Рости на спасіння (проповідь)

середа, 8 грудня 2010 р.

Спільна участь у спасенному добрі

      Церковна спільнота є спільна участь у спасенному добрі або ж скарбах Церкви. Добре відомий маленький жарт Св. Лаврентія про римського префекта, який 258 р. по Р. Х. приніс йому вінець мученика, створив вислів про те, що бідні є скарб Церкви. І, все-таки Лютер дивився ще глибше, коли у своїх "95 тезах" він дозволив лише відносну дійсність цього визначення:
      
     "59. Св. Лаврентій казав, що бідні - скарб Церкви, але він говорив про використання цього слова у свій час.
     62. Правдивий скарб Церкви - це пресвяте Євангеліє слави та благодаті Божої".

     За цим розумінням лежить фундаментальне розрізнення між Законом і Євангелієм, любов'ю і вірою, освяченням і виправданням.  Божественні, віротворчі скарби, з яких починає існувати Церква, і якими вона живе, не можна змішувати з будь-чим іншим, навіть із їхнім найдорогоціннішим плодом взаємної любові та допомоги.  Розвіювання Великим Катехізисом популярного поняття про "мощі" ("Heiligtum"), як про сконцентровану святиню, застосовується, в принципі, до всіх конкурентів Євангелія.
         "Слово Боже є найвища святиня  (Heiligtum)- єдине, що ми християни знаємо і чим ми володіємо.  Бо навіть коли би ми зібрали докупи мощі всіх святих чи всі освячені обладунки, це нічим би нам не допомогло. Бо все це - мертві речі, які не здатні нікого освятити.  Слово ж Боже є скарб, який освячує все і котрим освятилися всі святі (Третя Заповідь, 91)".
         Боже Слово Євангелія, яке щедро осипає Його Церкву дарами спасіння, включає, звісно, також святі Таїнства.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: