понеділок, 24 березня 2008 р.

З проповідей і коментарів доктора Мартіна Лютера


«Бо Царство Боже – не в слові, а в силі» (1 Коринтян 4:20).

Ця сила така: ви не лише можете говорити про Царство Боже, але й за вчинками Його ви знаєте, що Бог – всемогутній і діяльний у нас через Духа Свого. Як Він промовляє про Себе вище в другому розділі Послання до галатів, вірш восьмий: «Той, хто [був могутнім] помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, [був могутнім] помагав і мені між поганами».

Тому, де проповідник так само навчає, що Слово не буде без плоду, а радше є могутнім у тих, хто чує його, тобто, де віра, надія, любов, терпіння тощо випливають із проповідування, там Бог дає Святого Духа і виявляє Свої учинки посеред тих, що чують Євангеліє. Так само Св. Павло промовляє і тут. Наш Господь Бог дав щедро Духа і діяння чинилися через Нього. Він хоче сказати: «Наш Господь Бог дав так багато і вчинив так багато з мого проповідування, що ви не лише почали вірувати, але й також ведете святе життя, приносите добрі плоди, і терпите багато різних невдач і бід. Або ж через владу Того Самого Духа ви навіть стали зовсім іншими людьми, аніж були раніше. Раніше ви були ідолопоклонниками, ворогами Божими, богозневажниками, пожадали, були гнівливими, нетерплячими, заздрісними тощо». Він також свідчить про них у галатів 4:4-16, що вони прийняли його (Павла), як ангела Божого, як Самого Христа. У них було стільки любові, що вони були готові віддати йому свої очі.

Те, що людина може мати стільки любові до свого ближнього, що вона віддає ближньому найкраще, і бажає подарувати свої гроші, добро, очі, життя і все, а потім готова ще й пережити чимало бід – є силою Духа. «І така сила» - каже він, «була в вас перед тим, як до вас прийшли фальшиві апостоли. Таку силу ви прийняли перед ними, але не через Закон [який вони проповідують], а від Бога, Який дав вам Свого Духа і щоденно Його збільшував у вас так, що Євангеліє поширювалося у вас в найкращий спосіб у доктрині, вірі, вчинках, і стражданнях. У вас настільки все було добре і ваше сумління це розуміло, то чому ж ви більше не робите того добра, яке практикували раніше? Що ж вас перемінило, що у вас немає більше такої любові, як раніше? Бо тепер ви вже не так приймаєте Павла наче ангела з небес або ж Самого Христа. Вам вже не хочеться вибрати свої очі і дати мені, а натомість ви воліли би залишити все, як є. Як так сталося, що у вас немає більше запалу до мене, а натомість ви приєднуєтесь до фальшивих апостолів, які будучи дуже приязними назовні, ведуть вас у такій злобі та жахові?»

Ось так в нас буває. Коли ми, через Божу благодать перше починали проповідувати Євангеліє, то повсюди було багато людей, які хотіли таке проповідування почути і також хотіли нас шанувати. Були сила і плоди віри від проповідування Євангелія. Але що сталося? Раптово все це змели харизмати, перехрищенці та реформовані. Вони зруйнували і поскидали в купу все, що ми були збудували і нажилися з того, над чим ми стільки часу так наполегливо і тяжко трудилися. Вони спершу діяли наче наші найкращі друзі і як ті, що приймають нашу доктрину з великою вдячністю. Але тепер вони стали нашими найзаклятішими ворогами настільки, що не можуть навіть стерпіти, коли називається наше ім’я. Таке нещастя є ознакою диявола, який приносить свою силу і плоди у своїх членах таким чином, що серед них сила Святого Духа одразу і цілковито забувається.

Тож тепер святий Апостол каже: «Зі свого досвіду ви дізналися, дорогі галати, що ця велика сила, не походить, безперечно, з діл Закону. Бо так само, як у вас цієї сили не було раніше, перед проповідуванням віри, так само її немає у вас і зараз, бо вас ведуть фальшиві апостоли і вони таки правлять вами».

Ми би також промовили тим, що хваляться, що вони нібито вільні від папської тиранії і тепер – євангелики: «Дорогі друзі, проголосіть зараз, чи ви подолали тиранію папи і здобули християнську свободу через учення харизматів, а чи через нас, коли ми перед ними проповідували віру в Христа? Якщо ви сповідуєте правду, то мусите сказати: «По-правді, ми здобули свободу через проповідування віри».


(З лекцій на Послання Св. Апостола Павла до галатів, 1523 р.)

Немає коментарів: