четвер, 19 листопада 2026 р.

Про визначення меж прибутків у торгівлі

Ми, німці, маємо надто багато інших справ; ми надто зайняті пиятикою та танцями, щоб дбати про правила та розпорядження такого роду. Оскільки такого указу годі й чекати, наступним найкращим виходом є дозволити оцінювати товари за тією ціною, за якою їх купують і продають на звичайному ринку або загалом у країні. У цій справі ми можемо прийняти прислів’я: «Роби як люди, то й не схибиш» . Будь-який прибуток, отриманий у такий спосіб, я вважаю чесним і належним, бо тут завжди присутній ризик зазнати збитків у товарах і витратах, а надмірні прибутки навряд чи можливі.

           Там, де ціна на товари не встановлена ані законом, ані звичаєм, і ви мусите встановлювати її самі, тут справді не можна дати вам жодних настанов, а лише покласти це на ваше сумління, щоб ви стереглися брати зайве з ближнього і шукали скромного прожитку, а не цілей зажерливості. Дехто бажав встановити межу прибутків, обмеживши їх половиною вартості на всі товари; дехто каже - третиною; інші - ще якось. Жоден із цих заходів не є певним і безпечним, якщо це не ухвалено світською владою та загальним правом. Те, що вони визначать у цих справах, було б безпечним. Отже, ви мусите твердо вирішити шукати у своїй торгівлі лише належного прожитку. Відповідно, ви повинні підрахувати та зважити свої витрати, клопоти, працю та ризик, і на цій основі підвищувати чи знижувати ціни на свої товари так, щоб встановити їх на рівні, який винагородить ваші клопоти та працю.
          
          Я не хотів би, щоб чиєсь сумління було настільки надміру скрупульозним або так тісно зв’язаним у цій справі, щоб людина вважала, ніби мусить вирахувати абсолютно точну міру прибутку до останнього геллера. Для вас неможливо визначити точну суму, яку ви заробили своїми клопотами та працею. Достатньо того, що ви з чистим сумлінням докладаєте зусиль, аби дійти до того, що є правильним, хоча точне визначення цього унеможливлює сама природа торгівлі. У вашому випадку також справдиться вислів Мудреця: «Купець ледве чи встережеться від гріха, а крамар не виправдається від неправди» (Сир. 26:29). Якщо ви несвідомо й ненавмисно візьмете трохи забагато прибутку, відпустіть цю справу в молитві «Отче наш», де ми молимося: «І прости нам провини наші» (Мт. 6:12). Зрештою, життя жодної людини не буває без гріха; до того ж, своєю чергою настане час, коли ви отримаєте замало за свої клопоти. Просто киньте надлишок на шальку терезів, щоб урівноважити збитки, яких ви так само мусите очікувати.

            Наприклад, якби ви мали справу з оборотом у сто гульденів на рік і взяли б - понад усі витрати та розумний прибуток за ваші клопоти, працю і ризик - надмірний прибуток у, скажімо, один, два чи три гульдени, то це я назвав би діловою похибкою, якої годі було уникнути, особливо впродовж цілого року торгівлі. Тому не обтяжуйте цим своє сумління, а принесіть це Богові в молитві «Отче наш» як ще один із тих неминучих гріхів (що чіпляються до всіх нас), і полиште цю справу Йому. Бо до цієї помилки вас змушують не лукавство чи зажерливість, а сама природа та необхідність вашого заняття. Я кажу зараз про добросердих і богобоязливих людей, які не стали б чинити зло навмисно.


Мартін Лютер

Немає коментарів: