СЛОВО ПРО ХРЕСТА
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
Бо ж слово
про хреста тим, що гинуть, то – глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
Бо написано: «Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!» Де
мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не
змінив на глупоту? Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості
Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді. Бо й юдеї
жадають ознак, і греки пошукують мудрости, а ми проповідуємо Христа розп'ятого,
для юдеїв згіршення, а для греків безумство, а для самих покликаних юдеїв та
греків Христа, Божу силу та Божую мудрість! (1 Коринтян 1:18-24)
Божій Церкві… посвяченим у
Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й
Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:1, 2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, сьогодні в нас - одне із найперших свят,
яке Церква почала святкувати щорічно і робить це далі. День Святого Хреста
Господнього традиційно служить нагадуванням про віднайдення 27 вересня 320
року хреста, на якому був розп'ятий Ісус. Цей хрест було віднайдено
Оленою, матір'ю римського Імператора Костянтина Великого. У зв'язку із
освяченням базиліки на місці розп'яття Ісуса і Його воскресіння, Костянтин 335
року видав наказ про святкування цього дня. Благочестива християнка Олена
допомогла визначити і провести дослідження багатьох
Біблійних місць, пов'язаних із життям, служінням, смертю і
воскресінням Ісуса. День Святого Хреста Господнього залишився популярним і
в східному , і в західному християнстві. Хрест – визначний символ
перемоги християн над гріхом, смертю і владою диявола – цю перемогу здобув для
нас Христос.
Майже двадцять років тому,
перебуваючи в потязі, який рухався із Львова в Тернопіль, я досліджував Новий
Заповіт грецькою мовою, готуючись до одного з практичних занять у Семінарії. Я
зауважив молоду пару, яка сиділа навпроти іншої молодої пари і щось говорили
про Бога. Оскільки я мав чимало роботи, то подумки помолився, аби Господь
благословив усяке вірне свідчення про Нього, а в разі потреби, покликав до
того, аби я теж розповідав про Христа.
Не пам’ятаю точно, скільки хвилин проминуло,
але моє заглиблення в грецький Новий Заповіт перервали слова, які я почув
напрочуд виразно: «А слова «хрест» в Біблії немає! Його вигадали пізніші
богослови, вставивши якесь там ніби слово «кріц». Я попросив дозволу долучитися до розмови і
мене молода пара радісно прийняла у своє товариство.
Коли я спитався що те слово
означало, молоді люди відповіли, що по-грецькому, то означає «хрест». Коли я
заперечив і сказав, що по-грецькому «хрест» насправді «стаурос», на мене,
раніше приязні «євангелізатори» почали дивитися з підозрою, а дізнавшись, що я
лютеранин та після того, коли я почав стверджувати, що тема хреста – одна з
головних тем у Писанні, адже стосується нашого викупу від гріха, від влади,
диявола і вічної смерті, мене взагалі попросили полишити їхню бесіду.
Поглянувши на журнали на
їхньому столику і зауваживши, що вони називаються «Вартова башта», я зрозумів,
що маю справу зі «свідками Єгови»,
анти-християнською сектою. Вони запекло воюють проти хреста, відкидаючи
саме його існування та переконуючи, що Христос помер радше не стовпі. Чому вони здійснюють таку атаку на хреста?
Вони це роблять для того, аби через такий напад, атакувати всі інші вкрай
необхідні для нашого спасіння учення та втішливі послання Святого Духа до дітей
Божих.
Адже коли буде зруйновано один
із головних символів Християнської Церкви, то сумніву будуть піддавати усе те,
чому Церква навчає впродовж багатьох тисячоліть: послання пророків,
євангелістів та апостолів. Головна ж ціль атаки «свідків Єгови» є навіть не
хрест, а вічне спасіння християн. Саме вічне спасіння віруючих у Христа
намагаються вони з усіх сил знищити навіть тоді, коли цього вони не
усвідомлюють, а часом навпаки щиро вірують, що допомагають багатьом людям
спастися, з усіх сил намагаючись відтягнути їх від хреста і Божої благодаті до
власних діл та диявольських доктрин «Вартової башти» та перекрученого, на
догоду сатані, перекладу Біблії.
Проти хреста воюють не лише
нинішні «свідки Єгови». Проти хреста ведеться боротьба від часу розп’яття і воскресіння Сина
Божого. «Бо ж слово про хреста тим, що
гинуть, то – глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!» – вигукує
Апостол Павло. Кожен, хто чинить напад на хреста Господнього, перебуває в стані
погибелі. Через це хтось як «свідки Єгови» намагаються взагалі заперечити
існування хреста, намагаючись всіх переконати, що Ісус помер на стовпі, а хтось
відкидає його з інших причин.
Однозначним є одне. Слово про
хреста – для всіх невіруючих у Ісуса є глупством. Невіруючі є тими, що гинуть. Після смерті їхні душі потрапляють до
аду. У час повернення Христа, хоча їхні
душі воз’єднаються з
тілами, тобто воскреснуть, вони все одно, будуть вкинуті у огняне озеро пекла,
аби там мучитися безперестанку, упродовж трильйонів років, упродовж цілої
вічності. Через це вони гинуть.
Ми можемо бачити абсолютно
здорову людину, водночас вона гине, бо не вірує в Ісуса Христа, в Його жертву
на хресті. І хоча її справи в цьому грішному світі можуть бути навіть дуже
успішними, вона гине – вона простує в пекло.
Але зовсім не так для віруючих
– для вас, любі брати і сестри. Для вас слово про хреста – Сила Божа. Вас
Господь Святий Дух називає тими, що спасаються. В цьому немає нашої жодної
заслуги. Вся слава за наше спасіння – належить Богові. Не ми пішли на хреста, а
Єдинородний Божий Син пішов на хреста. Ісус
пішов на хреста не на прогулянку і не для демонстрації власної сили.
Ісус пішов на хрест Голгофи,
несучи на Собі усі наші гріхи та провини. Геть усе, що у вашому власному житті
ви зробили не так. Усі до одного ваші
гріхи проти Бога і проти людей, Ісус забрав на Себе. Він забрав їх усі на Себе,
бо Він – істинний Бог, Він – святий. Він
також – істинна людина. Він забрав усі ваші гріхи, аби стати вашим замінником
на вічному суді Божому.
Бог визнав винним Ісуса на
вашому місці і замість вас. І через це Ісус зазнав невимовних страждань: Його
розіпнули замість вас, Він зазнав повноту Божого гніву, яка мала вилитися на
кожного з нас. Ісус на хресті обмив усі
ваші гріхи Своєю святою і невинною кров’ю. Христос помер на вашому місці і замість вас.
Для нас усі ці страждання на
хресті могли би означати лише одне – заслужену кару, а по смерті – вічні муки в
аду. Проте Ісус не був винним. Ісус був
невинним. Винним зробили Його наші
гріхи, які Він добровільно взяв усі на Себе.
Він це зробив через Свою любов до кожного з вас. Він постраждав за кожного з вас через те, що
любить вас і прагне вам добра. Він
волів, аби Божий гнів вилився на Нього, а не на вас і зі Своєї любові Він помер
замість вас. Невинний помер за
винних. Тепер ви – прощені, бо ваша провина
покладена на Ісуса і знищена на хресті Голгофи.
Тепер ви – виправдані, бо
Ісуса смерть втримати не змогла. Якби це померла звичайна людина, або якесь
інше творіння, як у це вірують, наприклад, «свідки Єгови», то смертю тієї
людини все би й закінчилося. Але замість нас помер Син Божий, святий і
досконалий, і Син Людський, безгрішний і невинний, тож Він вийшов переможцем
над гріхом і над смертю, яка є наслідком гріха. Тепер ви в Ім’я Ісуса Христа – виправдані.
А отже
тепер ви – діти Божі. Яка чудова зміна!
Її дуже гарно описує Апостол Петро: «Ви – вибраний рід, священство
царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто
покликав вас із темряви до дивного світла Свого, колись (були ви) ненарод, а
тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!» (1 Петр. 2:9,
10).
Це –
слово про хреста. Це – слово про те, що для нашого спасіння чинить Бог. Це – слово про те, що абсолютно все для
нашого спасіння здійснено Ісусом і нічого не здійснено нашими власними ділами. Це
слово про хреста – сила Божа на спасіння кожному хто вірує. Це слово про хреста
– Євангеліє. Через нього Святий Дух творить віру в наших серцях. І ця віра осягає
спасіння і вічне життя. Ця віра тримає це вічне життя і ця віра горнеться до
Бога у Слові і Таїнстві, аби у час повернення Христа радіти вічним життям у Його видимому і святому Царстві.
Це слово
про хреста – сила Божа для вас, любі брати і сестри, бо ви вже перебуваєте у
стані спасіння. Допоки є хоч крихта віри в Ісуса, є спасіння. Проте вірують не всі. Хто вірує в Ісуса –
спасається. Хто не вірує в Ісуса, той перебуває у погибелі.
До Бога
приводить тільки Його Дух. Святий Дух діє тільки через Євангеліє. А Євангеліє –
без слова про хреста – не Євангеліє. Євангеліє – це насамперед слово про хреста,
про Боже прощення грішників, що каються і уповають на Христа.
Епоху, в
якій ми живемо, ще часто називають епохою пост-модернізму. Розвинені технічні
школи, розвинені філософські школи, глобалізація. Технології розвиваються у
геометричній прогресії. Рух людей планетою – унікальний. Проте нічого нового під сонцем немає.
У час
Апостола Павла теж був технічний розвиток.
Врешті-решт, римляни були відмінними інженерами. Здається, що їхні
дороги – кращі за українські, чи не так? Греція була повна філософів, які
любили поспілкуватися про сенс буття і розвиток суспільства. А мандрувати за
часів Римської імперії теж було дуже просто. Pax Romana, римьский мир, гарантував свободу пересування в межах
величезної Римської імперії. Проте і тоді, і нині спасіння дається лише в
один-єдиний спосіб – самою вірою в Христа.
Апостол
каже, що Бога окрім як вірою в Євангеліє не зрозуміти. Бог відкидає усе, окрім віри. Адже віра
тримається за Христа. Вірою Христос
мешкає у нас. Вірою ми і Христос – одне.
А Христа Бог відкинути не може. Як і не може Бог зректися Самого Себе.
Якими б
не були розумними дебати філософів, якими б не були розумні машини та комп’ютери, спасіння вони не
приносять. Спасіння несе до нас лише
проповідь, яка в очах світу здається дурістю. «Тільки не проповідуйте!» – чую
часто я тоді, коли мене, наприклад, просять зробити якийсь виступ на
телебаченні або в якомусь публічному місці.
Чому висловлюється таке прохання? Бо для світу, як і для багатьох сект,
що шукають праведності у ділах, на кшталт «свідків Єгови» – проповідь про
хреста – дурість. Проте – не для Бога і не для Божих людей.
Світ
шукає свого, тобто чогось без Бога. А
Бог шукає вас, знаходить вас, творить у вас віру, підтримує ту віру через
проповідь про хреста Ісусового. Ця
проповідь не потрібна грекам часу Павла. Ця проповідь не потрібна філософам
сьогодення, бо вони вважають її за безумство, адже вона ставить наголос на
тому, що ми прощені заради Христа розп’ятого, що ми виправдані заради Ісуса воскреслого. Слухаючи її,
вони в кращому випадку знизуватимуть плечима або чемно все ігноруватимуть,
думаючи при цьому, що вона – марнування часу і безумство.
Ця
проповідь не потрібна також юдеям, які чекають на великі чуда, котрі чинитиме
Месія, на якого сподіваються вони – Месія, Який буде займатися головним чином
земними справами кожного юдея, демонструючи цілому світові через такі чуда, що
юдеї Богом обраний народ. Юдеї відкидають проповідь про хреста Ісуса, бо вона
для них – згіршення, тобто камінь спотикання, спокуса. Вони не хочуть її чути і
відкидають слово про хреста.
Ми ж
сьогодні дякуємо Богові за слово про хреста, яким ми були покликані з темряви
до світла, з аду до раю, з вічного суду до вічної радості, з вічних мук до
вічного життя. Бо це слово несе нам і дарує нам Христа, Божую силу і Божую
мудрість, істинну мудрість та істинне життя.
В Ім’я Христа.
Амінь.
Благодать Господа нашого Ісуса
нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар