субота, 30 червня 2018 р.

Догодити Богові без віри не можна

    
       Про добрі діла невідроджених людей, невіруючих і лицемірів, незалежно від того, якими б добрими вони не здавались, Писання говорить у Євреїв 11:6: "Догодити ж Богові без віри не можна" (Порівняйте Римлян 14:23; Ісаї 1:13; 66:3; Псалом 109:7).
     Але про діла відроджених людей і віруючих Писання говорить у Колосян 3:20: "Діти - будьте у всьому слухняні батькам, бо це Господеві приємне" (Порівняйте 1 Тимофія 5:4; Римлян 12:1; Євреїв 13:16; 1 Петра 2:5; 1 Івана 3:22; Ефесян 5:10; Псалом 119:108).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

пʼятниця, 29 червня 2018 р.

День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла)

    
Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Апостолів Петра й Павла. Церковні джерела стверджують, що ці два стовпи Новозаповітної Церкви стали мучениками в один і той самий день, під час переслідування Нерона.
    Новий Заповіт багато розповідає про цих двох апостолів.  Петро був з Ісусом від початку Його служіння і служив як речник учнів. Незважаючи на непохитну віру, Писання свідчить також про декілька його падінь, як-от: докір Ісусові (Матвія 16:21-23) і його потрійне відречення від Господа (Матвія 26:69-75).  Після Ісусового вознесіння, Петро далі залишався лідером у Церкві (Дії 1:15; 2:14; 15:7).
          Павло, побожний єврей, відомий також як Савл, вийшов на сцену світової історії, як переслідник Церкви. Після чудесного навернення, у якому Савлові з'явився Сам воскреслий Христос, Павло став могутнім проповідником благодаті Божої.  Під час своїх трьох місіонерських подорожей (Дії 13-14; 16-18; 18-21) Павло пройшов сучасну Туреччину і Грецію.  Новозаповітна оповідь про його життя закінчується тим, що Павла взято під домашній арешт в Римі (Дії 28:16), хоча церковне передання притримується того, що перед поверненням до Риму, Павло побував у Іспанії.

Молитва на День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла):

Милосердний і вічний Боже!  Твої святі Апостоли, Петро і Павло, отримали благодать і силу покласти власне життя заради Твого Сина.  Зміцнюй нас Твоїм Духом Святим, аби ми могли сповідувати Твою правду і завжди були готові покласти власне життя за Того, Хто поклав Своє життя за нас - Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 28 червня 2018 р.

День Св. Іринея Ліонського, пастиря

     
       Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Іринея Ліонського.  Вважається, що він був уродженцем Смирни (сучасного Ізміру на території Туреччини), навчався у Римі, а пізніше став пастирем у Ліоні (теперішня Франція).  Приблизно 177 року, коли Іриней перебував у від'їзді, розпочалися жорстокі переслідування християн у Ліоні, які привели до мучеництва їхнього єпископа.  Тож коли Іриней повернувся, то став новим єпископом Ліону.  Серед його найславетніших творів - праця, яка засуджує єресі, зокрема, єресь гностицизму, що заперечувала доброту творіння. На противагу цій єресі Іриней сповідував, що Бог викупив Своє створіння через воплочення Сина. Іриней також утверджував вчення Писання, які були передані йому та через нього, як нормативи для Церкви.

Молитва на День Св. Іринея Ліонського, пастиря:

Всемогутній Боже!  Ти дав сили слузі Твоєму, Іринеєві, сповідувати правду проти всяких нападів марної доктрини.  Милосердям Твоїм тримай нас непохитними у правдивій вірі, аби постійно могли ми ходити в мирі, який веде до життя вічного; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.
Зі Скарбниці щоденної молитви

середа, 27 червня 2018 р.

День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника

    
Сьогодні ми дякуємо Господеві за Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника.  Кирило (прибл. 376-444 Р. Г.) став архієпископом Александрійським  412 року Господнього.  Упродовж всієї своєї діяльності він захищав православні доктрини, серед яких було вчення про те, що Марія, матір Ісуса ("також правильно називається і є Мати Божа" (Формула Злагоди, VIII, 12).
    432 року Господнього на Ефеський Собор підтвердив це вчення, що Син Марії є також правдивий Бог.  Твори Кирила про доктрину Трійці і Особу Христову, демонструють, що цей богослов був одним з найбільш талановитих богословів свого часу.  Кирилова Христологія зробила великий вплив на наступні собори Церкви і була одним із основних джерел для лютеранських віросповідних творів.


Молитва на День Св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника:

     Отче Небесний!  Твій слуга, Кирило, непохитно проголошував Сина Твого Ісуса Христа як одну Особу, повністю Бога і повністю людину. З Твого безмежного милосердя зберігай нас постійними у вірі і в поклонінні Сина Твого, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.


Зі Скарбниці щоденної молитви

вівторок, 26 червня 2018 р.

День Св. Пророка Єремії

      
Сьогодні ми дякуємо Господу за cвятого пророка Єремію. Він служив у південному царстві Юдеї приблизно від 627 по 582 роки до Р. Х.. Будучи пророком, він передвіщав, свідчив, і пережив Вавилонську облогу та остаточне руйнування Єрусалиму 587 року до Р. Х.. У своєму проповідуванні він часто використовував такі символи, як мигдалева галузка, кипляче горня (Єремії 1:11-14), винні бурдюки (13:12-14) і образ гончаря за працею (18:1-17).  Все його пророцьке служіння було проповіддю, яка через слово і вчинок передавала Божий гнів на Свій бунтівний народ. Єремія страждав від неодноразового відречення і переслідування від своїх співвітчизників.  Наскільки відомо, Єремія помер у Єгипті - туди забрали його силоміць. Його згадують і вшановують за безстрашний заклик Божому народові до покаяння.

Молитва на День Св. Пророка Єремії:


     Господи Боже, Отче небесний!  Через пророка Єремію Ти продовжив пророцький взірець навчання Твого народу правдивій вірі та через чуда виявляв присутність Твою у створенні, аби зцілити його від гріха. Дай, аби Церква Твоя, могла бачити в Сині Твоєму, нашому Господі Ісусі Христі, Пророка останніх часів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; заради Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

     Зі Скарбниці щоденної молитви

понеділок, 25 червня 2018 р.

День проголошення Ауґсбурзького Віросповідання та День Книги Злагоди

Сьогоднішнє свято - День проголошення Сповідання віри в Ауґсбурзі (через це воно називається Ауґсбурзьке Віросповідання). Саме в Ауґсубург скликав тодішній Імператор Священної Римської Імперії, Карл V, представників німецьких земель і Церкви, аби владнати релігійну суперечку, яка велася між доктором Лютером і його послідовниками та римським престолом.  Доктор Лютер наполягав на Біблійному вченні про виправдання самою вірою в Христа, тоді як римська сторона відступилася від божественної правди і поширювала вчення, яке суперечило Євангелію і до справи спасіння долучало добрі діла, індульгенції тощо.  Ауґсбурзьке Віросповідання, проголошене 25 червня 1530 року, відстояло євангельську правду про спасіння самою вірою в Христа і повернуло Церкві Біблійну віру, тобто сповідання Апостольської Церкви.
Друге свято сьогодні теж стосується сповідань Християнської Церкви – видання в місті Дрездені 25 червня 1580 року Християнської Книги Злагоди.  Ця Книга була вкладена Якобом Андреа та Мартіном Хемніцом на прохання їхніх правителів, які бажали покласти край релігійним суперечкам на їхніх землях, що постали після того, як Господь покликав до небесної домівки доктора Мартіна Лютера.   Християнська Книга Злагоди цілковито відповідає своїй назві і є чітким та вірним поясненням Святого Письма.  Святе Письмо, Біблія – єдине, божественне джерело та норма всієї християнської доктрини.  Книга Злагоди, відповідно, містить інші Символи віри Християнської Церкви, її сповідання: Апостольський, Нікейський і Афанасіївський Символи віри, Ауґсбурзьке Віросповідання 1530 року, Апологію Ауґсбурзького Віросповідання, Шмалькальдські Статті, Трактат про владу та примат папи, Малий і Великий Катехізиси Мартіна Лютера, Формулу Злагоди, Каталог свідчень і Саксонські візитаційні статті.   

Молитва на День проголошення Ауґсбурзького Віросповідання та День Книги Злагоди:

Господи Боже, Отче Небесний!  На першому Вселенському Соборі в Нікеї Церква Твоя відважно сповідувала віру її в єдиного Господа Ісуса Христа, Який є однієї сутності з Отцем, а більш як за тисячу років ця сама Церква, на зібранні в Ауґсбурзі, відважно стала на захист Твого вчення про виправдання самою вірою в Христа, без діл Закону. Дай Боже нам мужності завжди сповідувати цю спасенну віру і непохитно перебувати в Слові Твоєму. Через Ісуса Христа, нашого Господа. Амінь.

неділя, 24 червня 2018 р.

Різдво Св. Івана Христителя

    
Cьогодні ми згадуємо Різдво Св. Івана Христителя, Предтечі Христового.  Св. Іван Христитель, син Захарія і Єлисавети, народився у священицькій сім’ї. Його народження було дивовижним чином проголошене його батькові Ангелом Господнім (Луки 1:5-23), і з нагоди його народження, його старенький батько виголосив гімн хвали (Луки 1:67-79). У Західній Церкві цей гімн називається Benedictus і служить традиційним євангельським кантом на Утрені. Про події з життя Івана Христителя і його вчення можна дізнатися з усіх чотирьох Єванеглій. У пустині юдейській, біля річки Йордану, Іван почав проповідувати заклик до покаяння і обновлення Хрищення і він говорив натовпам, вказуючи на Ісуса Христа, Спасителя: «Ось Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере» (Івана 1:29). Іван осуджував аморальне життя іродіянських правителів, через що Ірод Антипа, тетрарх Галілеї наказав його арештувати і ув’язнити у величезній фортеці Махарей біля Мертвого моря (Марка 6:17-29). Там Ірод наказав відрубати Іванові голову (Марка 6:17-29). Івана ми згадуємо і вшановуємо, як того, хто своїм проповідуванням Агнця Божого і готував дорогу грядущому Месії і вказував на Христа.

    Молитва на Різдво Св. Івана Христителя:

    Всемогутній Боже!  Через Івана Христителя, Предтечу Христового, Ти був проголосив спасіння. Дай, аби й ми могли пізнати це спасіння і служили Тобі в святості і праведності по всі дні нашого життя; через Ісуса Христа, Твого Сина, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

субота, 23 червня 2018 р.

Корумповані правителі, наче гадюки

         
Слово, перекладене як можні, часто означає «боги» або «небесні істоти».  Це слово робить наголос на тому, що навіть корумповані правителі є слугами Божими і Його представниками на землі.  Але, будучи підбурювані сатаною, такі корумповані правителі зловживають владою, яку дав їм Бог.  Суд проти цих корумпованих правителів буде особливо суворим, бо вони – Божі слуги, які мають відповідальність карати зло та винагороджувати добро (Римлян 13:1-7).  Коли правителі роблять протилежне та карають невинних і захищають нечестивих, то це – гидота. Оскільки їм було багато дано, то покарання за їхнє зловживання владою буде відповідно суворим. Як змії, які не слухають голосу заклиначів, вони чинять зло, не зворушуючись ані сильними застереженнями, ані м’якими благаннями.

         Найжахливіші злочини в історії коїлися урядами.  Корумповані правителі є настільки типовими для світу, що часом така корупція виглядає, як норма. У певному сенсі так воно і є, бо корумповані правителі – просто видатні приклади людського роду, зіпсованого від народження. Зло, яке вони виношують у своїх серцях, виражається жорстокістю їхніх рук. Порівнюючи корумпованих правителів з гадюками, Давид, можливо, робить витончене посилання на їхнього пана, диявола, який навчив їх їхнім злим дорогам. Хоча багато-хто сприймає таких корумпованих правителів за належне, Бог, Який відрізняє правильне від неправильного, не може дати аби їхня нечестивість залишалася непоміченою.  Так само цього не можуть робити Його люди.
Джон Бруґ, Народна Біблія, з коментарів на Псалми

пʼятниця, 22 червня 2018 р.

У кожного покоління християн свої варвари


            Розум, вільний від нападів варварів та гіркоти війни, має час для молитов, посвячений служінню Богові, піклуванням про речі Господні і цінує інтереси миру та спокою.
            Проте ми, що перебуваємо в загрозі вторгнення варварів і воєнних бур – у хитавиці посеред моря багатьох бід, можемо з цих трудів та випробувань очікувати лише ще більш гірких випробувань у майбутньому. Здається, що приповідка Пророка: «Я бачив намети Кушана під кривдою»[1] вповні стосується нашого (часу).

Амвросій Медіоланський, З листа до Єпископа Северія 


[1] Ав. 3:7.

четвер, 21 червня 2018 р.

Ранкова молитва (2)

    
Розп'ятий Господи Ісусе Христе!  Ти, воістину терпеливе Ягня Боже, перетерпів за мене найганебнішу смерть на хресті і Своєю дорогоцінною кров'ю Ти викупив мене від усіх гріхів, від смерті та від влади диявола.  Молюся - подай мені запевнення про це викуплення через Слово Твоє, царюй у серці моєму Духом Твоїм, вберігай мене Твоєю божественною любов'ю і ховай мене цього дня: і тіло, і душу в святих ранах Твоїх. Обмий мене від усіх гріхів моїх, навчи мене вести життя добрих діл, а в кінці переведи мене з цього світу смутку до Твоєї вічної радості і слави, найвірніший мій Спасителю, Ісусе Христе - Ти моя єдина Втіха, Надія і Життя. Амінь.

                                                             З лютеранського співаника

вівторок, 19 червня 2018 р.

Проста причина ненависті


Невинний Авель стає об'єктом гніву і ненависті, коли Слово Боже хапає Каїна і виявляє йому Боже невдоволення там, де він уявляв себе гідним і Божу неохоту приймати його приношення та благочестивість, яка нібито вища від приношень і благочестивості його брата. Каїн починає гірко ненавидіти свого брата і переслідувати його. Він не заспокоюється, аж доки не відтинає Авеля від землі. Ось тут і зрозуміла причина ненависті та гніву світу до християн. Вона проста –  як каже Іван про Каїна: «Бо лукаві були його вчинки, а брата його – праведні».
Мартін Лютер, з проповідей

неділя, 17 червня 2018 р.

Проповідь на 3-ю неділю по Св. Трійці

                                             
                                      МИР З БОГОМ

                        (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Отож, виправдавшись вірою, маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість – досвід, а досвід – надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам. Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих. Бо навряд чи помре хто за праведника, ще-бо за доброго може хто й відважиться вмерти. А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками. Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров'ю Його ми виправдані. Бо коли ми, бувши ворогами, примирилися з Богом через смерть Сина Його, то тим більше, примирившися, спасемося життям Його. І не тільки це, але й хвалимося в Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, що через Нього одержали ми тепер примирення (Римлян 5:1-11).

            Усім... улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Рим. 1:7).

Дорогі брати і сестри, ми живемо в час війни. Щодня ми чуємо про якісь сумні новини про події нам фронті. Рідко буває якийсь день, коли ми не чуємо, що загинув хтось із наших воїнів. Часто ми чуємо про поранених захисників України. І час від часу ми чуємо жахливі новини про загибель дітей та дорослих, цивільних, мирних мешканців України. 

Не ми цю війну почали, але плоди її проявляються в українському житті і будуть ще довго проявлятися, особливо в житті тих людей, хто брав участь у бойових діях або й у житті тих. Хто не мав до того ніякого відношення, як-от кілька днів тому у Святошинському районі Києва декілька дітей знайшли покинуте авто і, залізши в нього, підірвались. Інколи ми чуємо про стрілянину на вулицях, яка почастішала, у порівнянні з мирним часом. А інколи чуємо навіть про постріли з гранатометів в тих областях України, де не ведуться бойові дії.

Втім ця війна з її ранами, втратами, болем та смертями, як і всі інші війни– наслідок і відлуння тієї війни, що людство веде проти Бога. Ця війна ведеться вже тисячоліттями – від тієї миті, коли наші прабатьки відступилися від люблячого Творця і скористалися порадою неправдомовця та убивці, диявола і впали у гріх.

Гріх – це ворожнеча проти Бога і війна проти Господа. І щоразу, коли ми грішимо, коли ми коїмо якийсь гріх, вільний чи невільний, ми наче вступаємо у бій проти нашого Бога. Що ж очікувати нам у відповідь? Ми знаємо, що заплата за гріх – смерть (Рим. 6:23). Бог до повстань проти Нього, до воєн проти Нього ставиться дуже серйозно. І чим більше ми грішимо, тим більше болю і нещастя ми повинні очікувати в нашому житті.

Страшні приватні гріхи-бої проти Господа Бога. Ще страшніше, коли війну проти Господа оголошує і веде ціла країна або народ. Корупція – це війна проти Бога, Який любить справедливість і ненавидить, як порушення законів так і спотворені закони. Ось і сьогодні в нашому рідному місті проводиться так званий «марш рівності» або ж гей-парад – марширування збоченців усяких мастей, яких підтримує значна частина українських можновладців, знаючи, що це – війна проти Бога та проти його постанов. Чого очікувати нашому народові в заплату за такі гріхи? Питання, звісно, риторичне.

Слава Господу, що Він забрав кожного з вас, любі брати і сестри із поля бою проти Нього і переніс вас у інше місце!   Сьогодні нам Господь Святий Дух через Апостола Павла каже: «Отож, виправдавшись вірою, маємо мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа». Апостол перше згадує виправдання вірою. Без цього виправдання ніяких добрих взаємин з Богом бути не може. Бог – справедливий. І Він не може нехтувати гріхом, злочином проти Нього і проти наших ближніх. Тому на нерозкаяних грішниках перебуває Божий гнів.

Але коли ми віруємо в Христа, то ця віра в Божого Сина, святого, непорочного, праведного, зараховується нам у праведність. Віра, наче приймаюча рука, отримує від Христа Його праведність. І вірою в Христа Бог проголошує нас виправданими. Не вірою в Діву Марію чи в будь-кого зі святих. Не вірою в добрі діла чи в будь-кого чи в будь-що інше. А саме і винятково вірою в Христа ми виправдані. Якщо це якась інша віра поза Христом або на додаток до Христа. Всяка інша віра приносить лише осуд. Але коли ви віруєте в Христа, то Бог проголошує вас виправданими.

І коли в нас є віра і коли ми виправдані, то ми маємо мир із Богом.  Віра нас наче переносить із поля бою з Богом і безконечних втрат, до Його Царства, де панує мир. Раптом наша війна проти Бога припинена. Натомість ми маємо мир. Ми хочемо перебувати в мирі з нашим Творцем. Нам більше не хочеться проти Нього воювати – грішити в думці, в слові чи ділом. Ми радіємо чудовим взаєминам із Господом.

Це – наслідок віри і це діяння Святого Духа. Не ми прийшли до миру з Богом. А Бог учинив у нас мир із Собою, примирив нас із Собою через Господа нашого Ісуса Христа. Щойно Ісус Христос стає нашим Господом через віру, як ми маємо мир із Богом. Коли Росія анексувала наш Крим, а потім розпочала агресію проти України на Донбасі, мало-хто міг подумати, що ця війна буде тривати чотири роки або й більше. Ми чуємо, як раз за разом оголошується перемиря, але воно триває декілька годин або триває лише на словах. А далі знову постріли, вибухи і далі гинуть люди.

Але мир, який дає Господь – тривалий і надійним. Бо ціна цьому миру і гарантія цього миру – Господь Ісус Христос, істинний Бог і правдива людина, Син Божий і Син Людський, Який на Себе забрав усі наші гріхи і провини, усю нашу ворожнечу, усі наші постріли у бік Бога і віддав Себе Самого у жертву на хресті, аби ми були прощені і оголошені невинними, і надалі мали мир з Богом. 

Христос розп'ятий і воскреслий назавжди залишається гарантією нашого миру – навіть тоді, коли ми мимоволі грішимо і виступаємо проти Бога. Тоді нам Святий Дух докоряє і звертає знову наш погляд на Христа і наче каже: «Вертайся до Христа. Він тебе чекає. Ось Він. Хапайся за Нього вірою. Горнися до Нього у Святій Вечері і твій мир відновлено. А все інше у порівнянні з цим миром – сущі дрібниці».

Бо коли є цей мир, то є прощення гріхів, виправдання і вічне життя. І коли є цей мир з Богом, який здобув для нас Христос, то що б не відбувалося у світі довкола нас – воно не в стані відібрати від нас здобуте Христом – вічне життя і Царство Небесне. Бо ми вірою одержали доступ до благодаті Божої – до Божої невимовної любові, яка ніколи не перестає.

Апостол каже, що ми стоїмо в цій благодаті. Віра в Христа розташовує нас посеред цієї невимовної і незаслуженої нами любові, яку ми маємо в Христі і через Христа. І ми не мовчимо у цій благодаті, а ми хвалимось. Ми – не хвальки, що вихваляються своїми власними талантами, здобутками чи заслугами. Ми хвалимось Христом і надією слави Божої – воскресінням і вічним життям у Царстві Божому, яке вже належить нам і яким ми будемо сповна радіти у час повернення Христа у славі та воскресінням усіх віруючих в Христа до вічного блаженства у Його Царстві. 

А до того часу світ може нас атакувати, переслідувати і утискувати. Але з благодаті, з любові Божої він нас вирвати не може. Апостол каже, що ми хвалимось Христом, Його поверненням і нашим вічним життям у Царстві: «в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість». Це – особливий вид терпеливості, сміливий вид терпеливості, який не боїться цих утисків, бо «Коли за нас Бог, то хто проти нас?» (Рим. 8:38).

Ця смілива, відважна терпеливість приносить досвід. Ми стаємо досвідченими воїнами, проти яких спрямовує свої атаки світ і диявол. Ми загартовуємось цими утисками. І в цих утисках перевіряється справжність віри, як особливими тестами перевіряється справжність монет. Перевірка виявляє, чи монети не фальшиві, а утиски показують, чи нефальшиві ми християни. Як не гнеться монета зі щирого золота, так і не гнеться правдивий християнин у час утисків. Він утисками стає сильнішим і ще більше довіряє Христові та Його Слову.

А цей досвід приносить нам надію. Ми стаємо ще більш впевнені у Божій любові та незмінності Його обітниці, неминучості повернення Христа у славі, нашого воскресіння і вічного життя у Божому Царстві. Ми можемо сміливо промовляти до світу і його князя, диявола: «Навіть якщо ви відберете від мене усе, і навіть моє тіло, я все-одно житиму і Останнього Дня я воскресну до життя вічного із Моїм Спасителем у Його Царстві. Але якщо я злякаюсь і втрачу мою віру і надію, то що в мене залишиться?  Дружба зо світом? А що вона принесе, крім ворожнечі з Богом і погибелі тимчасової і вічних мук в аду?» 

І з Павлом ми можемо промовляти: «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!» (Рим. 8:38, 39).  Про цю любов свідчить мені Святий Дух, Який живе в мені і втішає мене, і зміцнює, і підбадьорює і свідчить про Христову любові.

А Христова любов така велика, що Він нас полюбив ще тоді, коли ми були нечестивими ворогами Божими, недужими, – каже Павло, тобто такими, що не мали ніякого духовного життя, цілковито втраченими і безпомічними. Але Христос помер саме за нас таких, за нас, що перебували у такому жалюгідному стані. «Бо навряд чи помре хто за праведника, ще-бо за доброго може хто й відважиться вмерти», – каже Св. Павло. Важко знайти людину, яка готова померти за іншу праведну чи добру людину. А тим більше хто хоче помирати за негідника? 

Але Христос помирає за всіх нас, що були ще грішниками. Христос помер за вас. Христос помер за мене. І ви, і я потопали у своїх гріхах, ми були покриті ними з голови до них. Ми були огидні, смердючі, жахливі грішники. Але Христос помер за нас, коли ми перебували саме в такому непристойному стані та вигляді. Який вияв Божої великої любові до грішників!

Тож тим більше нині, коли Господь Святий Дух учинив нас через Христа Божими любими дітьми, ми спасемося від гніву Божого, віруючи в Його Сина, а нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Адже ми виправдані Христовою кровю і ми примирені смертю Христовою. Ми маємо мир з Богом в Ім’я Христа розп’ятого і ми маємо спасіння Христом воскреслим – живим Христом.

Бо спасіння – це не просто порятунок від якоїсь недолі у час нашого порівняно короткого земного життя у цьому тілі. Спасіння – це воскресіння і вічне життя у Божому Царстві. І коли ми віруємо в Христа, то будемо мати те, що належить Христові. Раз Христос воскрес – то воскреснемо й ми. Раз Христос живе, то будемо вічно жити в Його Царстві й ми.  Тож хай триває наше вихваляння миром з Богом у Христі, через Христа і заради Христа. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде зо всіма вами! Амінь (Рим. 16:24).  

субота, 16 червня 2018 р.

Не назва, не організація, а доктрина


На противагу Риму виразна позиція Реформації, яка визначає те, чи Церква стоїть, а чи падає, полягає в тому, що те, що належним чином визначає, становить і назавжди зберігає єдність Церкви, є її доктрина, а не її назва чи організація. Поки Церква зберігає властиву їй ідентичність, то вона обов’язково зберігає властиву їй  доктрину. Полишаючи свою доктрину, вона втрачає власну ідентичність.
Чарльз Краут, Консервативна реформація і її богослов’я

пʼятниця, 15 червня 2018 р.

Бог на правильному місці в житті


Однією із ганебних рис сьогодення є те, як багато людей сприймають усе з Божої доброти наче так і має бути і не мають серця до поклоніння Йому. Вони дивляться на все те добро, яке вони отримали, як на просте везіння. Тож не дивно, що на майбутнє вони дивляться із страхом і неспокоєм. Вони діють так, наче все залежить від них самих. Служба Божа це виправляє. Вона ставить Бога на правильне місце в нашому житті. Давид розумів це, пишучи: «Служіть Господеві із радістю, перед обличчя Його підійдіте зо співом! Знайте, що Господь – Бог Він, Він нас учинив, і Його ми,– Його ми народ та отара Його пасовиська» (Псалом 99 (100): 2, 3).

Джон Р. Міттельштедт, з коментарів на 2 книгу Самуїлову

четвер, 14 червня 2018 р.

День Св. Пророка Єлисея

     
Сьогодні ми дякуємо Господу за Св. Пророка Єлисея. Єлисей, син Шафата з племені Іссахара, був пророком Божим для Північного Царства Ізраїлю приблизно у 849-786 р. р.  до Р. Х. Побачивши вознесіння свого наставника, Св. Пророка Іллі на небеса, Єлисей набув пророцьке служіння і отримав плащ свого попередника. Як і Ілля, Єлисей брав активну участь у подіях політичних.  Він також вчинив багато чуд, як-от: зцілення від прокази воєначальника сирійських військ, Наамана (2 Царів 5) і оживлення сина шунамітки (2 Царів 4:8-37). Його невпинний та голосний спротив поклонінню Ваалові, як і все служіння цього пророка яскраво відображалися і в його імені, Єлисей, яке означає "Мій Бог - спасіння".

Молитва на День Св. Пророка Єлисея:

     Господи Боже, Отче Небесний!  Через пророка Єлисея Ти продовжив пророцький взірець  навчання Твого народу правдивій вірі та через чудеса зцілення творива від ран гріха, Ти виявляв Свою присутність серед творива Твого. Дай, аби Твоя Церква бачила в Сині Твоєму, Ісусові Христові, останнього пророка кінцевих днів, вчення і чуда Якого тривають у Церкві Твоїй через цілющі ліки Євангелія і Таїнств; через Ісуса Христа. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

пʼятниця, 8 червня 2018 р.

Про Матір Божу і Божу кров


У Найсвятішій Трійці ми повинні розрізняти Особи, але ми не можемо їх розділяти. Так само і з двома природами нашого Господа. З одного боку ми не повинні уявляти ці природи змішаними так наче вони не відмінні. Але з іншого боку, ми не повинні  розділяти чи відокремлювати їх наче наш Господь – дві особи. Він залишається однією божественно-людською Особою… Відповідно, стародавній єретик Несторій помилявся, заперечуючи, що блаженна Діва Марія – Мати Божа. Ісус – Бог, а Марія – Його Мати. Через це і в цьому сенсі, Марія – Мати Божа (дивіться Луки 1:43), а не матір простої людини, яка має якесь відношення до Бога.

Ця логіка стає ще важливішою у наступній послідовності: Ісус помер, Ісус є Бог, отже помер Бог. Смерть просто людини не  змогла б спасти нас. «Кров Ісуса Христа, Його (Божого) Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7). Ніяка проста людська кров не може очистити від гріха. Але чи має Бог кров? Так – у Ісусі, Який є Бог і Людина в одній Особі. Свята кров Ягняти Божого (дивіться також Об'явлення 5:12; 22:3) має необмежену очищувальну силу. Ось чому, незважаючи на деякі ухильні сучасні переклади, Писання говорить про «Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він» (Дії 20:28).
Курт Маркворт, «Святе Писання: Книга Христова»

четвер, 7 червня 2018 р.

Світ наслідує Каїна


Але звідки постає ворожість світу?... Цю рису, - каже нам Іван, - світ успадковує від свого предка, Каїна, великого братовбивці святих. Він – істинне зображення світу у всі часи і повсякчас дух світу та його манери в усьому наслідують Каїна.

Мартін Лютер, з проповідей



вівторок, 5 червня 2018 р.

День Св. Боніфатія Майнцького, місіонера до німців

Сьогодні ми згадуємо Св. Боніфатія Майнцького і дякуємо Господу за його життя. Боніфатій народився наприкінці VII століття в Англії. Здобувши гарну освіту, він вирішив бути монахом і в Англії отримав пресвітерські свячення. На нього мав сильний вплив приклад християнських місіонерів і він сам став таким місіонером. Отримавши 719 року папське доручення працювати в Німеччині, Боніфатій присвятив своє життя заснуванню, організації та реформуванню церков і монастирів у Гессені, Тюрингії і Баварії. Ставши архієпископом, Боніфатій 743 року отримав призначення на кафедру в Майнці. Через десять років він склав свої повноваження, аби долучитися до християнської праці в Нідерландах. 5 (17) червня 754 року, чекаючи групу оглашенних для конфірмації, Боніфатій потрапив до рук поганського натовпу і помер мученицькою смертю. Св. Боніафатія вшановують саме, як апостола та місіонера до німців.

Молитва на День Св. Боніфатія Майнцького,
місіонера до німців:

Всемогутній Боже!  Ти покликав Боніфатія бути свідком і мучеником в Німеччині, і його працею та стражданнями Ти підняв там людей власности Твоєї. Виливай Духа Твого на Церкву Твою в кожному краї, аби служінням і жертовністю багатьох, Твоє Ім'я святе прославлялося, а Царство Твоє зростало; через Ісуса Христа, нашого Господа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви

понеділок, 4 червня 2018 р.

Вечірня молитва

    
В Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

     Дякую Тобі, мій Небесний Отче, через Ісуса Христа, любого Сина Твого, що Ти милостиво оберігав мене цього дня; і молю Тебе, щоб Ти простив усі мої гріхи, де лишень я вчинив провину, і милостиво оберігав мене цієї ночі. Бо передаю я своє тіло та душу і все, що маю, в руки Твої. Твій святий ангел нехай буде зі мною, щоб лихий недоброзичливець не мав влади наді мною. Амінь.

     Мартін Лютер

субота, 2 червня 2018 р.

Перше - примирення з Богом, потім - добрі діла

    
    Перш за все потрібно, щоб людина була примирена з Богом через віру заради Христа. Бо таким чином у примиренні дається Сам Святий Дух (Галатів 3:2, 14; Тита 3:5, 6) - Він очищує та обновлює серце (Дії 15:8, 9; Псалом 51:10; Ефесян 4:23; Єзекіїля 36:26). Він починає у вашому серці нові почуття так, що воно ставить себе під Закон і божественний послух (Римлян 6:17; 7:22). Бо дерево саме спочатку повинне бути добрим перед тим, як принесе добрі плоди (Матвія 7:18; 12:33). Але після того як Святий Дух уже почав  у нас це діло відновлення, то ми можемо і повинні докладати наші зусилля, йдучи за Святим Духом і умертвляючи Духом діла плоті (Римлян 8:13; 12:2; 2 Петра 1:5; 2 Тим. 1:6). Бо такими вправами Бог благодаттю, Своєю силою та з допомогою Святого Духа хоче підтримати і збільшити в нас Свої дари (1 Коринтян 15:10; Матвія 25:21, 29). І навіть більше - для цього Святий Дух використовує за звичні засоби: проповідь, слухання, та роздуми над Божим Словом (Псалом 119).

Мартін Хемніц, Довідник: Служіння, Слово і Таїнства

пʼятниця, 1 червня 2018 р.

День Св. Юстина Мученика

    
Сьогодні ми згадуємо Св. Юстина Мученика і дякуємо за нього Господу. Народжений на початку ІІ століття, Юстин виростав у поганській сім'ї.  Він був студентом філософії, який навернувся до християнської віри та став учителем в Ефесі та Римі.  Після відмови приносити поганські жертви, його було заарештовано, допитано та страчено разом із іншими шістьма віруючими.  Офіційний протокол його допиту в Римі перед Рустікусом, римським прелатом, задокументував його сповідання віри.  Оповідь про його мучеництво стала джерелом великого підбадьорення для ранньої християнської спільноти.  Багато з того, що нам відомо про ранню літургійну практику, надійшло до нас від Юстина.                            
                                                           
Молитва на День Св. Юстина Мученика:

Всемогутній і вічний Боже! Ти знайшов Свого мученика Юстина, коли він блукав від учителя до учителя у пошуках істинного Бога. Подай, аби всі, хто шукає глибшого пізнання величної мудрості Твого Слова, були знайдені Тобою, бо Ти послав Свого Сина шукати і знаходити загублених; через Ісуса Христа, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків. Амінь.

Зі Скарбниці щоденної молитви