В Матвія 11:12 Христос
каже: «Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою,
і ті, хто вживає зусилля, хапають його». Тобто, оскільки Іван виявляв людям
їхні гріхи та недоліки, як це повинні робити всі пастирі, то люди настільки
прагнули Царства Божого і його помочі, що одразу і сильно його прагнули і хапали
його. Бог любить таких гостів – ті гості Йому любі, за якими женуться їхні гріхи
та переступи. Псалом 39[1] промовляє: «Як лине той гнаний[2] олень до водних потоків,
так лине до Тебе, о Боже, душа моя».
…
Ці слова слід розуміти, як ті, що стосуються трудів і тягарів сумління, і то
саме нечистого сумління, на яке тиснуть скоєні гріхи, щоденні переступи і тяга
до гріха. Господь не проганяє таких людей від Себе, як це роблять ті, що
навчають, що ми повинні приступати до Таїнства у (нашій власній) чистоті та гідності.
Так само Він не віддає нікому наказу приступати до Таїнства і нікого до Таїнства
не змушує, а радше у доброті запрошує і підбадьорює усіх тих, хто є грішниками
і носять тягарі, і прагнуть допомоги. Це величне Таїнство нам слід вважати не
за отруту, а за ліки для душі. Христос Сам проголошує в Матвія 9:12: «Лікаря не
потребують здорові, а слабі!» Залишається одне-єдине питання: чи ти повністю визнаєш і відчуваєш труди свої
і тягар свій, і чи ти палко бажаєш від них визволитись. Якщо так, тоді ти
воістину достойний цього Таїнства. Якщо ти віруєш, то це Таїнство дасть усе, що
тобі потрібно.
Немає коментарів:
Дописати коментар