Хто не проповідує Слова - той взагалі не священик

Коротко кажучи, це Таїнство Рукопокладання  було і залишається далі чудесним засобом для установлення всього того жахливого, що донині творилось у Церкві і ще має творитись. Тут згинуло християнське братерство, тут пастухи перетворились на вовків, церковники на щось гірше ніж мирські.

Якби їх змусили визнати, що всі ми, що були охрищені, є однаково священиками, а ми такими воістину є, і що їм було лише доручене служіння, втім з нашої спільної згоди, вони б тоді знали, що не мають ніякого права над нами правити окрім як в тих межах, на які ми самі вільно погодилися б. Бо ось так написано в 1 Петр. 2 (:9): «Ви – вибраний рід, священство царське, народ святий». Через це ми всі, хто є християнами – священники. А священики, як ми їх називаємо – служителі, вибрані з-посеред нас. Все, що вони роблять, вони роблять від нашого імені, священство – ніщо інше, як служіння. Про це ми довідуємось із  Кор. 4 (:1): «Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць».

Звідси випливає, що кожен, хто не проповідує Слова, хоча й він був покликаний Церквою саме це робити – взагалі не священик і що Таїнство Рукопокладання не може бути нічим іншим, як обрядом, яким Церква обирає собі своїх проповідників. Бо саме таке дається визначення священика в Мал.  (:7): «Уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота».

Мартін Лютер, Вавилонська неволя Церкви

Поєднаність і розділення

Допоки ми тут у світі, ми поєднані з людським родом у рівності плоті та розділені в духові.

Кипріян Кафагенський

Залишатися скромно в рамках Божого Слова

   

    Стародавня Церква дуже любила порівнювати Таїнство (Святої Вечері) з Воплоченням: так  само як Христос є Бог і Людина в одній Особі, так і Його тіло та кров таїнственно поєднані з хлібом і вином у Його Вечері. Це не "пояснює" таємниці, як і не повинне це її пояснювати. Це порівняння залишається скромно в рамках Божого  Слова і не вдається ні до яких вишуканих польотів фантазії.

Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян

День Св. Лаврентія, диякона і мученика

Сьогодні ми згадуємо Св. Лаврентія і дякуємо за Нього Господу Богу. На початку третього століття Лаврентій, який ймовірніше за все народився в Іспанії, перебрався жити до Риму.  Там його було призначено старшим над сімома дияконами і він відповідав за майно та фінанси Церкви.  Тодішній імператор, який вважав, що Церква мала багато цінностей, які варто конфіскувати, наказав Лаврентієві видати "скарби Церкви".  До імператора Лаврентій привів бідних, до життя яких доторкнулося християнське благодійництво.  Тож Лаврентія ув'язнили, а потім, 258 року, стратили, спаливши на рашпері. Його мучеництво справило глибоке враження на молоду Церкву.  Майже одразу дата його мученицької смерті, 10 серпня, увійшла до раннього календаря Церкви.

Молитва на День Св. Лаврентія, диякона і мученика:

Всемогутній Боже!  Ти покликав Лаврентія, аби він був дияконом у Твоїй Церкві та служив святим Твоїм учинками любові і Ти дав Йому вінець мученика.  Дай нам такої самої добродійності серця, аби ми могли виконувати Твою любов, захищаючи і підтримуючи бідних, щоби люблячи їх, ми усім серцем могли любити Тебе; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

З проповіді на 9-у неділю по П'ятидесятниці

     

Тож перше ми звільняємось від гріха – перше ми віруємо в Христа, перше кров Христа, Сина Божого, очищує нас від усякого нашого гріха і ми стаємо рабами Богові. І тоді вже приносимо плоди на освячення, а в кінці ми маємо життя вічне.  Раніше ми були під гріхом, рабами гріха, вільні від праведності і мали лише перспективу смерті. А тепер, самою вірою в Христа, ми вільні від гріха і наш плоди на освячення, вони любі в очах Божих, і наше майбутнє вже не смерть, а життя.

Цілющі плоди Хрищення і віра

   

   Цілющі плоди Хрищення... осягаються, зберігаються і підтримуються вірою (Марка 16:16). Тому там, де немає покаяння і де не приноситься жодних добрих плодів, а лише злі - там дійсно немає правдивої та спасенної віри... І так само та людина, яка не шукає Божої благодаті у Христі і не зберігає її, а зневажає і відкидає її, не має правдивої віри. І хоча такі люди охрищені, однак вони перебувають під таким вироком Божого суду: хто не вірує, буде засуджений. 

Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства

Церква народжена Словом обітниці через віру

Церква народжена Словом обітниці через віру і цим самим Словом вона годується і зберігається.  Тобто Церкву творять обітниці Божі, а не Церква творить обітницю Божу. Бо Слово Боже незрівнянно вище за Церкву і в цьому Слові Церква, будучи творінням, не має що постановляти, приписувати або створювати, а лише отримувати з нього постанови, приписи та ним творитися. Бо хто народжує своїх батьків? Хто перше породжує свого Творця?

Мартін Лютер

День Преображення Господнього

     

Сьогодні ми святкуємо Преображення Господнє. Про цю чудесну подію читаємо в Євангелії від Св. Марка 9:1-9:  "І сказав Він [Ісус Христос] до них: «Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі». А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними. І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі! І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом. І озвався Петро та й сказав до Ісуса: «Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...» Бо не знав, що казати, бо були перелякані. Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!» І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса. А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне".

Молитва на День Преображення Господнього:

Боже!  У славетному Преображенні Твого Сина Єдинородного Ти свідченням стародавніх отців підтвердив був тайни віри, а в голосі з яскравої хмари Ти чудесно передвістив наше усиновлення благодаттю.  Учини нас милосердно співспадкоємцями слави з нашим  Царем і приведи нас до повноти Твоєї спадщини на небесах; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Іванну, Марію і Саломею, жінок-мироносиць (в деяких інших традиціях вони ще відомі як "вірні жінки"). Про відвідування цими трьома та іншими жінками гробу Ісусового в перший Великодній ранок пишуть у Євангелії Матвій (28:1), Марко (16:1) і Лука (24:10).  Іванна була дружиною Хузи, Іродового урядника (Луки 8:3).  Марія, мати Якова (сина Алфеєвого) була однією з жінок, які вірно піклувалися про Ісуса та Його учнів від часу Його Галілейського служіння аж до розп'яття і поховання. Саломея, мати синів Зеведеївих (Матвія 27:56), приєдналася до жінок біля хреста і в принесенні пахощів до садового гробу.  Ці вірні жінки впродовж багатьох століть вшановуються Церквою, як приклади покірного та відданого служіння Господу.

Молитва на День Св. Іванни, Марії і Саломеї, жінок-мироносиць:

     Всемогутній Боже!  Твій розп'ятий і похований Син Єдинородний в гробі пробув недовго.  Дай нам радість у тих завданнях, які стоять перед нами, аби ми могли виконувати своє служіння настільки вірно, як це робили Іванна, Марія і Саломея, приносячи Тобі солодкі пахощі наших вдячних сердець, аби й ми могли побачити славу Твого воскресіння і проголошували Добру Звістку в нестримній палкості та ревності, що чиняться в нас через нашого Господа Ісуса Христа, Який воскрес і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків! Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

"Спецефекти" і справжня динаміка П'ятидесятниці

   

Ця повнота Духа не могла бути вивільнена на людський рід допоки не було завершене викупне діло Христове і допоки Він не був прославлений (Івана 7:39). П'ятидесятниця - сигнал, що всі духовні скарби життя і спасіння тепер готові для розподілу "аж до останнього краю землі" (Дії 1:8). Справжня сила П'ятидесятниці - не шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, ані язики огненні, ані іноземні мови. Все це - "спецефекти". Справжня і постійна динаміка П'ятидесятиниці - Євангеліє (Римлян 1:16) у вигляді проповідування, Хрищення і Господньої Вечері. Це залишається в Церкві до кінця часу, незважаючи на те, що  "спецефекти" Апостольського віку (які навіть тоді були властиві Апостолам, а не кожному Томові, Дікові та Гаррі: Дії 8:14-18; 2 Коринтян 12:12; Ефесян 2:20) давно припинились.

Курт Маркворт, Спасенна істина: доктрина для мирян

День Св. Йосипа Ариматейського

     

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йосипа з Ариматеї. Цей Йосип, про якого згадують всі
чотири Євангелія, походив із невеликого села Ариматея в гірському краї Юдеї.  Він був шанованим членом Синедріону, юдейського релігійного суду в Єрусалимі.  Очевидно, він був дуже заможним, бо мав свій невикористаний гріб у саду, недалеко від місця розп'яття Ісуса (Матвія 27:60).  Йосип, будучи чоловіком, який терпляче чекав на прихід Царства Божого, по смерті Ісуса пішов до Понтія Пілата і попросив Ісусове тіло (Марка 15:43).  Разом із
Никодимом, Йосип зняв тіло з хреста і поклав Його у власний гріб (Івана 19:38-39).  Публічна відданість Никодима та Йосипа виявляється особливо разюче на фоні переляканих учнів, які Ісуса були покинули.

Молитва на День Св. Йосипа Ариматейського:

     Милосердний Боже!  Твій слуга, Йосип з Ариматеї, приготував тіло нашого Господа і Спасителя до похорону і в благоговінні та благочестивому страху поклав Його у власний гріб.   Дай Твоєму вірному людові, аби наслідуючи приклад Йосипа, ми мали таку саму благодать і любов служити Ісусові зі щирою присвятою по всі дні нашого життя; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Роберта Барнеса, сповідника і мученика

      

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Роберта Барнеса. Він був відданим учнем Мартіна Лютера і вважається за одного з перших лютеранських мучеників. Барнес народився 1495 р. Він став пріором августиніанського монастиря в Кембриджі, Англія. Навернувшись до лютеранського вчення, він ділився Євангелієм із багатьма англійськими вченими через твори та особисті контакти. Під час вигнання до Німеччини він заприятелював з Лютером, а пізніше написав латинський підсумок головних доктрин Ауґсбурзького віросповідання, який мав назву Sententiae.
     Повернувшись до Англії, Барнес розповів про лютеранські доктрини особисто королеві Генрі VIII і спочатку вони були сприйняті позитивно. 1529 року Барнеса було призначено королівським капеланом. Проте політичний і церковний клімат в Англії не був стабільний і 1540 року Барнеса було живцем спалено на стовпі в Смітфілді. Його останнє сповідання віри було видане Лютером, який назвав свого друга Барнеса "добрим, побожним гостем і святим мучеником".

Молитва на День Св. Роберта Барнеса, сповідника і мученика:

Всемогутній Боже, Отче наш Небесний! Ти дав мужність слузі Твоєму Робертові Барнесові віддати життя за сповідування істинної віри у час Реформації. Благослови нас, аби ми непохитно перебували у нашому сповіданні Апостольської віри і витерпіли все, навіть смерть заради того, щоб не відпасти від спасенної віри; заради Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії

     

Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Марію, Марту і Лазаря з Віфанії. Марія, Марта і Лазар з Віфанії були учнями з якими Ісус мав особливий союз любові та дружби, Євангеліє від Св. Івана свідчить, що "Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря" (Івана 11:5). Одного разу Марта запросила Ісуса до свого дому на обід. У той час, коли Марта робила всю роботу, Марія сиділа в ногах у Ісуса, слухаючи Його Слово і Господь похвалив Марію за те, що вона "обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї..." (Луки 10:38-42). 

     Коли їхній брат, Лазар, помер, то Ісус промовив Марті цю чудову Євангельську обітницю: "Я - воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити" (Івана 11:25). Іронічно, але після того, як Ісус воскресив Лазаря із мертвих, то юдеї стали ще запеклішими у бажанні вбити Ісуса (Івана 11:39-54). За шість днів до розп'яття Ісуса, Марія намастила Його ноги дуже дорогими пахощами і витерла їх своїм волоссям, не відаючи, що таким чином вона робила приготування до поховання Ісуса (Івана 12:1-8; Матвія 26:6-13).

Молитва на День Св. Марії, Марти і Лазаря з Віфанії:

     Отче Небесний!  Твій Син улюблений, заприятелював із такими кволими істотами як ми, аби вчинити нас Твоїми.  Навчай нас, аби ми були як Ісусові любі друзі з Віфанії, аби ми могли служити Йому вірно як Марта, щиро навчатися в Нього, як Марія, а вкінці бути воскрешеними Ісусом, як Лазар; через Господа їхнього і нашого - Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою, і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь. 

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Йоганна Себастіана Баха, Реґента

     

Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Йоганна Себастіана Баха.  Йоганна Себастіана Баха (1685-1750 р. р.) визнають за одного з найславетніших і найбільш обдарованих композиторів Західного світу.  Осиротівши у віці 10 років, музику вивчав він в основному самотужки. Його професійне життя диригента, виконавця, композитора, вчителя та консультанта з питань органів, розпочалося у віці 19 років у містечку Арнштадті та закінчилося в Лейпцизі, де впродовж останніх 27 років свого життя він був відповідальним за всю музику та співи в трьох лютеранських церквах міста. Окрім того, що він був надзвичайно вмілим гравцем на клавішних інструментах, неперевершеною залишається геніальність та величина інструментальних і вокальних творів  Баха.  Будучи побожним і відданим лютеранином, він особливо шанується в християнському світі за його невпинне і самовіддане наполягання на тому, що музику він писав головним чином для літургійного життя Церкви, аби прославляти Бога та розбудовувати Його люд.

Молитва на День Св. Йоганна Себастіана Баха, Реґента:

     Всемогутній Боже!  Ти прекрасний у величі та величний у святості. У Святому Писанні навчив Ти нас виспівувати Тобі хвалу і дав Ти слузі Твоєму Йоганнові Себастіанові Баху, благодать, аби він виявляв Твою славу в музиці.  Продовжуй давати цей дар натхнення всім слугам Твоїм, які пишуть та виконують музику для люду Твого, аби з радістю на землі ми могли осягати Твою красу і пізнавати невичерпні багатства Твого нового творива в Ісусі Христі, нашому Господі, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.

Зі Скарбниці щоденної молитви