Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 24 жовтня 2010 р.

Проповідь на 22-у неділю по П'ятидесятниці


  ЩОБ ПОСЛУЖИТИ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

            І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.  А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив? Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один! А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся? Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано. Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.  А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.    (Марка 10:35-45).

            Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2).  Амінь.

Дорогі брати і сестри, «Просіть і буде вам дано»  - ви знаєте про ці слова, які Господь промовив  у Нагірній проповіді і які записані в Євангелії від Св. Матвія 7:7.   Ці слова часто грішна людська природа хоче використовувати на свою користь і просить: «Боже, дай мені багатства!»  Ця тема особливо подобається фальшивим учителям і фальшивим пророкам. Вони її обсмоктують з усіх боків і пишуть про ці слова і про те, як цими словами користуватися собі на користь цілі книги.

Ще не так давно чимало християн були зведені ідеями про «Новий порядок», який не треба плутати з «новим порядком», який прагнули  у світі запровадити нацисти. Новий «новий порядок» походить із фальшивої ідеї в харизматичних, фальшивих церквах, які вважають, що Бог повинен дати християнам політичну владу над світом, або принаймні християни повинні цю владу над світом якимось чином здобути.

Гріх також спонукає деяких людей мандрувати у різні заморські монастирі, а когось цей же гріх марнославства змушує обіцяти владу і славу в цьому світі та перемогу над усіма політичними супротивниками. «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!...» - каже Екклезіяст, описуючи грішний світ, у якому ми живемо, плекаючи свої грішні плани на багатство і владу.

Сьогоднішній наш євангельський текст показує, що гріхом вражені були й учні Господа, наш євангельський текст свідчить, що до злиття на них Святого Духа в час Пятидесятниці вони також дуже нагадували нас у час наших грішних бажань.

Господь проповідував: «Просіть і буде вам дано!»  Вони повз вуха пропустили інші слова Господа.  Гріх усередині їх ухопився саме за ці слова Христові, як гріх усередині нас також чіпляється за те, що апелює саме до грішного бажання. «Учителю»- кажуть до Христа Яків та Іван, «ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе».  

Трохи раніше Господь був сказав Своїм учням: ««По-правді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих» (Матвія 19:28).  Іван та Яків повз вуха пропустили слова Сина Божого про Його страждання і смерть, про хрест віруючих, а вирішили скористатися тим, що лоскотало їхній грішний розум і уяву та випередити у грішному проханні своїх віруючих братів.

Тож на запитання Господа: «Чого ж хочете, щоб Я вам зробив? Вони… відказали Йому: «Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!» Чи не нагадує це нам, дорогі християни, чогось на кшталт, хто яке має посісти місце у виборчому списку?  Двоє братів, Іван і Яків поспішають, бо ж довкола них і Христа є ще десятеро інших учнів. Їм здається, що їхнє прохання актуальне і назріле, але реальність зовсім інша.  Як є зовсім іншою реальність для усіх марнославних і грішних людей, котрі забувають, що «заплата за гріх – смерть» і вічні муки в аду «де плач і скрегіт зубів» не припиняються ніколи.

Господь повертає Івана та Якова, і нас усіх до реальності різкими словами: «Не знаєте, чого просите». «Не знаєте, чого просите» - цими словами Господь докоряє усім нам, коли ми зосереджуємося на цьому світові, на владі, на славі, на політиці і часом навіть на церкві, коли на церкву дивляться, як на інструмент досягнення земних або політичних цілей. Саме так на неї дивилися ще до Голгофи Іван та Яків. Бо коли Господь питається в них: «Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?», вони, й далі не розуміючи Христа, відповідають: «Можемо!» Що ж, про страждання, які на них чекають, вони думати ще не хотіли. Їм хотілося влади. Але Христос Господь їх розчаровує: «Сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано».

Ми можемо дивитися з осудом на Івана та Якова.  Але погляньмо на десятьох інших учнів – вони «обурились на Якова та на Івана».  Їм самим хотілося теж мати владу. Ми з осудом повинні дивитися на самих себе, бо слова Христа «Не знаєте чого просите» стосуються й нас.  І наше обурення діями Якова та Івана та подібними до них, нагадує обурення Десятьох із нашого сьогоднішнього євангельського тексту, а також до нас звернені дальші слова Христові.

Він каже: «Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть». Так живе світ, де за словами байкаря «нижчий перед вищим гнеться, а той його ще й б’є, за тим, що сила є», де ті, що мають владу грішать, часто знущаючись із підлеглих, або із тих, що доступу до влади не мають, тримаючи їх у чорному тілі, в убогості та безпросвітній долі.

Господь каже: «Не так буде між вами».  Якщо ви – Христові учні, то взаємини між вами та іншими людьми будуть зовсім іншими.  Якщо ви – християни, то ви буде різко відрізнятися від язичників і лицемірів довкола вас.  Божий Син продовжує: «Хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба. Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох».

Господь звертає наш погляд в інший бік від світу – на Царство Небесне і на наше вічне життя.  Для цього Він – Слово, що «в Бога було споконвіку» (Ів. 1:2) прийшов.  Він – всемогутній Цар, Якого супроводжують ряди ангелів, як про це ми співаємо в нашій літургії, але Він прийшов не для того, аби тиснути нас, або щоби ми нас бити, хоча Він – Бог усемогутній.  Бог Син воплотився не на те «щоб служили Йому». Аби Він захотів так прийти, то народився би не в кошарі, а в палаці, і сповитого би Його матір поклала би не в ясла прикрашені сіном, а в колиску, прикрашену золотом і сріблом.  Не пастухи першими би поклонилися Йому, а ті вельможі та князі, що панують над звичайними людьми та утискують їх. Зовсім ні, Христос прийшов «щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох».

Христос Господь не прийшов на весілля в Кані, аби просто скористатися безкоштовним частуванням, Він прийшов, аби допомогти молодому, небагатому подружжю і не дати їм засоромитися перед гостями через брак вина, а послужив їм, перетворивши на чудесної якості вино понад пятсот літрів води.

Христос Господь не прийшов у дім Петра, аби теща апостола, будучи хворою, з останніх сил, накривала на стіл для гостів свого любого зятя, Петра.  Ні, Христос, прийшов, аби її зцілити. Гостина була вже вдячністю від Петрової родини.   Христос Господь не прийшов, аби тішитися, як Його прокажені називають Сином Давидовим, нащадком великого царя, але будучи Більшим від Давида, Він прийшов, аби вчинити їх чистими.

Христос Господь не прийшов, аби розповісти бідним людям про те, як любить їх Бог, але будучи «Богом істинним від Бога істинного», Він прийшов послужити і нагодувати тисячі голодних, бідних і змучених людей, створивши для них стільки хліба та риби, що «всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів...» (Мт. 14:20).

Христос Господь прийшов не висловити співчуття Яірові, вдові з Наїну, сестрам із Віфанії, а воскресити їм їхніх рідних, повернувши їм життя, піднявши їх зі смертного одра, нош та вивівши із гробу тих, кого гірко оплакували.

            Син Людський прийшов не тільки для того, аби проголосити відпущення гріхів усім людям, але й Він є Тим, Хто «душу Свою дати на викуп за багатьох» на Голгофі.  Гріхи прощені в Імя Христа вам і мені, обмиті Його святою кровю на римському хрестові.  Найвище служіння відбувалося під табличкою «Ісус Назарянин, Цар юдейський».  Найвище служіння – викуплення від рабства гріха, диявола та смерті відбувалося для цілого світу і на це вказували три світові тогочасні мови, записані на табличці  Ісусового хреста.  

            На хресті Святий Син Божий помер за нас, грішних.  З гробу, у якому Він був похований, на третій день Він вийшов воскреслим переможцем.  Гріх змито.  Дияволова голова розчавлена.  Смерть переможена.  Ваші гріхи прощені.  Диявол не має права більше вас звинувачувати. Смерть не має над вами вічної влади, бо й ви воскреснете, як Христос воскрес із мертвих. Це станеться у час Його повернення у супроводі святих ангелів, які зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його» (Мт. 24:31).

Христове служіння не завершилося на Голгофському хресті. Він і далі з любовю вам служить.  Він каже: «Де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них» (Мт. 18:20).   Він служить вам даючи відповіді на всі ваші молитви та прохання, піднесені до Його престолу благодаті у вірі.  Він служить вам сьогодні, причащаючи вас Його правдивими та святими тілом і кров’ю у Святій Вечері, через які вам дається прощення гріхів і життя вічне у Божому Царстві.  Він служить вам через Своїх слуг – віруючих, які не шукають своєї особистої вигоди чи слави, допомагаючи вам у тій чи іншій справі, а прагнуть догодити Своєму люблячому Господу – Ісусу Христу і які шукають Царства Небесного, будучи впевнені, що все інше їм додасться.  Заради Христа.  Амінь.
           
Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь. (2 Кор. 13:13).

Немає коментарів: