Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 12 березня 2010 р.

ПОМЕРТИ ДЛЯ ЗАКОНУ


Фальшиві апостоли навчали: «Якщо ти не живеш для Закону, то не живеш для Бога».  А Павло навчає протилежному: «Допоки ти – не мертвий для Закону, то не живеш для Бога».  Доктрина фанатиків сьогодні – така ж само, як доктрина тогочасних фальшивих апостолів. «Якщо хочеш жити для Бога», - кажуть вони, «тобто, бути живим перед лицем Божим, тоді живи для Закону або ж відповідно до Закону».  Але на противагу їм ми кажемо: «Якщо хочеш жити для Бога, то мусиш цілковито померти для Закону». Людський розум і мудрість не розуміють цієї доктрини. Тому вони завжди навчають протилежному: «Якщо хочеш жити для Бога, то мусиш дотримуватися Закону, бо написано (Мт. 19:17): «Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді».  Це – принцип і максима всіх богословів: «Той, хто живе відповідно до Закону, живе для Бога».  Павло каже цілковито протилежне, а саме: що ми не можемо жити для Бога, якщо ми не померли для Закону. Тому ми мусимо забиратися на цю небесну висоту, аби могли точно переконатися, що ми – набагато вище від Закону, власне кажучи, що ми – цілковито мертві для Закону. Отже, якщо ми – мертві для Закону, тоді Закон не має над нами юрисдикції так само, як він не має юрисдикції над Христом, Який визволив нас від Закону, аби таким чином ми могли жити для Бога. Це підтримує декларацію, що Закон не виправдовує, а що виправдовує сама віра в Христа.
Тут Павло не говорить про Церемоніальний Закон. Він приносив жертви в храмі, обрізав Тимофія і поголив голову в Кенхреях. Він не робив би цього, якби помер для Церемоніального Закону. Але він говорить про весь Закон. Тож для християнина скасовано цілковито весь Закон – чи то Церемоніальний, чи то Декалог, бо він для нього помер. Це не означає, що Закон зруйновано, бо він залишається, живе і править у нечестивих. Але побожна людина – мертва для Закону, так само як мертва для гріха, диявола, смерті і пекла, які й далі залишаються і які повністю успадкує світ і нечестиві. Тому коли софісти вважають, що Павло має на увазі, що скасовано лише Церемоніальний Закон, то ви розумієте, що для Павла і для кожного християнина скасовано весь Закон, але все-таки Закон залишається й надалі.
Наприклад, коли Христос воскресає з мертвих, Він – вільний від гробу, але все-таки гріб залишається. Петро визволений із в’язниці, паралітик від свого ложа, юнак із труни, дівча з постелі; але все-таки вязниця, ложе, труна та постеля залишаються. Так само скасовується Закон, коли я від нього визволений і Закон помирає, коли я помер для нього, але все-таки Закон залишається й надалі. Таким чином Христів гріб, Петрова вязниця, постеля дівчати – всі вони залишаються. Але Своїм воскресінням Христос помирає для гробу. Своїм визволенням Петро стає вільним від вязниці. Відновлене до життя дівча визволяється від постелі.
Тому слова «я вмер для Закону» - дуже рішучі. Він не каже: «Я – вільний або ж визволений від Закону на певний час» або: «Я – пан Закону». Він лише каже: «Я вмер для Закону», тобто: «Я не маю із Законом нічого спільного». Ніхто не може сказати нічого більш сильного проти виправдання Законом від того, що каже Павло: «Я вмер для Закону», тобто: «Мені взагалі про Закон байдуже, тому ним я не виправдовуюся».


Доктор Мартін Лютер, З Лекцій на галатів.

Немає коментарів: