Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 27 квітня 2015 р.

Проповідь на 3-ю неділю Великодня

                           ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ І ВОСКРЕСІННЯ СУДУ
                                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
           
Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його. Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя. Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.  Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі. І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син. Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду. Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене  (Євангеліє від Св. Івана 5:22-30).

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дорогі брати і сестри, на початку ХІХ століття один з уродженців Ганновера в Німеччині, аби показати свою власну зневагу до Великоднього послання, заповів, аби на його могилі поклали величезні мармурові плити. Вони мали бути скріплені залізними узами і покриті гранітною брилою, що важила близько двох тон. На могилі був напис: «Ця могила викуплена на цілу вічність. Вона ніколи не буде розкрита».

Але всередині могили почала проростати тополина насінина. Вона почала пробиватися догори, до світла. Впродовж років, зібравшись на силах, росток зруйнував узи, пробився крізь гранітну брилу і розкрив могилу, вже в такий спосіб Господь почав кепкувати із зухвалого заповіту безбожника.

Ми живемо в світі, який з усіх сил намагається приховати правду про воскресіння, приховати її.  І світ, і диявол глузують з Божого послання та ще й намагаються звести Божих людей до невірства, намагаючись нас переконати в тому, що справжнім є лише цей світ, що важливим є лише матеріальний досвід і що все цим життям таки закінчиться. Ворогові людського роду важливо втовкмачити це в голови якомога більшій кількості людей, бо коли вони матимуть подібне ставлення, як наш уродженець Ганновера, то вони помруть у невірстві і будуть приречені до вічних мук у пеклі.

Проганяйте геть будь-які подібні думки про воскресіння.  Кажіть рішуче «Ні!» всяким випадам світу й диявола проти Христа і воскресіння.  Знайте, що це – пряма атака на вас, на ваше вічне майбутнє і на вічне майбутнє усіх ваших нащадків. Ці атаки не спиняться аж до кінця світу.  Аж до кінця світу диявол і світ будуть намагатися обманути вас і посіяти зневіру у воскресіння Христове і ваше особисте майбутнє воскресіння.  Не піддавайтеся цим підступним оманам і навіюванням! 

Сьогодні наш Господь Ісус Христос каже нам, що настане кінець світу – кінець цього грішного світу, в якому ми живемо. І Він попереджує нас про суд. Власне кажучи Він це послання дає всім людям, включно з тими, що в Нього не вірують.  Господь Ісус Христос каже навіть більше. Він сьогодні каже, що Він судить світ. «Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця», – каже Він. З Христа кепкують, глузують, насміхаються не лише члени Синедріону Юдейського, які видають Його на розпяття. З Христа кепкує, глузує і насміхається світ.  Інколи цьому світові хочеться побачити щось незвичайне, на кшталт чуда, як то хотілося побачити його Іродові, до якого Понтій відправив зневаженого Сина Божого,  і він може лицемірно виявляти поблажливість до Бога, а з нею і фальшиву повагу.

Проте Бог – не людина. Ісус – звісно, істинна людина. Але Він також – істинний Бог. І все це Він бачить наскрізь. Проте Його сьогоднішнє грізне застереження спрямоване на те, аби привести невіруючих і глузіїв до покаяння і спасти їх від мук і вічної погибелі. Весь суд повністю відданий Отцем Небесним Синові, адже Ісус – Син Божий Єдинородний, рівний Отцеві. На цьому Він наголошує юдеям, які відкидаються Його божественність. На цьому Ісус наголошує і нам, аби зміцнити нашу віру в Бога Отця, і Сина, і Святого Духа.

Ісус судить вже.  Йому відданий весь суд до Останнього Дня і так само Ісус буде судити весь світ в Останній День, коли Він повернеться у славі, у почесному супроводі святих Своїх ангелів. Але навіть зараз, поки цей світ ще впевнений у своїй вічній тривалості, Ісус здійснює суд над цим світом. Хай стережуться Його вороги! А ще краще – хай покаються.

Адже Господь не хоче їхньої погибелі. Отець хоче, аби всі люди шанували Сина так само як Отця і отримали спасіння, і вічне життя. Диявол цьому противиться. Цьому противиться світ і фальшиві пророки, які називають себе свідками Єгови і закликають шанувати Сина менше ніж Отця. Вони не хочуть спасіння людям. Вони хочуть, як і їхній начальник-диявол, аби якомога більша кількість людей потрапили до аду.

Адже все – дуже просто. Хто не шанує Сина – той не шанує Отця. Хто применшує Сина – применшує Отця. Хто зневажає Сина – зневажає Отця. Хто переслідує Сина – переслідує Отця. Хто чинить замах на життя Сина – чинить замах на життя Отця. Син рівний з Отцем. Так, Він стався людиною, але до воплочення Він був, є і завжди буде вічний Бог. Отець послав Сина, аби  Він стався людиною задля нашого спасіння. А спасається лише той, хто однаково шанує і Отця, і Сина.

Син Божий сьогодні каже нам: «Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя».  Завжди, коли Господь вживає ці слова «Поправді, поправді» Він ставить наголос на особливій важливості дальших Його слів для нашого спасіння. Господь каже тут про важливість двох речей.

Перше, Він каже про важливість слухати Його. Це – один із привілеїв, який Ісус дає через Свою Церкву – Його Слово, проповідь Його Слова і проповідників, які Христове Слово проповідують. Проти Церкви і зокрема проти проповідників чистого Слова через це так лютує світу і сатана.  Чи не через цю причину вже другого лютеранського пастиря, на цей раз – отця Сергія Соміна, намагаються мобілізувати до війська – аби залишити без слухання Слова чотири громади Божих людей.  Молімося за нашого брата і за наших правителів.

Далі Господь каже про віру.  Бо «віра – від слухання, а слухання – через Слово Христове» (Рим. 10:17).  Перше є слухання, а потім – віра. Ми живемо вже майже через дві тисячі років після смерті Ісуса на Голгофському хресті за наші гріхи і Його воскресіння для нашого виправдання.  Але Його Слово так само дієве.  Через Євангеліє Христове діє Святий Дух, Який творить віру в наших серцях. Без Слова віри Господь не обіцяє. Але обіцяє її зі Словом. Отже вкрай важливі речі: слухання Слова Христового і віра в Бога. Чому вони так важливі?

Спаситель продовжує і каже, що той, хто: «вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя». Бо віра отримує вічне життя. Через віру в Бога будь-який чоловік, жінка або дитина мають вічне життя. Але мова не йде в будь-якого бога, а лише в Бога, Який послав Христа, тобто в нашого люблячого Бога, Який  «полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).

Хто вірує в люблячого Бога, той на суд не переходить, бо весь суд забрав на Себе Ісус Христос. Так само як смерть за гріхи перейшов заради нас Ісус Христос. Отже, всі, хто вірують в Бога Отця, Сина і Святого Духа не перебувають під судом Божим, а під Божою любовю і перейшли від смерті в життя. Ви були засуджені до вічної смерті через гріхи, але вірою в Бога, ви перейшли зі смерті в життя.  Христос забрав всі ваші гріхи. Ви отримуєте Його праведність. Як? Самою вірою.

Далі Господь каже ще одну вкрай важливу істину: «Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.  Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі».  Ісус каже, що ті мертві, що чують Його голос, тобто Його Слово, проповідь чистого Євангелія, -оживуть.  Це означає, що мертві у своїх гріхах, тобто невіруючі, через слухання Його Слова, - увірують і оживуть від духовної смерті, і почнуть мати духовне життя.

Це сталося й з вами, любі брати і сестри. Ви були духовно мертві. Але Господь Святий Дух оживив вас через Євангеліє покликав вас, створив у ваших серцях віру, вчинив ваші тіла власними оселями. І тепер у віруючих проживає Христос, а в кому є Ісус, той має вічне життя, бо Ісус має життя Сам в Собі. Він є джерело життя і то життя вічного. Ви вже маєте життя вічне.  Радіймо цим, співаймо гімни Богові. Величаймо Отця, Сина, і Святого Духа, нашого люблячого, благодатного і життєдайного Бога!

Але це ще не все. Ми не лише переходимо із смерті в життя. Ми не лише переходимо на набеса у час розставання нашої душі із цим тлінним тілом. Ісус каже: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують, і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду». Надходить година, любі брати і сестри, повернення Христа у славі. А отже надходить та година, коли воскреснуть усі мертві.

Уродженець Гамбурга, про якого я згадував на початку проповіді, не зумів протистояти навіть насінині з тополі. Тим більше не зможе він нічого зробити, коли повернеться Христос у славі у супроводі святих ангелів Божих. Він буде воскрешений.  Будуть воскрешені усі мертві, і віруючі, і невіруючі. Не залишиться ні на землі, ні в морі жодної нерозкритої могили.  Всі могили будуть розкриті, всі будуть порожні, бо мертві всі воскреснуть.

Буде одне, загальне воскресіння, але одні воскреснуть на життя, а інші – на Суд. Ісус Христос повернеться не лише як Наречений Церкви, але й як грізний Суддя.  Воскресіння повязане з Христом. З Ним повязане все. Все обертається довкола Христа, Бога, Який стався людиною задля нашого спасіння.  Тож, коли Він повернеться у славі душі померлих, які перебували на небесах або в аду, возєднаються з воскреслими тілами.

Господь каже, що ті, що чинили добро, - воскреснуть для вічного життя у Його Царстві. Він не каже про тих, що вірять у спасіння добрими ділами.  Господь тут говорить про віруючих. Бо, як написано: «Догодити ж без віри не можна» (Євр. 11:6). «І ті, хто ходить за тілом (тобто невіруючі), не можуть догодити Богові» (Рим. 8:8). Лише ті діла є добрими, які зроблені у вірі в Христа і в надії на Христа. Якщо ж хтось робить добре діло в надії, що ним він спасеться, то таке діло стає зле, бо воно затьмарює Христа і навіть стає на місце Христа. Отже до вічного життя воскреснуть ті, що вірували в Христа і віра, яких була нелицемірна, а справжня та щира. Ви, любі віруючі розпочнете чудесне, блаженне, радісне, безконечне життя в досконалих тілах у Царстві Божому.

Ті ж, що не вірували в Христа, ті чинили зло. Адже будь-що вчинене без віри в Христа, в очах Божих - є зло.  І такі воскреснуть для Суду, аби почути вирок про свої вічні муки в пеклі і аби бути туди вкинутими на вічні віки.  Яка жахлива доля! Як добре було би, аби ще невіруючі якомога швидше покаялися, бо часу залишається все менше. Господь каже, що «година надходить», тобто вона з кожною секундою наближується.  А для вас, любі брати і сестри, наближується вічна радість і вічне життя!


Все, що Ісус робить, Він робить у тісній спільноті з Отцем і в досконалій з Ним гармонії. Яка воля Отця, така й воля Ісуса, Його Єдинородного Сина. В них – спільнота близька і нам незбагненна.  Але й ми маємо спільноту з Богом через Святу Вечерю. Адже сьогодні ми стаємо причасниками істинних тіла та крові Христа Бога під виглядом хліба та вина, аби у час, коли Він повернеться перебувати поряд з Ним у Його славному Царстві. Бо Христос воскрес!  Воістину воскрес!  Амінь.

Немає коментарів: