Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 13 червня 2017 р.

Не бійтеся і будьте терпеливі


Вкрай важливо проповідувати про такі справи, які намагаються підточувати нашу віру. Віра повинна заплющувати очі і судити та не ухвалювати рішень через відчуття і зір. Той, хто вірує в Христа, не осягне і не визнає життя, яке йому належить, поки Христос не воскресить його з мертвих.  Тим часом воно лежить сховане та прикрите смертю. Він хоче прикрити його і сховати його під землею. Але я повинен знати, що я маю прощення гріхів упродовж цілого мого життя і у час смерті. Навіть, коли я відчуваю найтяжчі мої гріхи, я можу промовляти: «Я все ще маю прощення гріхів». Навіть коли мої гріхи утискують мене найбільше, коли вони мучать мене, коли вони мене переслідують і лякають, я дивлюсь на Христа, вірую в Нього у кволій вірі, тримаюся за Нього і кажу: «Я впевнений, бо Ти кажеш: «Хто вірує в Мене, матиме вічне життя». Навіть хоча й сумління моє занепокоєне, а гріх мене лякає і змушує моє серце тремтіти, все-одно залишається написаним: «Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!» (Мт. 9:2) і: «Ти матимеш вічне життя і Я воскрешу тебе Останнього Дня».

Тим часом не дозволяйте власному судженню впливати на ваші відчуття. Назовні ви будете відчувати смерть і гріх; ваше серце буде непокоїти ваше сумління; вас буде обвинувачувати ваше зле життя; а диявол вкладатиме вам у розум злі думки і нападатиме на вас. Але не бійтеся. Будьте терпеливі. Все це – лише зовнішні маски, які випробовують і вишколюють вашу віру, аби навчити її про вічне життя і його джерело. Навіть якби я мав померти, і ведмідь мав би відгризти мою голову, або якби навіть мене розірвало на тисячу шматків, я все-одно знаю, що я маю вічне життя.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Немає коментарів: