Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 12 листопада 2017 р.

Проповідь на 23-ю неділю по П'ятидесятниці

               
                          БЕЗСИЛИЙ ЛЕГІОН
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

І вони припливли до землі Гадаринської, що навпроти Галілеї. І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі роки мав він демонів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гробах. А коли він Ісуса побачив, то закричав, поваливсь перед Ним, і голосом гучним закликав: «Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!» Бо звелів Він нечистому духові вийти з людини. Довгий час він хапав був його, і в'язали його ланцюгами й кайданами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і демон гнав по пустині його. А Ісус запитався його: «Як тобі на ім'я?» І той відказав: «Леґіон», бо багато ввійшло в нього демонів. І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безодню. Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм. А як демони вийшли з того чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, і потопилась. Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по селах звістили. І вийшли побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що демони вийшли із нього, сидів при ногах Ісусових вдягнений та при умі, і полякались... Самовидці ж їм розповіли, як видужав той біснуватий. І ввесь народ Гадаринського краю став благати Його, щоб пішов Він від них, великий бо страх обгорнув їх. Він же до човна ввійшов і вернувся.  А той чоловік, що демони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи: «Вернися до дому свого, і розкажи, які речі великі вчинив тобі Бог!» І той пішов, і по цілому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив! (Євангеліє від Св. Луки 8:26-39).

Нехай буде вам благодать та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа! (Еф. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, 7 листопада була чергова кругла дата, але дуже сумна – соті роковини більшовицького перевороту в Росії, який традиційно називали в радянські часи соціалістичною революцією. Та подія виявилась фатальною для долі не лише Росії, але й багатьох інших країн світу, з Україною включно. Хоча Україна проголосила була незалежність від радянської Росії і та навіть визнала була цю незалежність, але в російських традиціях своє слово порушила і незабаром розпочала гібридну війну проти України, яка за рішенням свого домашнього соціалістичного уряду, додумалась розпустити власну армію.

Більшовики в українському Харкові проголосили УРСР і більшовицькі орди, прикриваючись українськими назвами посунули в Україну. Незалежна республіка по тривалих боях була знищена. І в Україні почалося торжество соціалізму, яке найжахливіше проявило себе в Голодоморі – Геноциді українського народу 1932-1933 років. Історики наводять різні цифри загиблих українців – найвища сягає 10 мільйонів людей.

Я сам народився і виріс в західній Україні, яка на той час перебувала в складі Речі Посполитої і там, Голодомору, природньо, не було. Але мій родич літнього віку розповідав, що їхні два села на Житомирщині в Новоград-Волинському районі перестали існувати – люди, які не змогли втекти через кордон на західну Україну, померли від голоду.

Чому стався такий великий злочин та інші злочини проти українського народу? Відповідь криється у природі комунізму – у його безбожності. Комуністи заперечували існування Бога і на місце Божого Слова, ставили твори людей, своїх ідеологів, які замість любові до Бога та любові до ближніх, закликали до ненависті до інших класів. Вони, наче індуси, ділили суспільство на касти і визначали, хто повинен жити, а хто має бути знищений, хто повинен мати привілеї, а хто повинен бути кріпаком.

Українське селянство, добрі і дбайливі господарі, хребет українського народу, підлягали масовому знищенню. Мільйони наших одноплемінників було убито безбожним, окупаційним режимом за одну зиму. Якщо хтось хоче знати щось про природу диявола і його бісів, тому варто добре придивитись до комунізму, його вчення і практики. Комуністи могли не визнавати існування Бога і диявола, але вони поводились як біснуваті. Не один легіон демонів захопив Росію, Україну і знущався над нашим народом.

Навіть сьогодні, коли ви бачите беззаконня, корупцію, несправедливість – це, значною мірою, спадщина комунізму, біси якого продовжують надихати стількох злодіїв і брехунів у нашому бідному суспільстві.  Якби ж то ті біси діяли так, як у землі Гадаринській, як про це ми чули в нашому сьогоднішньому Євангелії! Їх було би набагато легше розпізнати і їх би сторонились. Але в Україні вони надають перевагу діяти підступно, як змій у раю, аби ми могли розпізнавати їхню мову та впізнавати їх, коли стає вже надто пізно.

Коли наш Господь прибув у землю Гадаринську, то натрапив на чоловіка, який мав демонів. Ці демони знущалися з нього як хотіли. Вони переконали його, щоб він був нудистом і ходив без одежі. Але на цьому його демонічність не обмежувалась. Демони змушували цього чоловіка жити не в будинку, а в гробах, які зазвичай витесались у скелях чи в якійсь камяній породі.

Демони привчили цього чоловіка до відсутності сорому, як це ми бачимо з його наготи. Нечисті духи привчили його також до відсутності страху перед нечистим і тим, що пов’язане зі смертю та тлінням. Але на цьому експерименти бісів не припинились. Час від часу вони ганяли цього бідного чоловіка пустинею. Коли ж інші люди пробували якось зупинити це знущання і накладали на нього ланцюги, то біси давали його тілу таку силу, що він ті кайдани, ланцюги розривав на шматки і робив те, що від нього вимагала нечиста сила.

Але біси мають владу над людьми, поки біля людей не опиняється Той, Хто має владу над бісами – Ісус Христос. Вони Христа бояться і вони Христа ненавидять. І вони ведуть війну проти Христа і проти Його людей, проти вас, любі брати і сестри. Вони хочуть, аби ми, через наші гріхи і невірство, опинилися в тому місці, яке приготовано було винятково для них – у вічному огні аду. Але де Христос – там їхня влада закінчується.

Тож коли Христа перестріває біснуватий, то вони розуміють, що їхня історія знущань із бідного чоловіка підходить до кінця. І вони валять його на землю і в такий спосіб показують, що стояти перед Ісусом в повний ріст ніхто не може. Вони перелякані, що Ісус учинить над ними передчасний суд і тому волають. Вони використовують, звісно тіло чоловіка, його голосові звязки, його рота, його язика. Вони стають з людиною наче одним цілим. І так говорить людина, але водночас говорить біс.

Так само нечисті духи можуть використовувати собі на службу інших невіруючих. Ти думаєш, що говориш з людиною або слухаєш людину, а насправді через неї промовляє біс, нечистий дух. Через це нас Апостол Іван застерігає: «Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ» (1 Ів. 4:1).

Демони не помилились в тому, що Ісус покладе край їхньому знущанню над людиною. Син Божий наказує демонам вийти з нещасного чоловіка. І тоді чути цей голос: «Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю Тебе, не муч мене!»  Демон дуже добре знає, Хто стоїть перед нечистою силою і що на цю нечисту силу чекає в кінці світу. Демон змушений коритися Богові і тоді, коли всемогутній Бог стався людиною і перебуває серед Свого народу, проповідуючи Царство Небесне і приносячи всякі блага Своєю присутністю у святому тілі.

І не грає ролі, скільки нечистої сили зібрані перед Сином Божим – Він має над ними повну і цілковитому владу.  Цей чоловік був особливо заражений нечистою силою. Коли Ісус питається в чоловіка: «Як тобі на ім'я?», то він відповідає: «Леґіон», бо багато ввійшло в нього демонів». Майже 7 000 осіб – таку кількість воїнів мав римський легіон.

Але 7, 000 змушені коритись Одному, бо цей Один – Божий Єдинородний Син, Який задля нашого спасіння стався людиною. Легіон нечистої сили лише просить, аби Ісус їх до визначеного Богом часу не кидав їх у огонь аду, а натомість послав їх у гурт свиней, який випасався поблизу. Свині, відповідно до Мойсеєвого закону – нечисті тварини. Їм немає місця серед юдеїв, як і демонам немає місця в людині.

Марно сковувати біснуватого ланцюгами і водночас випасати свиней – робити те, що заборонив Бог. Бог вимагає вірності в усьому. «Хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає», – каже через Апостола Якова Господь Святий Дух (Як. 2:10). Тож Господь Ісус тут кладе край одразу двом бідам, двом гріхам.  Легіон бісів виходить з нещасної людини, входить у свиней і разом із свинями кидається із кручі в озеро. Чоловік вільний від нечистої сили. Довколишні села вільні від нечистих тварин. Всім має бути добре. Ісуса мають вітати!

Але що відбувається далі? А далі гору бере знову світ. Стривожені пастухами селяни поприходили до Ісуса і здивувались, коли побачили, як голий, який рвав ланцюги, сидить чистий і одягнений біля Ісусових ніг. Він хоче слухати Ісуса. Він радіє Божим Словом. Але зовсім не так поводяться ті, що хотіли йому добра, сковуючи його, нагого, ланцюгами. Вони налякані. 

Вони просять Ісуса піти геть із їхніх околиць. Вони не хочуть Його бачити. Вони не хочуть Його чути. Вони бачать дві великі трансформації. Перша: біснуватий став не просто нормальною людиною, а віруючою людиною. Друга: пропав їхній бізнес. Богові вони не вірять. Його Слову вони не довіряють. Вони не вірять у благословення поза гріхом і порушенням Закону. Їм хочеться жити саме так і байдуже, що врешті-решт вони топитимуться у озері пекла, в одному товаристві з легіоном бісів, які потопили їхніх свиней у їхньому озері. Христос прийшов до них – вони ж Його чемно прогнали. Такі трансформації їм не потрібні.

Такі трансформації не потрібні й тим, хто нині любить перебувати у владі гріха і диявола. Їм не треба віруючі, що сидять біля Ісусових ніг, їм потрібне те, що приносить прибутку, хоча й воно заборонене Богом. Проблема в тім, що таке перебування приводить не лише до революцій, але й до вічних мук в аду. Бо де немає свобода від гріха, від диявола – а її немає там, де немає Ісуса, там є Божий гнів і смерть, і пекло.

І навпаки де є Ісус, розпятий і воскреслий, там є прощення гріхів, там влада диявола, якою нездоланною для людей вона не була б, припиняється. Там припиняється навіть смерть, бо вона подолана Ісусовою смертю на хресті і Його світлим воскресінням. І там є люди, прощені, виправдані Божі діти, які сидять біля Ісусових ніг і слухають Його Слово і причащаються Його істинними тілом і кров’ю у хлібі та вині Святої Вечері, отримуючи прощення гріхів і вічне життя у Царстві Небеснім. 

Ісус не дозволяє визволеному чоловіків іти за Ним. В цього чоловіка є величезне місійне поле – ціла Гадаринська земля, яка не схотіла слухати Ісуса, а попросила Його піти геть. Ісус залишає тут свого представника, який є живою ілюстрацією і листом Спасителя про Його силу, про Його могутність, про Його любов. Це дуже важлива місія – по його рідному краю свідчити про Христа і про те, що перед Христом безсилий цілий легіон бісів, і навіть ціле пекло, і гріхи, і сама смерть. І той, хто з Христом – той вільний нині і буде вільним повіки віків, коли воскреслий Спаситель повернеться у славі, аби забрати всіх нас до Свого Царства. Хай дасть Господь сили всім нам, любі брати і сестри, нести це свідчення в наших рідних краях. Прийди, Господи Ісусе! Амінь.

Благодать зо всіма, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа! Амінь (Еф. 6:24).

Немає коментарів: