Рости на спасіння (проповідь)

середа, 18 лютого 2009 р.

АПОСТОЛЬСЬКА ПРАКТИКА І ПРАКТИКА ЄРЕТИЧНА


Вони [апостоли] беззастережно кажуть йому [в’язничному сторожеві]: «Віруй в Господа Ісуса Христа». Це чітко роз’яснює апостольську практику. У кожному випадку, де їхнє слово чинило віру, вони одразу ж здійснювали Хрищення. Вони не говорили: «Нам треба провести тебе через розширений курс навчання і представити тобі чітко та повністю усі статті християнського Символу віри. А після того, нам треба буде тебе випробувати, аби побачити, чи ти можеш бути добрим християнином». Нічого подібного. Дозорець просить, аби його охристили, бо він знає, що це – засіб прийняття його у Царство Христове і вони швидко здійснюють Хрищення по відношенню до нього.

Порівняйте цю апостольську практику із нинішньою Реформатською церквою. (Я посилаюся на всі ті секти, які відбрунькувалися від Реформатської церкви). Якби вони побачили, як лютеранський служитель приймає практику апостолів, то заволали би: «Як може той безбожний і розбещений проповідник так діяти? Йому ж перше треба справити на грішника сильне враження, аби той мусив відчути ту благодать Божу у своєму серці. А замість цього він утішає його і навіть христить». Проте це якраз Біблійний метод, а будучи Біблійним, він ще й лютеранський метод; бо Лютеранська церква є нічим іншим, як Біблійною Церквою – вона не відходить від Біблії, як і не відбирає щось від Біблії та не додає нічого до неї, але непорушно стоїть на Слові Божому. Це – провідний принцип, який Лютеранська церква використовує в усіх своїх вченнях і у своїй практиці.

Доктор К.В.Ф. Вальтер з «Належної відмінності між Законом і Євангелієм: Лекція чотирнадцята».

неділя, 15 лютого 2009 р.

ГОРНІМОСЯ ДО ХРИСТОВИХ СЛІВ


«І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: «Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед всіма народами, Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене» (Луки 2:25-33).

Але вони [Йосип і Марія] не зважають на зовнішній вигляд [Христа] і горнуться до слів Семена у непохитній вірі, тому вони дивуються із його мови. Отже ми також повинні зневажити всі відчуття, коли вони розмірковують про діла Божі, а повинні лише горнутися до Його слів, аби наші очі та наші відчуття нас не зачіпали.


Той факт, що вони дивувалися зі слів Семена, згадується також, аби навчити нас, що Слово Боже ніколи не проповідується даремно, як про це ми читаємо в Ісаї 55:11: «Так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх [тобто, із вуст Божих посланців]: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» Таким чином Євангеліст каже, що Семен виголосив сердечну, прекрасну проповідь, проповідуючи чисте Євангеліє і Слово Боже. Бо Євангеліє є нічим іншим, окрім як проповіддю, темою якої є Христос, проголошуючи Його, що Він – Спаситель, світло та слава усього світу. Таке проповідування, якщо воно приймається у вірі, наповнює серце радістю і подивом про цю велику благодать і втіху.


Мартін Лютер – з проповіді на Неділю по Різдві, пр. 1522 р.

четвер, 12 лютого 2009 р.

ЩО ТАКЕ ХРИСТИЯНСЬКЕ ПОКЛОНІННЯ



Настав час визнати християнське поклоніння тим, чим воно є насправді: Там Христос діє через Слово і Таїнство. Замість зосередження на розумі та серці богомольця, служба Божа повинна вказувати на Бога, Який там зустрічається із нами. Зростання ж у розумінні поклоніння приходить разом із розумінням Слова.


Harold L. Senkbeil, Sanctification: Christ in Action, Evangelical Challenge and Lutheran Response. Milwaukee, NPH, 1992, стор 180.

середа, 11 лютого 2009 р.

БОГ УЖЕ ПРИМИРЕНИЙ


Апостол проголошує: «Коли вмер Один за всіх, то всі померли» (2 Кор. 5:14). Це означає: якщо Христос помер за гріхи всіх людей, то це рівносильне тому, що всі люди померли та заплатили за свої гріхи. Тому, щоби примирити Бога, з боку людей нічого більше не вимагається – Він вже примирений. Праведність лежить готова; людина не повинна її добиватися. Якби людина робила таку спробу, то це був би жахливий злочин, битва проти благодаті і проти примирення, і проти досконалого викуплення, здійсненого Сином Божим.

Доктор К.В.Ф. Вальтер з «Належної відмінності між Законом і Євангелієм: Лекція чотирнадцята».

вівторок, 10 лютого 2009 р.

ВІРА ДВОХ ЦЕРКОВ


Віра не робить праведним, як діло, але робить вона праведним, бо осягає те милосердя, яке пропонується у Христі. Правдива Церква ходить у цій довірі до Божого милосердя, разом із покірним сповіданням своїх гріхів і недостойності. Церква, яка надіється, що Бог дасть їй Своє прощення через Христа.
Але діла, які слідують є наче свідченнями цієї віри – вони угодні Богові не просто через те, що вони є, а через віру або ж через віруючу людину. Цієї віри інша церква, а саме церква Каїна не лише не має, але й переслідує її. Окрім того, точно як і Каїн, вона притримується того, що вона догодить Богові через свої діла. Та Бог цю гординю ненавидить, бо Він не може знести зневаги до Його благодаті.

Мартін Лютер – з лекцій на Буття, пр. 1535 р.

пʼятниця, 6 лютого 2009 р.

ЛЮТЕРАНСЬКА НАВЧАЛЬНА БІБЛІЯ

Виходить друком перша Лютеранська Навчальна Біблія – The Lutheran Study Bible. Видавцем цієї Біблії є відомий в усьому лютеранському (і не тільки) світі видавничий дім «Конкордія» із Сен-Луїсу, США. Дякую Господу, що Україна ввійшла до списку з тих 20 країн світу, які певним чином долучилися до підготовки цієї Біблії. Запрошення мене до участі у цьому проекті вважаю надзвичайно високим привілеєм. За все це я дякую Отцеві Небесному, що вчинив мене достойним, через Сина Свого Ісуса Христа, участи в спадщині святих у світлі (Колосян 1:12). Інформація про учасників цього проекту та його особливості розташована за адресою: http://www.cph.org/cphstore/pages/resources/tlsb/contrib.asp
Soli Deo Gloria!

четвер, 5 лютого 2009 р.

ДИВОВИЖНА СИЛА ХРИСТА


«Сила Христа – дивовижна у Його святих; бо вірою в серцях цих людей Христос змінює смерть на сміх, покарання на радість, а пекло на небеса. Бо ті, що вірують у Нього, сміються та зневажають усі ті болі, від яких мирський та плотський розум утікає. Ось що Христос називає ярмом любим і тягарем легким, а саме – носити хрест радісно, так само як це робив Павло, який каже: «Хвалимося в утисках» (Рим. 5:3)».


Мартін Лютер «Тлумачення Євангелія від Матвія»