Перечитуючи «Полтаву» Богдана Лепкого (Київ: Дніпро, 1992 р., стор. 209), зауважив вживання імені Лютера з малої букви. Написане викладено, як роздуми козаків сотника Мручка про тогочасні події. Щоправда Лепкий також не шкодує ані православних, ані католиків. Отже витримки з «Полтави»: «Цар Петро – то була легенда, то був демон, то був не чоловік, лиш антихрист, котрий заволодів людьми і провадив їх на бій з Господом Богом… Карло – це лютер, ворог Христа, котрий теж не чого другого хоче, лиш вигубити християнський народ, а «ізмєннік» Мазепа помагає йому в цьому безбожному ділі, бо він католик…» Ось так у творах письменника, творчість якого мені в цілому подобається, відбилися події на тогочасній Галичині, коли формувалося українське лютеранство, а за спогадами сучасників, фразу «ти, лютере, ти» вживали аби образити свого співрозмовника. Втім, можливо така фраза і вживалася за часів гетьмана Мазепи? Сама «Полтава» була видана у Львові 1929 року, а її автор виростав у сім’ї греко-католицького священика. 
2 коментарі:
на жаль,значна частина нашої інтеліґенції,мала подібне ставлення до Лютера і лютеранства,не розібравшись належно що до чого...Патріотизм нерідко пов"язують з якоюсь однією конфесією і це прикро.
Якось у Тернополі здивувалися, коли я одного разу був сказав, що Тарас Шевченко з усіма козаками та гайдамаками разом не був греко-католиком :-)
Дописати коментар