Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 10 жовтня 2010 р.

Проповідь на День подяки за врожай

УРОЖАЙ, ЩО СЯЄ
У ЦАРСТВІ НЕБЕСНІМ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

             Іншу притчу подав Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.  А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов.  А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукіль. І прийшли господареві раби, та й кажуть йому: «Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?» А він їм відказав: «Чоловік супротивник накоїв оце». А раби відказали йому: «Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?» Але він відказав: «Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив; а в жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї… Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: «Поясни нам притчу про кукіль польовий». А Він відповів і промовив до них: «Хто добре насіння посіяв був, це Син Людський, а поле це світ, добре ж насіння це сини Царства, а кукіль сини лукавого; а ворог, що всіяв його це диявол, жнива кінець віку, а женці Анголи. І як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього. Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів! Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця. Хто має вуха, нехай слухає!»   (Матвія 13:24-30, 36-43).

            Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2).  Амінь.

Дорогі брати і сестри, сьогодні вже друга неділя жовтня, в Києві вже від завтра прогнозують заморозки і мабуть досить скоро ми побачимо сніг.  Природно, що в такій порі ми очікуємо, що більшість урожаю вже буде зібрано та сховано в надійні, захищені від морозу та снігу місця. Сьогодні ми дякуємо Богові за врожай, який зібраний нами та всіма селянами в Україні, бо від цього залежить наш добробут і навіть саме життя. 

Але скажіть, будь ласка, хто з вас зберігає на зиму буряни, репяхи, пирій, осот?  Або хто піде в магазин чи на базар, аби їх купити?  Вони вам не потрібні. Вони нікому не потрібні. Восени часто палають багаття – це селяни спалюють непотрібне зілля, а врожай відповідно звозять і зносять у місця надійного сховку.

Сьогоднішній наш євангельський текст – притча нашого Господа Ісуса Христа, в якій Він зачіпає тему врожаю – від сіяння і до зберігання.  Господь, аби ми краще могли зрозуміти,  що таке Царство Небесне і природу цього Царства, розповідає і пояснює нам захопливу притчу.   Він каже, що «Царство Небесне подібне до чоловіка, що посіяв був добре насіння на полі своїм.  А коли люди спали, прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов». Далі Господь пояснює, що дія цієї притчі відбувається у світі.  «Поле – це світ», - каже Він. А чоловік, який сіє добре насіння – Син Людський.

Є деякі церкви, дорогі брати і сестри, які навчають, що Бог деяких людей призначив для спасіння, а інших для прокляття.  Фактично, в тому, що чимало людей не вірують, вони звинувачують Бога. Це – неправда.  Хто так навчає, той – фальшивий учитель.  Бог застерігав Адама і Єву про гріх.  До гріха їх спокусив, підштовхнув диявол, який хотів їхньої смерті. Апостол Яків (1:13) застерігає: «Випробовуваний, хай не каже ніхто: «Я від Бога спокушуваний». Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує». 

Ми всі народилися в гріхах  і через це заслуговуємо на смерть. Але Бог не хоче, аби загинула будь-яка людина. Навпаки Бог «хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тим. 2:4). Для цього Він послав у світ Свого Єдинородного Сина, Який «родився від жони, та став під Законом,  щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли» (Гал. 4:4, 5).  Це викуплення Ісус Христос здійснив Своїм досконалим послухом і ганебною смертю злочинця та грішника на хресті Голгофи за кожного з нас.  На доказ того, що ви – виправдані і усиновлені діти Божі, або ж як вас сьогодні називає Господь – Сини Царства, Христос воскрес із мертвих і зараз сидить праворуч Отця і перебуваючи водночас з нами, промовляючи до нас через Його Слово і несучи нам прощення гріхів та покріпляючи нас у Своїх правдивих тілі та крові Святої Вечері.

Бог хоче, аби всі ви спаслися.  І про це навчає нас притча Його Сина.  Він сіє добре насіння.  Своїм Словом Він творить віру у ваших серцях, якою ви виправдані і є дітьми Божими.  Вже в цьому світі Бог називає синами Царства.  Звісно, що ми можемо говорити й про доньок Царства, адже Апостол воскреслого Христа, Павло стверджує: «Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!  Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!  А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці» (Гал. 3:26-29).

А ця обітниця – вічне життя у Божому Царстві. Прекрасна чудова обітниця, яку ми вспадкували вірою, що створена в нас Словом Божим. У цій притчі є також люди. Насіння творить Син Божий, Який у притчі названий чоловіком. Він – Господар, а ще Біблія називає Його Нареченим і Головою Церкви. 

Але що відбувається, коли люди сплять?  Що відбувається, коли не поширюється і не проповідується чисте Слово Євангелія?  Що відбувається тоді, коли не роздається відповідно до Запровадження Христового Євхаристія – Його святе й правдиве тіло і кров у хлібі та вині Господньої Вечері?  Що відбувається, коли люди сплять?

Господь каже: «Прийшов ворог його, і куколю між пшеницю насіяв, та й пішов». Далі наш Спаситель пояснює, що ворог – це диявол.  Він також сіє своє слово. Його слово брехливе, ілюзорне, оманливе, але для грішної плоті воно може звучати, як чарівна музика. Таку музику награють фальшиві вчителі, заворожуючи різними химерними ідеями людей. На таку проблему був наштовхнувся апостол Павло,  коли в галатійські церкви прийшли проповідники фальшивого євангелія. Апостол пише до них листа: «О, ви нерозумні галати! Хто вас звів [хто зачарував вас] не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?» 

Кукіль, диявольське вчення, а це будь-яке вчення, яке претендує на спасіння душі поза самою вірою в Христа, росте дуже гарно, як і буряни, які краще ростуть ніж культурні рослини.  Одна біда – диявольське вчення не робить людей синами та доньками Царства.  Синами Царства робить лише Слово Боже.  А всяка інша духовна наука робить людей синами лукавого, тобто синами та доньками сатани.

Зауважте, дорогі брати і сестри, ще одну цікаву річ – подібність куколю до пшениці. Фальшиві релігії намагаються дуже вподібнитися до справжнього Євангелія.  Диявол, майстер тисячі мистецтв, добре знає, як треба дурити людей фальшивим ученням і робити їх своїми синами.

А яка ж реакція вірних Христових, коли вони побачили, що не лише «виросло збіжжя та кинуло колос», але й «показався і кукіль»?  Яка може бути реакція, наприклад у служителів Слова, коли вони бачать не лише віруючих, але й чимало дітей диявола – невіруючих?  Ми бачимо, як Христові слуги підходять до Господа та промовляють: «Пане, чи ж не добре насіння ти сіяв на полі своїм? Звідки ж узявся кукіль?»  Вони здивовані – цього вони не очікували. Адже Слово Христове таке солодке, приємне, цілюще та життєдайне, що бува й не віриться, що хтось може купитися на ерзац-втіху, на отруту.  Звідки ж стільки людей, чиїм богом є, насправді, сатана?

Господь відповідає: «Чоловік супротивник накоїв оце».  Диявол накоїв це. Не обманюйтеся!  Не дивіться крізь пальці на фальшування навіть літери з Божого Слова, бо саме цим займається противник людського роду сатана і саме таким чином він перетворює наших ближніх на синів і доньок лукавого.

Слуги обурені, що диявол таке накоїв і їм хочеться дії.  Вони до звертаються до Господа: ««Отож, чи не хочеш, щоб пішли ми і його повиполювали?»  О, як хочеться їм діяти! Так само діяти хотіли апостоли Іван та Яків, коли одне самарянське село не пустило їх на ночівлю. Тоді ці двоє синів грому звернулися до Господа: «Господи, хочеш, то ми скажемо, щоб огонь зійшов з неба та винищив їх, як і Ілля був зробив» (Лк. 9:54).  Грішна людська плоть любить проблеми вирішувати по-своєму: через спалення сіл, через спалення тих, хто на їх думку неправильно навчає, через хрестові походи та масу інших способів.

Господь дав гідну відповідь Іванові та Якову і всім любителям швидких розправ: «Ви не знаєте, якого ви духа.  Бо Син Людський прийшов не губить душі людські, а спасати!» (Лк. 9:55, 56). Тут Господь повторює цю думку і каже бажаючим повисмикувати з поля кукіль, повбивати невіруючих: «Ні, щоб, виполюючи той кукіль, ви не вирвали разом із ним і пшеницю. Залишіть, хай разом обоє ростуть аж до жнив».   Справжню віру в серці бачить лише Господь. Він також благодатно дає час аж до жнив, тобто до кінця цього віку або ж до кінця людського життя, який Він визначає Сам.

 А до того часу лунає Його Слово: «Збулися часи, і Боже Царство наблизилось. Покайтеся, і віруйте в Євангелію!» (Мр. 1:15). Віруйте, що Ісус забрав на Себе всі ваші гріхи та провини.  Віруйте, що Його кров обмиває всі ваші гріхи.  Віруйте, що Він приніс Себе в жертву за ваші гріхи, помер за вас і воскрес на третій день згідно з Писанням. Віруйте, що в Його Ім’я ви прощені і маєте вічне життя.  Це Євангеліє – для вас. Віруйте, що скоро Ісус повернеться у славі зі Своїми святими ангелами і настане те, що Він обіцяє через сьогоднішню притчу.

Він каже: «В жнива накажу я женцям: Зберіть перше кукіль і його пов'яжіть у снопки, щоб їх попалити; пшеницю ж спровадьте до клуні моєї…».  Але ці женці – не люди, а Христові святі ангели. Він пояснює: «Як збирають кукіль, і як палять в огні, так буде й наприкінці віку цього. Пошле Людський Син Своїх Анголів, і вони позбирають із Царства Його всі спокуси, і тих, хто чинить беззаконня, і їх повкидають до печі огненної, буде там плач і скрегіт зубів!»  Зілля, як ви знаєте, хлібороби спалюють.

Синам та донькам Царства належить те, синами та доньками чого вони є – вічне Царство Боже. А синам та донькам лукавого належить те, синами та доньками чого вони є – сатана, і пекло, і його  невгасимий вогонь.

Про вашу ж долю, дорогі християни Господь каже: «Тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця».  Ваші тіла будуть змінені, прославлені, безгрішні та нетлінні. Ви будете сяяти у Царстві Небесному і радіти невимовною радістю упродовж цілої вічності. Так буде, бо живий Господь Ісус Христос.  Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь. (2 Кор. 13:13).

Немає коментарів: