Бути вірною своїй природі

     Божі діти та слуги "знаходять  вподобання" в самому Сіонському "камінні та віддають перевагу його пилу", - і все це через Божий храм, який був лише тінню того, що мало настати, - "тіла Христового" (Кол. 2:17). Та, про яку  "славне розповідають" (Пс. 87:3), не має жодної потреби в чомусь крикливому, легковажному і сентиментальному, - в той час, коли вона хвалить Того, Хто покликав її з темряви до дивного світла Свого (1 Петр. 2:9). Її практика формується і керується - за відсутності Новозаповітного церемоніального закону - не біблеєстичним текстовим доказом, а її православним, Євангельським Віросповіданням. Лише будучи вірною своїй природі, Церква може бути вірною місії Доброго Пастиря, Який змилосерджується над масами людей (Мт. 9:36)

                                                     "Устань, увінчаний світлом,
                                                       імперський Салиме, встань!"

Професор Курт Маркворт, «Церква та її спільнота, служіння і управління»