РАДІСТЬ ВЕЛИКА ДЛЯ ВСІХ
ЛЮДЕЙ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І трапилося
тими днями, – вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. Цей перепис
перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. І всі йшли
записатися, кожен у місто своє. Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста
Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та
з роду Давидового, щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була
вагітна. І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. І породила
вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, – бо в заїзді
місця не стало для них... А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі,
і нічної пори вартували отару свою. Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і
слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... Та Ангол
промовив до них: «Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що
станеться людям усім. Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас
Спаситель, Який є Христос Господь. А ось вам ознака: Дитину сповиту ви
знайдете, що в яслах лежатиме». І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного
війська, що Бога хвалили й казали: «Слава Богу на висоті, і на землі мир, у
людях добра воля!» (Єванегліє від Св. Луки
2:1-14).
Христос рождається! Славімо Його!
Дорогі брати і сестри, здається
весь світ хоче святкувати Різдво Христове. Втім він хоче святкувати його у
власний спосіб, по своєму. В останні десятиліття, зокрема в Америці наголос
робився на тому, щоб святкувати саме Різдво, а не Різдво Христове. А в Україні,
здається, більшість людей святкують просто Різдво вже від початку проголошення
незалежності нашої держави.
Яке воно Різдво без Христа? Це
може бути Різдво з барами та ресторанами, з лижами та курортами, з дорогими
подарунками та розвагами. Це може бути Різдво із солодощами та хороводами під
ялинкою, Різдвом із Дідом Морозом і Снігуронькою, Різдво із карнавалами,
піснями і танцями та різдвяним розпродажем.
І це – Різдво без колядок, в який
прославляється Христос, Який народився. Це – Різдво без каяття в гріхах і без
вдячності Богові за Слово, Яке сталося тілом і в Ім’я Якого ми прощені,
виправдані і маємо вічне життя. Це – Різдво без церкви і без святих Божих, які
поспішають до сповитої Дитини. Це – Різдво без Воплочення і без того, що це
Воплочення дає – святе тіло та кров у хлібі та вині, а з ними прощеня гріхів,
спасіння і вічне життя у Царстві Божому.
Це – Різдво – з веселощами, але без радості.
Це Різдво, коли слова із
сьогоднішнього Євангелія «радість велика для всіх людей» сприймаються без
причини цієї радості – без Христа. «Навіщо тобі Христос?» – питається диявол і
пропонує: «Я можу тобі організувати значно веселіше свято. Ти будеш мати
набагато гостріші відчуття і масу задоволень без нього. Христос нав’язує надто багато заборон. А що це
за свято, якщо ти не можеш робити те, що хочеш?»
«Навіщо тобі Христос?» – вторить
дияволу світ. «Навіщо тобі обмеження у веселощах. Поглянь, які шикарні веселощі
на тебе чекають у світі! Тут набагато більше розваг, ніж ти отримаєш у церкві з
Христом!»
А грішна плоть буде, звісно, їм
підтакувати: «А про родину ти подумав? Хіба накрити столи для родичів або
відвідати їх не важливіше від Різдвяної служби?
Різдво ж буває всього раз на рік!
І святкувати його треба так, щоб надовго запам’ятати. А якщо ходитимеш до церкви, то в
тебе на справжні речі часу не вистачить».
Як те найперше Різдво залишається
подібним до нинішнього Різдва у стількох багатьох аспектах! Світська влада
завжди має свої плани. Інколи нам ці плани можуть дуже не подобатись. Навряд чи
плани Цезаря Августа про перепис подобались мешканцям Римської імперії, і
зокрема євреям. Всі мусили іти на перепис у місце свого походження. Така ідея
могла сподобатись власникам готелів, кораблів і всього такого подібного, але не
тим, хто такої пори мусив вирушати часто в далеку і не завжди безпечну подорож.
Проте ми «знаємо, що тим, хто любить
Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре» (Рим. 8:28). Ось
так і перепис привів Йосипа і вагітну Діву Марію до Віфлеєму, з якого вони,
будучи нащадками царя Давида, походили. Діва Марія, на дев’ятому місяці вагітна Сином Божим, мусила
здолати всю дорогу від Назарету в Галілеї до Віфлеєму в Юдеї, бо така була
постанова уряду.
А через уряд діяв Бог, бо таким
чином мало виконатись пророцтво, яке Господь Святий Дух проголосив через
пророка Михея: «А ти, Віфлеєме-Єфрате, хоч малий ти у тисячах Юди, із тебе Мені
вийде Той, що буде Владика в Ізраїлі, і віддавна постання Його, від днів
віковічних» (5:1). І Марія, і Йосип лише корилися волі Господа, Який вів їх Своєю могутньою
правицею, під Своїм люблячим захистом у благодаті, яка ось-ось станеться тілом.
Аби благодать воплотилась і виконався Божий задум і план, Господь Бог руками
римської влади зрушив увесь світ.
Світ, який так часто сміється з
Бога і проти Бога бунтує, змушений був Богові прислуговувати, вважаючи що
служить сам собі. Господь лише сміявся і радів з усіма небесами, коли настала
та чудесна мить, яку наше Євангеліє описує простими словами: «І породила вона
свого Первенця Сина, і Його сповила».
Якби повз ту стаєнку проходив
якийсь перехожий, то він би нічого особливого не зауважив. Він побачив би бідну
сім’ю, яка прибула до
Віфлеєму. І він побачив би немовля,
покладене в ясла – годівницю для худоби, бо колиски в тій стаєнці годі було
шукати. Він, можливо привітав би подружжя з Новонародженим, Якого Марія
сповила, та й пішов би собі далі своєю дорогою.
Так, буває, проходимо повз Христа
і ми. Ми не зауважуємо Бога-Спаса, хоча Він – зовсім поряд. Наші природні очі
не можуть Його впізнати. Як і не впізнали б Його пастухи, які тієї першої
святої ночі пильнували на полі отару свою. Навіть якщо ця стаєнка була їхня і
вони туди привели б своїх овечок, то ні овечки їхні, ані пастухи чогось
особливо в Йосипі, Марії та Немовляті не побачили б – люди, як люди.
Проте ця ніч – тиха і свята ще й
через особливе об’явлення. Христос
народжується в стайні, а коло пастухів з’являється Ангел і їх осяює слава Господня. Коли з’являється ангел Господній, то перша емоція, яка з’являється у людини – страх. Псалом так
описує ангелів:» Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що
виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!» (102:20)
І ці «велетні сильні» з’являються,
зазвичай у ключові моменти історії людства. І наші пастухи не просто
перелякані, а «перестрашились страхом великим», коли побачили Ангела, Божого
посланця, велетня сильного і коли над ними засяяла слава Божа.
Як дивно діє Господь! Слава Божа осяює не печеру-стаєнку, в якій
народжується Божий Син. Не ясла, куди Його кладе Мати Божа. І навіть не Самого
сповитого Христа. А слава Господня осяює пастухів. Бо саме тут промовляється
Євангеліє і саме тут навчається вірі, а не зору.
Якби слава осяяла Христа, як у
день Його Преображення - якби Він одразу з перших годин Свого життя виявляв Свою повну славу, чи то яслах, чи то в стаєнці-печері, то біля неї вже за декілька
годин товпився б люд не лише із Віфлеєму, і навіть не лише із Єрусалиму, а й із
самого Риму. Незліченні натовпи всіх можливих любителів багатства і влади
оточували б ясла із Христом і перенесли б їх у найдорожчий готель світу, а на
пелюшки віддавали б найліпші свої ризи царі світу. Але Христос народився не для
цього. Через це слава Господня супроводжує Його Слово в ту святу, тиху ніч, а
Ангел заспокоює наляканих мало не до смерті пастухів.
«Не лякайтесь, бо я ось благовіщу
вам радість велику, що станеться людям усім», – каже він. Він заспокоює їх, а
потім його Євангеліє стосується не лише пастухів, але й нас, і всіх людей на
світі. Радість велика, що станеться людям усім – початок Різдвяного Євангелія з
небес. Радість велика, бо буде подолано гріх, владу диявола і смерть. Радість
велика, бо здобудеться прощення гріхів, виправдання, спасіння і вічне життя.
Радість велика – для всіх людей,
бо Христова жертва буде принесена за всіх без винятку людей. І Його Євангеліє
призначене для всього людства, незважаючи на поділи, які в йому існують чи то
на раси, чи на нації, чи на стани, чи на що завгодно. Радість Різдва призначена
і благовіститься для всіх без винятку людей!
Але де та радість? Не просто у
Різдві Сина Божого. Бо, хоча каже Ангел,
«сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос
Господь», наголос його слів не на Різдві, яке серед християнських народів
святкується всього 12 днів, а на Спасителі, на Христі, на Господі. А далі він
промовляє ще одне надзвичайне речення: «А ось вам ознака: Дитину сповиту ви
знайдете, що в яслах лежатиме».
Ось ознака радості, і слави
небесної, і спасіння, і вічного життя, і Царства Небесного – сповита Дитинка,
яка лежить у яслах. Цю Різдвяну ніч бачив за сімсот років до цього дня Св.
Пророк Ісая і виспівував: «Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на
раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець
вічности, Князь миру» (9:2). Поза цією Дитиною немає істинної радості великої,
ні слави небесної, ні спасіння, ні вічного життя.
А в сповитій Дитині є це все, і
невимовна міра благодаті, невимовної любові до кожного з вас, любі брати і
сестри. Радість велика – це Христос. Спасіння – це Христос. Вічне життя – це
Христос. В честь сповитої Дитини в яслах лунає небесний хор: «Слава Богу на
висоті, і на землі мир, у людях добра воля!», слова якого повторюють у Церкві
на початку кожної літургії, у час якої ми, як пастухи тієї першої Різдвяної
ночі теж приходимо до ознаки нашої радості – сповитого Христа – сповитого у
Слові, сповитого у Таїнстві Святої Вечері.
Вірою ми чуємо Царя слави,
сповитого у літерах і звуках Євангелія, і євангельської проповіді. Вірою ми
торкаємось устами Його святих та істинних тіла та крові сповитих у хлібі та
вині, і маємо те, що Він здійснив для нас, що Він має і завжди щедрою мірою дає
кожному, хто сьогодні вклоняється Христові, народженому у Віфлеємі – прощення
гріхів, і спасіння, і вічне життя, і Свою неперестанну любов, і всі Свої рясні
благословення.
Яка це радість – бути сьогодні у
Церкві Божій, і чути цю велику радість і святкувати її – радість сповиту, у
пелюшках, у Слові, у Святій Вечері, аби останнього дня брати участь у радості
слави Христа воскреслого і з Ним увійти в Царство Слави і вічне життя. Бо
Христос народився! Славімо Його! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар