ВОСКРЕСЛИЙ
ГОСПОДЬ ДІЄ
(Нарис
проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в
Лідді. Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав
вісім років, – він розслаблений був. І промовив до нього Петро: «Енею, тебе
вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам!» І той зараз устав... І
його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною
зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила. І трапилося
тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці. А що
Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро,
послали до нього двох мужів, що благали: «Не гайся прибути до нас!» І, вставши
Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили
його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила,
як із ними була. Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки,
помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: «Тавіто, вставай!» А вона свої очі
розплющила, і сіла, уздрівши Петра... Він же руку подав їй, і підвів її, і
закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її. А це стало відоме по цілій
Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували. І сталось, що він багато днів пробув
у Йоппії, в одного гарбарника Симона (Дії 9:32-43).
Христос воскрес! Воістину
воскрес!
Дорогі брати і сестри, мені поки
що не довелось побувати в Ізраїлі і я не знаю, чи в нього взагалі колись
потраплю. Але ті, хто був, напевно літали з України чи інших країн світу
літаками і могли прибувати в аеропорт Бен-Гуріона, недалеко від Тель-Авіва.
Колись він називався аеропорт Лідди або ж аеропорт Лоду, за назвою тамтешнього
міста, яке в нашому Біблійному тексті сьогодні називається Лідда.
До цього міста веде нас Писання
сьогодні разом із Апостолом Петром. Після воскресіння Господа і після того, як
на Церкву зійшов Святий Дух, євангельська проповідь приносила свої чудові
плоди. Євангельській проповіді сприяло навіть юдейське переслідування. Інколи,
коли ми зіштовхуємось із переслідуванням, то ми буває дивуємось, чому воно
почалось і де люблячий Бог?
Чому Він дозволяє нечестивцям,
обманщикам і негідникам нападати на Свою Церкву? Чому віруючі, діти Божі,
спадкоємці Царства Христового мусять зриватися із насиджених місць, кидати свої
домівки і втікати у ті місця, де їх не можуть дістати руки підозрілих і
розгніваних можновладців їхнього народу – можновладців, які замість служити
Синові Божому, видали були його на розп’яття? У пору переслідувань може з’являтися багато «чому вони це
роблять?»
Відповідь ми знаходимо у словах
Христа. Він каже, що світ, який лежить у темряві та гріхові, має природну
ненависть до Христа. І через це, каже Син Божий, «накладуть на вас руки свої, і
переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас
до царів та правителів через Ім'я Моє» (Лк. 21:12). Віруючих переслідують через
Христа. В Євангелії від Св. Матвія
Господь дає таку пораду: «А коли будуть вас переслідувати в однім місті,
утікайте до іншого» (10:23).
«Знаємо, що тим, хто любить Бога,
хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре», – пізніше промовить
Господь Святий Дух через Апостола Павла.
Християни, яких переслідували в Єрусалимі, втікали до інших міст. Ось
так і виникла християнська діаспора, Розпорошення. І через цих втікачів, як
через місіонерів все більше людей теж пізнавали Христа по інших містах Юдеї і
навіть за її межами.
Наш Апостол Петро тепер іде до
одного з тих місць, де вже є християни. І це місто – Лідда, якраз там, де
сьогодні розташований найбільший аеропорт Ізраїлю. Коли Петро прийшов до міста,
то він мав там зустрічі зі святими. В Лідді було чимало таких людей.
Так само як є святі і в Києві.
Частину їх ми бачимо тут, у цій в церкві, у цей день. Невже, добре
приглянувшись, ми не побачимо золотих німбів над головами? А якщо придивимось
ще ліпше? Все одно не бачимо. Бо ця святість – святість Христа, Сина Божого,
Бога істинного від Бога істинного, Який стався людиною для нас і заради нас. І
Який – святий споконвіку, і праведний, і невинний. Але Він забрав на Себе всі
наші гріхи і поніс їх на Голгофський хрест.
І на хресті Він помер за всіх
нас, принісши Себе святого у жертву за нас, грішних. Його воскресіння – доказ
того, що Його жертва досконала, і свята і того, що смерть Ним подолана, як і
подоланий гріх, і влада диявола. Господь каже, що кожен, хто вірує в Христа,
Сина Божого, тому віра його зараховується в праведність. І Господь освячує того
і робить його святим, і робить її святою.
В Лідді Апостол Петро
зустрічається із святими, тобто з віруючими в Христа. Тут, у нашій церкві так
само зібрані святі, тобто віруючі в Ісуса Христа. Ви – святі, любі віруючі
брати і сестри. На фото кожного з вас можна сміливо, навіть без доданого німбу,
можна дописувати дві літери Св. – святий, свята через віру в Ісуса Христа, Сина
Божого.
Іншого способу стати святим чи
святою не існує. Всі інші люди, навіть якщо їх будуть зображати на іконах чи
фресках чи мозаїках без віри в Христа святими не будуть. Вони не будуть святими
навіть якщо через них відбуватимуться якісь чуда. Бо такі чуда без Христа –
фальшиві. І такі святі, без віри в Христа – фальшиві святі.
Проте в Лідді наш Апостол
відвідує істинних святих – віруючих у Христа. І таким чином він потрапляє в
домівку до Енея, який вже вісім років лежав прикутим до ліжка. Його розбив
параліч. Багатьох страждань зазнав цей Еней, цей бідний чоловік. Очевидно у
співчутті до нього, привели Апостола Петра в цей дім святі з Лідди.
І коли Петро заходить у дім і
бачить страждання і горе цього віруючого чоловіка, то промовляє до нього: «Енею,
тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам!» Апостол не каже: «Я
маю багато дарів. Я – могутній Апостол. Я зараз здійсню велике чудо. Ви всі
станете свідками великого зцілення». Ні, Апостоли так не поводяться. Вони –
всього на всього слуги Господні.
І тут Апостол каже, хто насправді
діє. Діє Ісус Розп’ятий і
Воскреслий. Петро лише Його речник. Але де Ісус? Хіба Він не на небесах? Звісно
ж, Він вознісся на небеса. Але Він також
– посеред Своєї Церкви. Бо хоча ми Його не бачимо, це не означає, що Він не
присутній тут і зараз. Він обіцяв: «Де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, – там Я
серед них» (Мт. 18:20. А також воскреслий Господь каже: «Я перебуватиму з вами
повсякденно аж до кінця віку!» (Мт. 28:20)
Господь стоїть біля ложа Енея так
само як і Господь перебуває в нашому зібранні нині. Проте Він вибрав, аби ми
сьогодні слухали Його Слово з Писання. І Він вибрав торкатися до нас Своїми
істинними тілом та кров’ю у
хлібі та вині Святої Вечері. Так само, як Христос особисто зцілює Енея, так
само Христос особисто несе нам у Його Святій Євхаристії прощення гріхів, і
праведність, і воскресіння, і вічне життя.
Ми бачимо, як Еней вперше за вісім років встає із ліжка і стелить
собі сам. Застеляє сам, як і наказав йому Христос через Апостола. Він не в
стані афекту, не під гіпнозом. Він – зцілений, зцілений моментально, миттєво.
Господь не залишив жодного залишку тяжкої хвороби і виявив Свою славу і Свою
присутність посеред святих, посеред віруючих у Христа, посеред Церкви, яка
приходила до Енея не лише з Лідди, але й із Сарону. Ми можемо уявити, яку
радість мали віруючі і як вони славили воскреслого Христа! Як Христос піднімав
був паралізованих раніше, так само діє Він і нині!
А дорога нашого Апостола пролягла
до Йоппії – міста, яке було розташоване неподалік і яке нині називається Джаффа
і теж розташоване неподалік від Тель-Авіву. Святі були й у тому місці. Святий
Дух діяв могутнім чином через Євангеліє. І Він творив віру у серцях людей. І
зростала кількість святих, що рясніли плодами Святого Духа.
Однією з таких святих була
Тавіта, ім’я якою
перекладається «Сарна». Її віра рясніла добрими вчинками і милостинею. Вона
була ще й доброю майстринею і коли бачила бідну, незахищену вдовицю, то
приходила їй на допомогу. І шила сукні та плащі так, що не було серед святих у
Йоппії, які були б нагими.
Сарна робила це для Христа. Вона
знала, що це не просто вдовиця ось-ось залишиться без одягу, а Христос. Вона
вірила, що це не бідна жінка не матиме чим зігрітися в холодну погоду, а
Христос. Сарна була вдячна Христові, адже Христос з благодаті до неї, з
невимовної до неї любові, на яку вона не заслуговувала (як і всі ми) спас її
від гріха, і від вічної смерті, і від влади диявола, і здобув для неї вічне
життя в Царстві Божому.
І коли вона занедужала, то була
готова зустрітися із Спасителем, і з тими святими, які вже перебували у
небесній радості. І вона померла. Але її смерть надзвичайно засмутила церкву, а
особливо всіх тих збідованих вдовиць, яким вона так щедро допомагала. Коли
прийшов Петро, то зі сльозами вони показували, яку святу і милостиву жінку
втратила Церква.
Апостол Петро нічого не обіцяє,
нічим не хвалиться. Він – лише слуга, через якого діє воскреслий Христос і
якому Святий Дух вкладе потрібні слова у його вуста. Він заходить у кімнату, в
яку поклали покійницю, приготовлену до похорону. І він випроваджує всіх із
кімнати.
І стає навколішки, і молиться. Бо
діє не він, а розп’ятий і
воскреслий Христос. І потім Господь Святи Дух вкладає лише два слова у вуста
Апостола: «Тавіто, вставай!» Як і Христос був колись промовив подібні слова до
доньки Яіра, яку теж лежала мертвою у кімнаті, до якої зайшов Божий Син із
Петром, Яковом та Іваном. Як воскресив Христос із мертвих доньку Яіра, єдину
доньку бідного чоловіка, так і воскресив Христос із мертвих Тавіту-Сарну,
велику милостивицю бідних удовиць.
Сарна піднялась і сіла, зі
здивуванням подивившись на Петра, і вийшла з ним назустріч заплаканим вдовам,
як і буде вона виходити ще багато разів на зустріч тим людям, що увірують в
Христа через це чудо, і багато разів буде вона та її сестри оповідати цю
чудесну оповідь про те, як воскреслий Христос воскресив Тавіту-Сарну.
«Ісус Христос учора, і сьогодні,
і навіки Той Самий!» любі брати і сестри (Євр. 13:8). Він діє і сьогодні. І
нині Він може все. І Він точно воскресить кожного з нас, коли у славі
повернеться Останнього Дня, і запросить нас увійти в Його Царство, де вже не
буде ні болю, ні страждань, ні смерті. Бо Христос воскрес! Воістину
воскрес! Амінь.
Немає коментарів:
Дописати коментар