Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 27 грудня 2010 р.

Проповідь на неділю праотців


                            НЕХАЙ НЕ ОПУСТЯТЬСЯ РУКИ ТВОЇ
                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму! Відкинув Господь твої присуди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, цар Ізраїлів, уже ти не будеш боятися зла! Того дня буде сказане Єрусалимові: «Не бійся!» Сіонові: «Нехай не опустяться руки твої!» Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!  Тих, що сумують за святами, Я позбираю (Софонії  3:14-18а).

            Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!  (Фил. 1:2). Амінь.

Дорогі брати і сестри,  одного літнього дня подорожній був спинився біля селянина, який сидів біля напіврозваленої хатини.  Привітавшись, подорожній спитався у селянина, яка цього року буде капуста.
-         Я не садив.  Боявся, що її пожере білан капустяний.
-         Кукурудзи теж не сіяли?
-         Ні, думав, що буде засуха.
-         А як картопля цього року?
-         А,  теж не садив.  Все-одно її може поїсти колорадський жук.
-         А що ж ви тоді посіяли чи посадили?
-         Нічого.  Не хочу нічим ризикувати –  відповів у кінці селянин.

Коли ми вагаємося у тому, що Бог нам допоможе за всяких обставин, то ми нагадуємо цього нерозумного селянина.   Так буває й тоді, коли ми не засвідчуємо свого християнського ставлення, стикаючись  із гріхом. «Ой, якби лишень чогось з нами через нашу християнську позицію не сталося!» - думаємо ми.  А може ви думаєте, що докоривши братові чи сестрі, які грішать, ви втратите друга або подругу?  Що ж, якщо ви не докорите їм за гріх, то ви справді їх втратите, і то втратите навіки.  Це сатана лише може нашіптувати вам: «Не докоряй за гріх, бо втратиш друга».  Господь же каже: «Коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата» (Мт. 18:15).  Згадайте, коли так ви не робили і сьогодні таки розкайтеся.

А може у вас є страх визнати Ісуса Христа за свого єдиного Господа та Спасителя?  Може ви думаєте, що ви через це втратите повагу колег або може взагалі роботодавець вижене вас із роботи?  Пам’ятайте слова Спасителя: «Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими. Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими» (Лк. 12:8, 9).  Якщо коли-небудь зі страху перед іншими людьми ви замовчували свою приналежність до Христа та Його Церкви, поспішайте сьогодні і тут розкаятися у своєму гріхові, викликаному страхом.

Сьогоднішній текст із Книги пророка Софонії дає нам величезне підбадьорення.   Слова, які Бог промовляє через Свого пророка Софонію, звернуті до Церкви. «Співай, дочко Сіону!» - каже Господь.  Хай пісні будуть твої не тужливими, не голосіннями, не приплакуваннями.  «Втішайся, Ізраїлю» - каже Він далі.  Втішайся, народе Божий, християнський. Втішайтеся малі і великі, чоловіки та жінки, усі охрищені в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа.

І хай ця втіха наповнює не якийсь один куточок вашого серця, але хай серце ваше по вінця буде сповнене втіхи та радості.  Коли буде так, то радість і втіха будуть переливатися із серця у ваше мислення, у ваші вуста та у ваші діла. «Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!» - каже Господь.  Радійте та втішайтеся всім серцем, діти Божі.

Бо для втіхи, для радості є вельми поважна причина – «Відкинув Господь твої присуди».  Той присуд, який прирікав вас до смерті тимчасової і вічної, Господь скинув із ваших душ, із ваших плечей.  Хтось може сказати: «А як же тоді зі справедливістю?»  Невже і в Бога її немає?  Бог, дорогі брати і сестри – справедливий.  Бог не просто відкинув ваші присуди, тобто ваші вироки – Він поклав всі ваші вироки на Ісуса Христа.

За 700 років до народження Ісуса Христа Ісая (53:5) пророкував: «Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!»   Незважаючи на те, хто коли жив: Адам, одразу по вигнанню з Раю чи Ісая за 700 років до народження Христа, Софонія за 650 років до Христа чи ви, що живете через 2000 років по Христі, всі ваші вироки відкинуті Богом і покладені на Його Однородженого Сина, нашого Спасителя Ісуса Христа. 

Всі ваші присуди лягли на невинного Сина Людського.  Всі ваші вироки за богохульства, зневагу батьків, вбивства, перелюби, крадіжки,  плітки, жадібність знялися Суддею Небесним із кожного з вас і були покладені на невинного Христа.  Якби лишень люди могли побачити реальність того, що робилося на Голгофі, коли на хресті висів розіпнутий Божий Син.

  Коли ми говоримо про сильно побиту людину, то кажемо, що на тій людині живого місця не залишилося.  Так і тут – не було такого нашого присуду ні в минулому, ні в час розпяття, ні в майбутньому, який би не стосувався Христа, за який би Господь не був мучений, за який би Він не проливав Свою святу кров і за який би Він не помер.  На Ісусі від наших присудів живого місця не залишилося буквально: на хресті Ісус помер  – всі ваші присуди, всі ваші вироки Бог виконав на Ньому.   Тому на хресті Ісус – винний, а ви сьогодні – прощені і виправдані, діти Божі і спадкоємці Царства Небесного і це проголошено тим, що на третій день по смерті на хресті, Ісус воскрес!  Вироків більше немає. Їх забрав Бог.  Покараний живе, бо Він – Бог. Ви живете, бо ви проголошені дітьми Божими.

«Співай, дочко Сіону! Втішайся, Ізраїлю! Радій та втішайся всім серцем, дочко Єрусалиму!» - пророкує Софонія.  Радійте, християни – вас прощено в Імя Христа і Він, воскреслий Спаситель «усунув у кут твого ворога».  Той, хто нас так любив і донині любить звинувачувати, наш ворог – диявол, загнаний у кут. «Хто оскаржувати буде Божих вибранців?» Сатана, звісно, може вигукувати до Бога: «Той згрішив! Та – винна!» «Але Бог … виправдовує!» - каже Апостол Павло (Рим. 8:33, 34), бо «Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас».

Збулося те, що пророкує Софонія: «Серед тебе Господь, цар Ізраїлів». Софонія бачить Христа, Який перебуває не лише праворуч Бога, але й серед Своєї Церкви. Господь був сказав Своїм учням: «Де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них».   Він перебуває серед нас як Цар.  І як Цар Він має владу.  Його Царство – не республіка, де парламент може прийняти рішення всупереч главі держави – президенту.  Його Царство – Царство Боже, Бог має в ньому необмежену владу і те, що Він каже – те неминуче стається.  Христос, Який перебуває серед нас каже нам про це в Євангелії від Св. Матвія (28:18): «Дана Мені всяка влада на небі й на землі». 

Серед нас перебуває Цар Христос, Який має повноту влади на небі й на землі, Який забрав на Себе всі наші вироки, Який загнав у кут диявола та всю його нечисту рать, аби вони більше не панували над нами.  Серед нас перебуває Цар Христос, Якого сьогодні Писання називає ще Велетом, Який спасає і Який промовляє до вас сьогодні слова любові через Євангеліє.  Серед вас – Цар Небесний, Який запрошує вас, Своїх любих дітей причаститися Його правдивими тілом і кровю на усунення ваших провин і на вічне життя з Ним у Його Царстві.

Він каже: «Я промовляє до тебе.  Я доторкуюся до тебе. Я – з тобою».  Виповнилося пророцтво Софонії: «Уже ти не будеш боятися зла». Як можна боятися зла в присутності Велета Христа?  Як можуть опускатися руки, коли поряд руки, пробиті римськими цвяхами, руки розпятого та воскреслого Христа?  «Не бійся зла», - наче каже Христос через Свого слугу Софонію, «Звісно, поки ти живеш у світі, ти будеш, можливо навіть щодня, зі злом зіштовхуватися. Але хай це зло не викликає в тебе заціпеніння, млявості, опускання рук. Бо ось Я з тобою і буду з тобою до закінчення цього віку.  На тебе нападає диявол?  Ось мій Дух вклав у твої руки щита віри та меч Мого Слова – не бійся використовувати його і диявол втече.  Тебе обступає світ – горнися до Мене, бо Я – більший від того, хто в світі. І хай не лякає тебе навіть смерть, бо смерть Я переміг ще на третій день по тому, як вона торжествувала над Моїм зраненим тілом, на яке взяв був усі твої присуди».

Господь не просто перебуває серед нас, каже далі Софонія.  Він втішається нами.  Він радіє кожним із вас. Сьогодні, коли ви каєтеся у своїх гріхах, коли ви визнаєте свої немочі, то радіє і Христос і всі небеса разом із Ним (Лк. 15:7).  Господь сьогодні відновлює Свою любов до вас, проголошуючи вас прощеними дітьми Божими.

І коли ми співаємо сьогодні гімни, у яких величаємо Спасителя за Його до нас любов, за те, що ми виправдані в Його Імя, то пророк Софонія каже, що це не єдиний спів, який лунає у ці миті.  Він каже, що Господь: «зо співом втішатися буде тобою».  Господь Ісус Христос тішиться через те, що ми Йому довіряємо і Він співає!

Пройде ще трохи часу і всі люди землі будуть чути небесну музику.  Залунають ангельські сурми і Христос повернеться у славі, аби судити всіх людей.  Всіх – бо всі воскреснуть.  Тим що не вірували в Христа і не надіялися на Нього, як на єдиного свого Спасителя, Господь скаже: «Говорю вам, не знаю Я, звідки ви. Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду! Буде плач там і скрегіт зубів» (Лк. 13:27, 28).

А «тих, що сумують за святами» каже Господь, тобто вас, що віруєте в Христа, що надієтеся на Нього, що чекаєте кожної неділі, аби прийти до церкви, дослідити Боже Слово, почути проповідь, причаститися тілом і кров’ю Христовими: «Я позбираю».  Не залишиться жоден віруючий – всі будуть у Царстві Небесному і там ми будемо співати разом із хорами небесними, і там ми будемо чути прекрасний спів нашого Спасителя, Який буде тішитися разом із нами упродовж цілої вічності.

Селянин, про якого я згадував на початку цієї проповіді, всього боявся.  Страх був виправданням його бездіяльності. Хай упевненість у Христі, в Його любові, у Його присутності, у прощенні ваших гріхів, хай буде відсьогодні мотивацією вашої безстрашності у доброчинстві та свідченні про Христа. Христос із нами. Не бійтеся і хай не опускаються ваші руки, бо Його пробиті цвяхами руки, завжди біля вас, готові вас підхопити, обняти, підтримати, допомогти і захистити.  Амінь.

Благодать Господа Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь. (Фил. 4:23).

Немає коментарів: