суботу, 31 липня 2010 р.

Завтра

Завтра, як на те буде свята Божа ласка та воля, під час Катехізису ми будемо розглядати Третій Член Апостольського Символу віри (про утримання у вірі, видиму та невидиму Церкву). Біблійний урок буде присвячено дальшому дослідженню Книги Неемії, а служба Божа будуватиметься довкола слів Книги Вихід, розділ 24, вірші 3-11.

Розклад на завтра:

9:30 - Основи християнської віри (Катехізис)


10:00 - Біблійний урок


11:00 - Служба Божа

Київська парафія Воскресіння проводить служіння у приміщенні Інституту Математики, вул. Терещенківська, 3 (біля станції метро "Театральна"). Ласкаво просимо!

пʼятницю, 30 липня 2010 р.

Зв'язок між вірою і зовнішніми ознаками

Сильний зв'язок між вірою і зовнішніми ознаками, які її породжують, спричиняє такий само сильний зв'язок між "спільнотою зовнішніх предметів і обрядів" і "спільнотою віри та Святого Духа".  Заради справедливості до біполярності або задіяної "додатковості" ми говоримо нашими Віросповіданнями про Церкву в належному розумінні (віруючі, як такі) і про ту само Церкву в широкому значенні (віруючі, які зібрані довкола засобів благодаті, плюс невіруючі, які тиняються довкола).  Таким чином, доктрина про Церкву по своєму відображає великі виміри воплочення і таїнственності які формують ціле Біблійне Євангеліє.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

середу, 28 липня 2010 р.

Молитва на День Св. Володимира Великого та Хрищення Київської Русі

Отче Небесний, у цей день ми приносимо Тобі щиру подяку за князя київського, Володимира Великого, якого Ти вчинив Своїм інструментом для принесення Святого Євангелія на простори Київської Русі. Просимо Духом Твоїм виставляти правильні пріоритети в нашому житті, аби ми завжди трималися Ісуса і горнулися до Нього, як до нашого Спасителя та вірно ділилися Твоїм Словом із нашими співвітчизниками. Заради Христа. Амінь.

понеділок, 26 липня 2010 р.

Нове число "Стягу"

Вийшло друком нове число Стягу, яке включає новини з життя Церкви, проповідь Слова Божого, інформацію і фоторепортаж про Молодіжний Форум УЛЦ в Криму та багато іншої корисної інформації. Вашій увазі пропоную редакторську статтю.


 ТРИ ВІРОСПОВІДНИХ ЮВІЛЕЇ

25 червня 2010 року виявився ювілейним роком одразу для трьох віросповідань Християнської Церкви.  Слід зазначити, що Сповідання віри або Символи віри зявляються у час кризи, яку переживає Церква, а слово «криза» грецькою мовою означає суд
            Церкву, яка перебуває на землі ще називають Церквою, що воює, бо вона весь час мусить вести боротьбу проти диявола та його слуг, фальшивих учителів, які намагаються спотворити Слово Боже і таким чином знищити Євангеліє, вчення про Христа і про спасіння самою вірою в Нього.  Аби захистити правдиве вчення Церква формулювала Символи віри.  Це – вкрай важливо, бо коли втрачається правдиве вчення, проповідь Слова Христового, то з ним втрачається віра, а отже втрачається спасіння і вічне життя.
            Тож перший ювілей Сповідань, який ми святкували 25 червня 2010 року, була 1685-а річниця Нікейського Собору, який був скликаний на початку літа 325 року Імператором Костянтином, - ми святкували ювілей Нікейського Символу віри.   Нікейський Собор відстояв Біблійну правду про те, що Ісус – вічний Бог Син і сформулював відповідний Символ віри, який було довершено на Соборі в Контстантинополі 381 року.  Цей Символ віри – невід’ємна частина літургії Церкви.
            Другий ювілей сповідань – 480-а річниця з Дня проголошення Сповідання віри в Ауґсбурзі (через це воно називається Ауґсбурзьке Віросповідання). Саме в Ауґсубург скликав тодішній Імператор Священної Римської Імперії, Карл V представників німецьких земель і Церкви, аби владнати релігійну суперечку, яка велася між доктором Лютером і його послідовниками та римським престолом.  Доктор Лютер наполягав на Біблійному вченні про виправдання самою вірою в Христа, тоді як римська сторона відступилася від божественної правди і поширювала вчення, яке суперечило Євангелію і до справи спасіння долучало добрі діла, індульгенції тощо.  Ауґсбурзьке Віросповідання відстояло євангельську правду про спасіння самою вірою в Христа і повернуло Церкві Біблійну віру, тобто сповідання Апостольської Церкви.
            Третій ювілей сповідань Християнської Церкви – видання в місті Дрездені 25 червня 1580 року, тобто 430 років тому Християнської Книги Злагоди.  Ця Книга була вкладена Якобом Андреа та Мартіном Хемніцом на прохання їхніх правителів, які бажали покласти край релігійним суперечкам на їхніх землях, що постали після того, як Господь покликав до небесної домівки доктора Мартіна Лютера.   Християнська Книга Злагоди цілковито відповідає своїй назві і є чітким та вірним поясненням Святого Письма.  Святе Письмо, Біблія – єдине, божественне джерело та норма всієї християнської доктрини.  Книга Злагоди, відповідно, містить інші Символи віри Християнської Церкви, її сповідання: Апостольський, Нікейський і Афанасіївський Символи віри, Ауґсбурзьке Віросповідання 1530 року, Апологію Ауґсбурзького Віросповідання, Шмалькальдські Статті, Трактат про владу та примат папи, Малий і Великий Катехізиси Мартіна Лютера, Формулу Злагоди, Каталог свідчень і Саксонські візитаційні статті.
            Цікаво, що значна частина цих Сповідань віри написана мирянами або дияконами, що спростовує міф про те, що доктрина Церкви важлива лише для священнослужителів або пастирів.   Ці Сповідання важливі для всіх християн і сьогодні ми дякуємо Богові за три чудові ювілеї!

            Вячеслав Горпинчук

четвер, 22 липня 2010 р.

Кінцець дороги змішування церкви і держави


   Ми вже зауважили, що навряд чи випадковим є те, що великі, брутальні революції відбувалися у краях католицьких. Католицькі країни Європи та Південної Америки падали від однієї революції до іншої. Здається, що у світі залишився лише один католицький король, у Бельгії і навіть його трон – непевний. А як щодо Росії?  Її не можна називати протестантською країною.  Мавзолей Леніна стоїть поряд із Каплицею Іверійської Богородиці – застереження усім тим, куди може завести дорога обожнення людей, навіть якщо вона починається із рафінованих обрядів культу Марії.  Кожен, хто знає про внутрішню історію європейських католицьких країн, зокрема про церковні князівства і над усе – Папські держави, той визнає жахливі наслідки для Божої Церкви не прислухання до застереження Лютеранської Реформації проти змішування церкви і держави – щось те, що можна так само зауважити і в самій Лютеранській Церкві.

Германн Зассе, Останні речі: Церква і Антихрист

вівторок, 20 липня 2010 р.

Новий Президент Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду

13 липня 2010 року може стати поворотним пунктом в історії Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду - Президентом цієї Церкви обрано Превелебного Метью Геррісона, виконавчого директора LCMS World Relief and Human Care і добре відомого віросповідного пастиря та богослова. Пастир Геррісон також відомий перекладач творів Германна Зассе на англійську мову і в своїй бібліотеці я маю особисто ним подаровані книги.  Від імені Української Лютеранської Церкви я привітав Президента Геррісона з таким відповідальним покликанням і побажав йому рясних Божих благословень у служінні.  Багато віросповідних лютеран по всьому світі,  і в Міссурійському Синоді зокрема, сподіваються на потужне зміцнення віросповідних позицій Лютеранської Церкви Міссурійського Синоду. Ми молимося про успіх усіх добрих починань Президента Геррісона.

пʼятницю, 16 липня 2010 р.

В кому мешкає Святий Дух


    Ми не повинні сумніватися, що в нас мешкає Святий Дух, але ми повинні бути впевнені та визнавати, що ми є, як каже Павло: «храм Духа Святого» (1 Кор. 6:19). Бо коли хтось відчуває любов до Слова, і якщо йому подобається чути, говорити, думати, навчати та писати про Христа, то він повинен знати, що це – не діло людської волі або розуму, а дар  Святого Духа.  Бо неможливо, аби це відбувалося без Святого Духа.  З іншого боку, де є ненависть і зневага до Слова, там диявол, «бог світу цього» (2 Кор. 4:4), править засліплюючи серця людей і втримуючи їх у полоні, не даючи, щоби на них засяяло світло Євангелія слави Христової. Саме це ми бачимо сьогодні в наброді – їм байдуже про Слово, вони його самовдоволено зневажають так, наче воно їх не стосується взагалі. Ті, в кому є певне полумя і прагнення до Слова, повинні з вдячністю визнавати, що це почуття було влите в них Святим Духом. Бо ми не народжуємося із цим почуттям, як і не можемо бути навчені жодними законами, аби його здобути.  Це – правиця Всевишнього, чиста й проста, яка змінила нас (Пс. 76 (77):11). Тому, коли ми раді почути проголошення про Христа, Сина Божого, Який стався людиною за нас і покорився Законові, аби нас викупити, тоді цим проголошенням і через нього Бог безперечно у наші серця посилає Святого Духа.  Тому вкрай корисно побожним знати, що вони мають Святого Духа.  
     Кажу це, аби спростувати небезпечну доктрину софістів і монахів, які навчали та вірували, що ніхто не може точно знати чи він перебуває у стані благодаті, навіть якщо робить добрі діла відповідно до своїх можливостей і веде бездоганне життя.  Це твердження, загальноприйняте і в нього вірували, воно було принципом і практично статтею віри по всьому папстві.  Цією своєю нечестивою ідеєю вони цілковито руйнували  доктрину віри, перевертали віру, непокоїли сумління, анулювали в церквах Христа, затьмарювали та відкидали всі благословення та дари Святого Духа, скасовували правдиве поклоніння Богові та запроваджували ідолопоклонство, зневагу до Бога та богохульство в серцях людей. Бо кожен, хто має такі сумніви про волю Божу щодо себе, і хто не вірує з упевненістю, що він перебуває у стані благодаті, не може вірувати, що має прощення гріхів, що Бог про нього піклується або що він може спастися.

Мартін Лютер, З Лекцій на галатів.

середу, 14 липня 2010 р.

Про спосіб Хрищення

     Коли хтось охрищується, то чи повинні ви його занурювати, окроплювати чи поливати?  Традиційно і правильно лютерани казали: "Це не має значення".   Слово "христити" в Біблії означає застосовувати воду в церемоніальному обмиванні.  Отже її можна застосовувати, як хочеш. Якщо хто охрищується через занурення - ми з тим проблем не маємо за умови, що використовуються правильні слова.  Якщо когось окроплюють водою, або вода на охрищуваного виливається - також усе гаразд.
     На жаль, деякі церкви наполягають, що єдиний спосіб дійсного Хрищення - занурення. Якщо ви приєднаєтеся до певних баптистських або п'ятидесятницьких церков після того, як вас було охрищено в іншій церкві через кроплення, то вони наполягатимуть, що насправді ви не були охрищені взагалі.  Вам потрібно буде христитися знову - власне кажучи, перехрищуватися. Лютерани завжди вірно заявляли, що практика перехищення - це відречення від Хрищення. Воно ставить під сумнів Хрищення кожного лютеранина, римо-католика, англіканина, багатьох реформатів - незліченну кількість християн по всьому світові упродовж століть.  Але навіть поза питанням перехрищення,  у самому наполяганні охрищуватися через занурення, є щось зловісне. І це - нав'язування Закону там, де Бог цього не робить.  Це подібне до наполягання на обрізанні. Ми мусимо відкидати перехрищення, бо воно - святотатство.  Ми також мусимо чинити опір Хрищенню через повне занурення, бо через нього певні групи нав'язують на нас закони, які Бог не дає. Між іншим, повному зануренню слід чинити опір ще й через те, що воно аосціюється з фальшивими баптистськими церквами, і якщо ми будемо повторювати їхні звичаї, то справлятимемо враження, що ці церкви - вірні.

Клемет Пройс "Вогонь і посох: лютеранське богослов'я на практиці"

понеділок, 12 липня 2010 р.

День Апостольської ревності (Св. Апостолів Петра і Павла)

    Сьогодні ми дякуємо Господу за святих Апостолів Петра й Павла. Церковні джерела стверджують, що ці два стовпи Новозаповітної Церкви стали мучениками в один і той самий день, під час переслідування Нерона.
    Новий Заповіт багато розповідає про цих двох апостолів.  Петро був з Ісусом від початку Його служіння і служив як речник учнів. Незважаючи на непохитну віру, Писання свідчить також про декілька його падінь, як-от: докір Ісусові (Матвія 16:21-23) і його потрійне відречення від Господа (Матвія 26:69-75).  Після Ісусового вознесіння, Петро далі залишався лідером у Церкві (Дії 1:15; 2:14; 15:7).
     Павло, побожний єврей, відомий також як Савл, вийшов на сцену світової історії, як переслідник Церкви. Після чудесного навернення, у якому Савлові з'явився Сам воскреслий Христос, Павло став могутнім проповідником благодаті Божої.  Під час своїх трьох місіонерських подорожей (Дії 13-14; 16-18; 18-21) Павло пройшов сучасну Туреччину і Грецію.  Новозаповітна оповідь про його життя закінчується тим, що Павла взято під домашній арешт в Римі (Дії 28:16), хоча церковна традиція притримується того, що перед повернення до Риму, Павло побував у Іспанії.

Зі Скарбниці щоденної молитви

суботу, 10 липня 2010 р.

З Днем Св. Кирила Александрійського!

     Сьогодні українські лютерани дякують Господеві за св. Кирила Александрійського, пастиря і сповідника.  Кирило (прибл. 376-444 Р. Г.) став архієпископом Александрійським  412 року Господнього.  Упродовж всієї своєї діяльності він захищав православні доктрини, серед яких було вчення про те, що Марія, матір Ісуса ("також правильно називається і є Мати Божа" (Формула Злагоди, VIII, 12).
    432 року Господнього на Ефеський Собор підтвердив це вчення, що Син Марії є також правдивий Бог.  Твори Кирила про доктрину Трійці і Особу Христову, демонструють, що цей богослов був одним з найбільш талановитих богословів свого часу.  Кирилова Христологія зробила великий вплив на наступні собори Церкви і була одним із основних джерел для лютеранських віросповідних творів.

Зі Скарбниці щоденної молитви

пʼятницю, 9 липня 2010 р.

З ювілеєм, пастире Вікторе!

Сьогодні свій 45-ий День народження святкує отець Віктор Хаустов, пастир громади Усіх святих з міста Харкова.  Парафіяни та клір з Києва та усіх громад Української Лютеранської Церкви шлють свої щирі вітання пастиреві Вікторові і зичать йому міцного здоров'я, радості, рясних Божих благословень, дальшого розквіту богословських талантів і успіхів у служінні Слова і Таїнства!  Многая і благая літа Вам, дорогий брате Вікторе!

Ювілей Президента України

Сьогодні святкує ювілей Президент нашої країни, Віктор Федорович Янукович. З цієї нагоди від імені нашої Церкви я надіслав Президентові Януковичу вітальну телеграму:



Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

Прошу прийняти щирі вітання від українських лютеран з Днем народження!  Зичу Вам багато щастя, міцного здоровя, успіхів у сімейному та політичному житті та великих досягнень у розбудові України!   Хай Бог, Податель всякого добра, Вас рясно поблагословить!  Многая Вам і благая літа!

У Христі Спасителі з повагою,

Вячеслав Горпинчук,

Єпископ Української Лютеранської Церкви

День св. пророка Єремії

Сьогодні ми дякуємо Господу за святого пророка Єремію. Він служив у південному царстві Юдеї приблизно від 627 по 582 роки до Р. Х.. Будучи пророком, він передвіщав, свідчив, і пережив Вавилонську облогу та остаточне руйнування Єрусалиму 587 року до Р. Х.. У своєму проповідуванні він часто використовував такі символи, як мигдалева галузка, кипляче горня (Єремії 1:11-14), винні бурдюки (13:12-14) і гончаря за працею (18:1-17).  Все його пророцьке служіння було проповіддю, яка через слово і вчинок передавала Божий гнів на Свій бунтівний народ. Єремія страждав від неодноразового відречення і переслідування від своїх співвітчизників.  Наскільки відомо, Єремія помер у Єгипті - туди забрали його силоміць. Його згадують і вшановують за безстрашний заклик Божого народу до покаяння.

Зі Скарбниці щоденної молитви

четвер, 8 липня 2010 р.

Церква живе з апостольської науки


Для світу незрозуміло, що церква живе далі, завжди проповідуючи одне й те саме. Власне кажучи, через те, що те старе й далі проповідується, та апостольська наука, то церква й продовжує жити.  І так є через те, що апостольська наука – вічне Слово Боже до всіх людей, до всіх народів, на всі часи.  Це – Євангеліє Ісуса Христа, вічного Сина Божого, «Який для нас і для нашого спасіння з неба зійшов… і стався людиною».  Він «був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого» [Рим. 4:25].  Він «сидить праворуч Бога Отця Всемогутнього… і Царству Його немає кінця».  Апостольська наука свідчить про те, що Слово Боже сталося плоттю.  У цьому свідченні, простими словами апостолів, у чітких словах  проповідуваних у церкві присутній Сам Христос, вічне Слово.  Тому церква живе з апостольської науки.

Герман Зассе, З проповіді на Дії 2:42-47 (1-а неділя по Св. Трійці, 27 червня 1943 року)

середу, 7 липня 2010 р.

МОЛИТВА НА ДЕНЬ ІВАНА ХРИСТИТЕЛЯ


Всемогутній Боже!  Через Івана Христителя, Предтечу Христа, Ти проголосив був спасіння.  Дай, щоб це спасіння пізнали й ми і, щоби ми служили Тобі у святості та праведності по всі дні нашого життя.  Через нашого Господа Ісуса Христа, Твого Сина, Який живе і царює з Тобою і Святим Духом, один Бог, нині і повіки віків.  Амінь.

вівторок, 6 липня 2010 р.

595 років тому

595 років тому Римською церквою живцем було спалено Превелебного Яна Гуса (1370-1415 р.р .), празького професора та проповідника.  Провина Гуса полягала в тому, що він проповідував Слово Боже не латиною, а чеською мовою, намагався відродити правдиве благочестя в церкві, безстрашно критикував корупцію в церкві на всіх рівнях та відстоював соборноправність Церкви. Все своє вчення цей вірний Богові проповідник намагався узгоджувати зі Святим Писанням, за що його було звинувачено у вікліфіанстві. Тарас Шевченко про події майже шестисотлітньої давнини писав у поемі "Єретик":

Отак Гуса 
Ченці осудили, 
Запалили... та Божого 
Слова не спалили, 
Не вгадали, що вилетить 
Орел із-за хмари 
Замість гуся і розклює 
Високу тіару.  

понеділок, 5 липня 2010 р.

ЛІТНЯ БІБЛІЙНА ШКОЛА 2010

Сьогодні близько чотирьох сотень дітей стали учнями Літньої Біблійної Школи (ЛБШ) в українських лютеранських парафіях. Двері ЛБШ відчинили громади Української Лютеранської Церкви в містах Івано-Франківську, Миколаєві, Кам'янці-Подільському, Харкові, Севастополі, Кременці, Олександрії, Херсоні, Сімферополі, Тернополі і в селах - Гамовому та Іванівці. Літня Біблійна Школа триватиме в більшості місць упродовж одного тижня, а в деяких місцях вона перейде у літній табір для дітей.