Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 15 жовтня 2010 р.

Церква Реформації має Господню Вечерю щонеділі


"Нас несправедливо було звинувачено в забороні меси.  Ми не хвалимося, але очевидним є те, що меса дотримується серед нас з більшою побожністю і серйозністю, ніж серед наших опонентів. Навіть більше від того, людей навчають часто із більшою старанністю про Святе Таїнство, - чому воно було запроваджене, і як його слід використовувати (а саме, - для втіхи змучених сумлінь), для того щоб людей заохочувати до участі в Причасті та в месі. Людей також навчають про інші фальшиві вчення щодо Таїнства.  Тим часом не було зроблено помітних змін у прилюдних церемоніях меси". [Ауґсбурзьке Віросповідання 24: 1-2]

            Для сьогоднішніх лютеран добре пам’ятати про те, що наші отці сказали таке в Статті 24 Ауґсбурзького Віросповідання. Це дає нам усвідомити цілковито ненормальну відмінність між нашою службою Божою та службою Божою часу Реформації, як також те, наскільки віддаленим є наше сучасне розуміння Господньої Вечері.

            Хто з нас сьогодні все ще насмілиться стверджувати, що ми не скасували месу, службу Божу, що скаладається із проголошення Слова та Господньої Вечері?  Жоден християнин Реформації, окрім послідовників її у Цюріхові та Женеві, не сприймали служби Божої в неділю без Господньої Вечері, так само, як ще в Церкві Нового Заповіту не було Господнього Дня без Господньої Вечері. 

Герман Зассе, Господня Вечеря у Лютеранській Церкві, Лист до лютеранських пастирів, № 6,       Травень 1949

1 коментар:

taras_kokovskyy сказав...

саме тому мені не зрозуміла практика деяких церков,що практикують Причастя раз чи два на місяць. Не здивуюсь,якщо вони казатимуть,що Зассе "несучасний" і тп... Але нам своє робить - шанувати Тіло і Кров Спасителя щонеділі!