чіткішим, простішим і надійнішим, аніж усі інші писання. Особливо через те, що всі вчителі звіряють свої особисті заяви через Писання, як через чіткіші та надійніші і бажають, аби їхні особисті твори пояснювалися та підтверджувалися Святим Письмом. Але ніхто не може замінювати або затемнювати не зовсім зрозумілого місця тим, яке є ще більш незрозумілим. Тож необхідність змушує нас бігти до Біблії з творами усіх учителів і від неї одержувати про них і судження, і вердикт. Лише Писання є правдивим паном та повелителем усіх творів і доктрин, які існують на землі. Якщо це не приймати як належне, то для чого тоді Писання потрібне взагалі? Чим більше ми його відкидаємо, то тим більше задовольняємося людськими книгами та людськими вчителями.
Мартін Лютер «Захист і пояснення усіх статей», 1521 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар