Зберігаємо стародавній звичай

Ми далі зберігаємо стародавній звичай дотримуватися ранкових і вечірніх молитов у школах для дітей. Але такої самої практики слід дотримуватися і в кожній християнській сім’ї. Кожен батько зобов’язаний вишколити своїх дітей, аби вони молилися принаймні на початку дня і при завершенні дня, передаючи Богові усякі потреби цього земного життя, аби Божий гнів був відвернутий і була забрана заслужена кара.

Мартін Лютер, З проповіді на неділю по Вознесінні

День Св. Пророка Ісаї

     

     Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Ісаю. Ісая, син Амоса, вважається за найбільшого з пророків, що писали і з усіх Старозаповітних пророків Новий Заповіт цитує його найчастіше. Його ім'я означає "Ягве [Господь] спасає".
     Ісая пророкував людям Єрусалиму та Юдеї приблизно з 740 до 700 року до Різдва Христового і був сучасником пророків: Амоса, Осії і Михея.  Ісая був палким проповідником Божого Закону, засуджуючи гріх ідолопоклонства. Він також проголошував надзвичайну втіху Євангелія, неодноразово наголошуючи на Божій благодаті і прощенні. За це його також часом називають Євангелістом Старого Заповіту.  Жоден інший пророк не пророкував більш чітко про грядущого Месію та Його спасенне Царство.  Ісая передвістив не лише дивовижне народження Месії (Ісаї 7:14; 9:6), Його безконечне правління (Ісаї 2:1-5; 11:1-16) і Його публічне служіння (Ісаї 61:1-3), але й роль Стражденного Слуги та Його замісницьку смерть (Ісаї 52:13-53:12).  Опис Апостолом Іваном Ісаї, що Ісая бачив славу Ісусову і говорив про Нього (Івана 12:41) - гідний підсумок його пророцького служіння.

Молитва на День Св. Пророка Ісаї:

Господи Боже, Отче небесний! Через пророка Ісаю Ти продовжив пророцький взірець навчання Твого народу правдивій вірі та через чуда виявляв присутність Твою у створенні, аби зцілити його від гріха. Дай, аби Церква Твоя, могла бачити в Сині Твоєму, нашому Господі Ісусі Христі, Пророка останніх часів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; заради Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Мати гарантію в Божому Слові

    

"Передання" може багато чого означати. Щось - добре, щось - погане, щось - важливе, щось - ні. Хемніц проводить розрізнення між не менш як восьми класами передання в його майстерній дискусії, даючи відповіді Римсько-католицькому Тридентському Соборові. Суть полягає в тому, що на те, що ми віруємо та навчаємо, як Божу істину, ми повинні мати Божу гарантію в Його написаному Слові. Поза тим ми радісно будемо повторювати добрі приклади минулих віків за умови, що християнське сумління не стає рабом того, що Бог ані наказав, ані заборонив.

Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»

Потрібні тверезість і пильність

Опір чиниться лише через віру та молитву. Але для молитви потрібна тверезість і пильність. У ненаситних і п’яниць розум зміщений з престолу і вони неспроможні на повагу хоча б до чогось або до виконання хоч якогось доброго діла. Через це від них відібрана спроможність молитися і кликати до Бога, а диявол долає їх і пожирає їх, коли собі хоче.

Мартін Лютер, З проповіді на неділю по Вознесінні

Молитва за благодать бути веденими у повній істині

Боже!  Благаємо Тебе просвіти наш розум Духом, Який походить від Тебе, аби згідно з обітницею Сина Твого, ми були ведені у повній істині. Через Ісуса Христа, Твого Сина,  а нашого Господа. Амінь.

Реформація серед романських і германських націй

Романські нації загалом менш споглядальні та більш радикальні і схильні до крайнощів ніж германські, і Швейцарська Реформація мала велике змішання політичних елементів. Лютеранський тип Реформації і релігії, відповідно, м’якший і менш демонстративний, менш нав’язливий і більше відчуває відразу до показовості, ніж цвінґліанський і кальвіністський, але побожність, яка витримана в ньому, незрівнянна у непохитності, спокої, щирості, радості та свободі. Характер самого Лютера значною мірою віддзеркалюється у Церкві, яка плекає пам’ять про нього, як про одне з її найбільш цінних володінь. Лютеранська Церква – дуже багата на благочестиві твори для її люду. Вона більше ніж інші Протестантські Церкви споріднена з високою естетичною культурою. Вона менше від інших відкрита до надмірних тенденцій до добровільних (особливо таємних) товариств, які не перебувають під контролем Церкви. Про неї можна заявляти, що вона – найбільш обережна (в здоровому сенсі цього слова) серед Церков… Ґьобель, реформатський автор, каже: «Тієї чаруючої, щирої, доброї вдачі і тих благодіянь, які постають із самої глибини душі і які настільки чітко вирізняють німецьку націю з-поміж інших, бракує серед реформатів, навіть серед німців Реформатської Церкви. Поббожність лютеран – глибока, палка, сердечна». І ще більший богословський дослідник (д-р Шафф), також з іншого причастя, сказав: «Лютеранська побожність має свій особливий шарм – шарм Марії, яка сидить біля Ісусових ніг і чує Його Слово… Вона перевершує у чесності, доброті, прихильності, бадьорості і в gemütlichkeit, якій інші народи не можуть навіть придумати відповідника. Лютеранська Церква розмірковувала про найглибші таємниці божественної благодаті і вивела на світло чимало скарбів пізнання із копалень об’явлення. Вона може вказувати на непорушне наступництво вчених богословів, які присвятили все своє життя дослідженню спасенної істини. До своїх вона зараховує містиків, які купалися в океані безмежної любові. Вона співає гімни Спасителеві і веде свою солодку, дитячу бесіду з Небесним Отцем».

Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

Завжди робити добрі діла

Ви повинні залишити ці словами саме такими, як вони написані і не додавати до них своїх глос, як цього прагнули схоласти в минулому, кажучи: «Хто вірує в Мене і робить добрі діла, має вічне життя». Так наче добрі діла теж можуть щось звершити! Схоласти приписують більше влади ділам, ніж вірі.  Своїми глосами вони все спрямовують і направляють до добрих діл, і цілковито руйнують віру. А ми не кажемо людям вірувати, що все робиться, коли ми віруємо і, що нам не потрібно робити добрі діла. Ні, ми не повинні цих двох, віру і діла, розлучати. Ви завжди мусите робити добрі діла і чинити добро вашому ближньому, аби внутрішня віра вашого серця могла сяяти назовні і відображатися у вашому житті. Але водночас ви повинні дотримуватись того, що ваші добрі вчинки вам не допомагають взагалі, а віра ваша вам уже допомогла. Віра ваша знаходить і передає вам хліб життя і вічне життя. Довгенько довелося б мені робити добрі діла, аби здобути цю їжу! Ні, перше я повинен мати віру, яка дає вічне життя, як це чітко проголошує Христос: «коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити».

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла)

     Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Апостолів Петра й Павла. Церковні джерела стверджують, що ці два стовпи Новозаповітної Церкви стали мучениками в один і той самий день, під час переслідування Нерона.
    Новий Заповіт багато розповідає про цих двох апостолів.  Петро був з Ісусом від початку Його служіння і служив як речник учнів. Незважаючи на непохитну віру, Писання свідчить також про декілька його падінь, як-от: докір Ісусові (Матвія 16:21-23) і його потрійне відречення від Господа (Матвія 26:69-75).  Після Ісусового вознесіння, Петро далі залишався лідером у Церкві (Дії 1:15; 2:14; 15:7).
          Павло, побожний єврей, відомий також як Савл, вийшов на сцену світової історії, як переслідник Церкви. Після чудесного навернення, у якому Савлові з'явився Сам воскреслий Христос, Павло став могутнім проповідником благодаті Божої.  Під час своїх трьох місіонерських подорожей (Дії 13-14; 16-18; 18-21) Павло пройшов сучасну Туреччину і Грецію.  Новозаповітна оповідь про його життя закінчується тим, що Павла взято під домашній арешт в Римі (Дії 28:16), хоча церковне передання притримується того, що перед поверненням до Риму, Павло побував у Іспанії.

Молитва на День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла):

Милосердний і вічний Боже!  Твої святі Апостоли, Петро і Павло, отримали благодать і силу покласти власне життя заради Твого Сина.  Зміцнюй нас Твоїм Духом Святим, аби ми могли сповідувати Твою правду і завжди були готові покласти власне життя за Того, Хто поклав Своє життя за нас - Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Іринея Ліонського, пастиря

   Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Іринея Ліонського.  Вважається, що він був уродженцем Смирни (сучасного Ізміру на території Туреччини), навчався у Римі, а пізніше став пастирем у Ліоні (теперішня Франція).  Приблизно 177 року, коли Іриней перебував у від'їзді, розпочалися жорстокі переслідування християн у Ліоні, які привели до мучеництва їхнього єпископа.  Тож коли Іриней повернувся, то став новим єпископом Ліону.  Серед його найславетніших творів - праця, яка засуджує єресі, зокрема, єресь гностицизму, що заперечувала доброту творіння. На противагу цій єресі Іриней сповідував, що Бог викупив Своє створіння через воплочення Сина. Іриней також утверджував вчення Писання, які були передані йому та через нього, як нормативи для Церкви.

Молитва на День Св. Іринея Ліонського, пастиря:

Всемогутній Боже!  Ти дав сили слузі Твоєму, Іринеєві, сповідувати правду проти всяких нападів марної доктрини.  Милосердям Твоїм тримай нас непохитними у правдивій вірі, аби постійно могли ми ходити в мирі, який веде до життя вічного; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника

    

Сьогодні ми дякуємо Господеві за Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника.  Кирило (прибл. 376-444 Р. Г.) став архієпископом Александрійським  412 року Господнього.  Упродовж всієї своєї діяльності він захищав православні доктрини, серед яких було вчення про те, що Марія, матір Ісуса ("також правильно називається і є Мати Божа" (Формула Злагоди, VIII, 12).
    432 року Господнього на Ефеський Собор підтвердив це вчення, що Син Марії є також правдивий Бог.  Твори Кирила про доктрину Трійці і Особу Христову, демонструють, що цей богослов був одним з найбільш талановитих богословів свого часу.  Кирилова Христологія зробила великий вплив на наступні собори Церкви і була одним із основних джерел для лютеранських віросповідних творів.

Молитва на День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника:

     Отче Небесний!  Твій слуга, Кирило, непохитно проголошував Сина Твого Ісуса Христа як одну Особу, повністю Бога і повністю людину. З Твого безмежного милосердя зберігай нас постійними у вірі і в поклонінні Сина Твого, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

День Св. Пророка Єремії

    

Сьогодні ми дякуємо Господу за cвятого пророка Єремію. Він служив у південному царстві Юдеї приблизно від 627 по 582 роки до Р. Х.. Будучи пророком, він передвіщав, свідчив, і пережив Вавилонську облогу та остаточне руйнування Єрусалиму 587 року до Р. Х.. У своєму проповідуванні він часто використовував такі символи, як мигдалева галузка, кипляче горня (Єремії 1:11-14), винні бурдюки (13:12-14) і образ гончаря за працею (18:1-17).  Все його пророцьке служіння було проповіддю, яка через слово і вчинок передавала Божий гнів на Свій бунтівний народ. Єремія страждав від неодноразового відречення і переслідування від своїх співвітчизників.  Наскільки відомо, Єремія помер у Єгипті - туди забрали його силоміць. Його згадують і вшановують за безстрашний заклик Божому народові до покаяння.

Молитва на День Св. Пророка Єремії:

     Господи Боже, Отче небесний!  Через пророка Єремію Ти продовжив пророцький взірець навчання Твого народу правдивій вірі та через чуда виявляв присутність Твою у створенні, аби зцілити його від гріха. Дай, аби Церква Твоя, могла бачити в Сині Твоєму, нашому Господі Ісусі Христі, Пророка останніх часів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; заради Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

     Зі Скарбниці щоденної молитви

Молитва за благодать отримувати Слово

 

Благословенний Господи! Ти спричинив, аби Святі Писання були написані для нашого навчання. Дай, аби ми могли так їх читати, помічати, вивчати та внутрішньо їх засвоювати, щоб у терпеливості та втісі Твого Слова святого, ми могли осягати блаженну надію вічного життя, яке Ти даєш нам у нашому Спасителі Ісусі Христі та непохитно цієї надії триматися. Амінь.

З лютеранського співаника

Різдво Св. Івана Христителя

     Cьогодні ми згадуємо Різдво Св. Івана Христителя, Предтечі Христового.  Св. Іван Христитель, син Захарії і Єлисавети, народився у священицькій сім’ї. Його народження було дивовижним чином проголошене його батькові Ангелом Господнім (Луки 1:5-23), і з нагоди його народження, його старенький батько виголосив гімн хвали (Луки 1:67-79). У Західній Церкві цей гімн називається Benedictus і служить традиційним євангельським кантом на Утрені. Про події з життя Івана Христителя і його вчення можна дізнатися з усіх чотирьох Єванеглій. У пустині юдейській, біля річки Йордану, Іван почав проповідувати заклик до покаяння і обновлення Хрищення і він говорив натовпам, вказуючи на Ісуса Христа, Спасителя: «Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Івана 1:29). Іван осуджував аморальне життя іродіянських правителів, через що Ірод Антипа, тетрарх Галілеї наказав його арештувати і ув’язнити у величезній фортеці Махарей біля Мертвого моря (Марка 6:17-29). Там Ірод наказав відрубати Іванові голову (Марка 6:17-29). Івана ми згадуємо і вшановуємо, як того, хто своїм проповідуванням Агнця Божого і готував дорогу грядущому Месії і вказував на Христа.

    Молитва на Різдво Св. Івана Христителя:

    Всемогутній Боже!  Через Івана Христителя, Предтечу Христового, Ти був проголосив спасіння. Дай, аби й ми могли пізнати це спасіння і служили Тобі в святості і праведності по всі дні нашого життя; через Ісуса Христа, Твого Сина, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

Ставлення до об'явленого і таємного

   

     Ми повинні проводити розрізнення між тим, що Бог об'явив нам у Своєму Слові, про Його таємну раду - тим, що Він хоче, аби ми знали (Ефесян 1:9) та тим про цю таємницю, про що Він не захотів говорити - про приховане і про те, що Він залишив на власний розсуд і розуміння. Нумо вивчати, осягати те і слідувати за тим, що було об'явлене в Слові - цього буде достатньо. Але ми не повинні допитливо намагатися шукати нашим розумом і думками те, що Бог приховав і те, що Він залишив на розсуд Божий. Ми повинні просто й непохитно приступати до об'явленого Слова.

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства