неділю, 25 серпня 2019 р.

Проповідь на 10-у неділю по П'ятидесятниці

ЗДОБУВАТИ ДРУЗІВ
(Нарис проповіді 
пастиря В’ячеслава Горпинчука)

Оповів же Він й учням Своїм: «Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його. І він покликав його, і до нього сказав: «Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити». І управитель почав міркувати собі: «Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь. Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: «Скільки винен ти панові моєму?» А той відказав: «Сто кадок оливи». І сказав він йому: «Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят». А потім питається другого: «А ти скільки винен?» І той відказав: «Сто кірців пшениці». І сказав він йому: «Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят». І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. І Я вам кажу: «Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель» (Євангеліє від Св. Луки 16:1-9).

            Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:2, 3) Амінь.

Дорогі брати і сестри, світ, який лежить у гріхові живе за своїми власними принципами. Але цей світ дуже вимогливий. Час від часу ми чуємо новину про банкрутство якогось бізнесу. Врешті-решт, чи не пережили ми в Україні колапс кількох банків, у яких могли бути й ваші гроші через те, що хтось роздавав був дуже щедрі кредити, але роздавав безвідповідально?

Сьогоднішня євангельська оповідь від нашого Господа знайомить нас із дуже багатим чоловіком та його управителем, на якого надійшла скарга про зловживання у бізнесі. Дослівно його обвинувачували у переведенні маєтку. Грецьке слово, яке тут використовується означає розсіювання. І в українській мові коли хтось, наприклад, не береже грошей, то про нього можуть сказати, що він гроші кидає на вітер. Ось так і нашого управителя звинуватили в тому, що він на вітер кидав, дослівно «розсипав» маєток свого багатого роботодавця.

Звісно, що добрий господар не міг затикати вуха чи заплющувати очі на такі заяви.  Ми б так само не ставились байдуже до таких заяв, а зробили б те, що зробив багатий чоловік про якого розказує нам сьогодні Господь. Він затребував повного звіту про господарську діяльність свого управителя, якому він був доручив вести свій бізнес.

Вимога його роботодавця про повний аудит його справи застала його настільки зненацька, що він злякався і почав думати про своє дальше життя. Якщо він утратить роботу, то нічого доброго його в цьому житті вже не чекало. Можливо, він вже дійшов до того віку, коли на фізичну працю вже не мав сил, а іншої знайти було ніяк. Ставати жебраком він теж не міг. Цього не дозволяло йому його відчуття власної гідності.

І він вирішує завести друзів, які прийдуть йому на поміч у час його безробіття і не дадуть йому померти від голоду та холоду. Маючи ще свою високу посаду, він почав викликати боржників свого пана. В нашій оповіді їх згадано всього двоє. І перед кожним він ставив питання про обєм позики, яку той отримав з рук цього управителя.

Один заборгував сто кадок оливи. І борг його наш управитель зменшує вдвічі. А другий заборгував сто кірців пшениці. Другому управитель списує пяту частину боргу.  Аби ці боржники добре розуміли, що відбувається, він ставить перед ними питання: «Скільки винен ти панові моєму?»  Вони мають зазначити величину боргу, аби потім одразу оцінити великодушність управителя.

Бо він не кричить на них, не погрожує відібрати все силою, а стає на їхній бік і каже: «Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят» і: «Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят». І ті боржники з радістю погоджуються. Ще б пак – тепер їхній борг – значно менший. Вони тепер вдячні боржники управителя, який наче збирається далі жити за принципом «З миру по нитці – голому сорочка». Він шукає добрих взаємин із тими, кого, можливо, ще кілька днів тому визискував і гнобив.

Він робить це зі страху перед втратою роботи. Проте, коли він зменшив боргові зобов’язання боржників багатого чоловіка у надії набути собі друзів, які підтримають його у важку хвилину, Господь каже, що багатий чоловік не кляне свого управителя і не обіцяє його переслідувати, а натомість відбувається щось дивне. «Пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив» , – каже наш Господь.

А потім додає: «Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла». Синам світла, віруючим хочеться робити все абсолютно правильно.  Якщо заборгував, то повертай все до останньої копійки. Якщо винен, то відповідай по всій строгості закону. Якщо образив, то вибачайся першим, а інакше до мене й не підходь, і навіть не вітайся. «Око – за око, зуб – за зуб». Це ж написано в святому Законі Мойсея, чи не так?

Державам, які нехтують очима, зубами, руками та ногами своїх громадян, звісно слід пильно прислухатись до відмінного закону Мойсея, аби бути гідними слугами Божими на землі. Кращого державного закону від закону Мойсея, закону, що був даний Богом, на світі ще не було. Але ми не – держава, Божа установа на землі, яка покликана берегти мир і спокій, аби дітям світла жилось у мирі та в спокої.

Ми – діти світла. І наша функція інша. Господь в Нагірній проповіді промовляв: «Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5:14-16).

І сьогодні Він кличе нас бути мудрими. Ну чого це діти цього світу можуть бути мудрими, а ми не можемо? Звісно, наша мудрість – не від світу, а від Господа, джерела усієї мудрості. Сьогодні Господь навчає нас набувати друзів від багатства неправедного. Управитель із нашої євангельської оповіді почав виявляти доброту до боржників лише коли йому припекло і він зрозумів, що йому буде непереливки, щойно завершиться аудит. В цьому проявилася його мудрість. Він побачив власне становище, оцінив його і зрозумів, де його вихід і майбутнє.

В нас є набагато більше підстав діяти у мудрий спосіб до наших боржників, починаючи з самого ранку, коли промовляємо у молитві: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим!».  Ми ці слова промовляємо, називаючи Бога Отцем, Який милостивий до нас і благодатний, добрий і щедрий, ласкавий і довготерпеливий.

Якби Він застосовував до нас Закон Мойсея так, як ми це заслуговуємо, то у кращому випадку ми всі ходили б скалічені, а в гіршому на цій землі нікого не було б, бо всі згрішили і нема праведного, нема ні одного. Проте наш Бог, Отець – благодатний і милостивий. Він нас настільки полюбив, «що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» (Ів. 3:16, 17).

Ми називаємо Бога Отцем, ми називаємо Христа Спасителем, бо ми віруємо і знаємо, що ми весь час отримаємо від Нього те, що не заслужили. Бо заслужили ми лише на божественний гнів, смерть і вічні муки в пеклі. Але натомість, коли ми каємось у наших гріхах, ми не чуємо від Бога: «Іди зроби те і те, поклонись стільки-то разів і так далі, і тоді, можливо, Я над тобою змилуюсь».  Ні ми чуємо: «Твої гріхи прощено заради Христа!»

Заради Христа всі наші гріхи прощені. Бо Христос, Єдинородний Божий Син, забрав усі наші гріхи на Себе. Він змив їх усі до одного Своєю святою і дорогоцінною кровю.  Він помер за кожного з нас і на місці кожного з нас. І Він воскрес, давши кожному з нас перемогу над гріхом, дияволом і смертю. І все це Він зробив через те, що Він так нас любить, любить безумовно, любить безмежно, любить не перестаючи.

Бог називає нас в Ім’я Отця дітьми світла і Він нам прощає усі наші гріхи і провини. Він рве боргові розписки, які Йому підсовує сатана і каже: «Ця віруюча Моя дитина не винна нічого! Всі її борги покриті Христом, Моїм Єдинородним Сином!» Це – божественна мудрість. І Господь хоче, аби ми її застосовували в нашому житті.

Скільки боргових розписок є у нашій голові, в нашій душі і в нашому серці про борги наших ближніх проти нас? Це огидне багатство.  Більше неправедне багатство за нього знайти важко. Той мудрий син світла і та мудра донька світла, яка ті розписки порве – простить не половину боргу, не двадцять відсотків, а всі сто. Тоді такий чоловік, така жінка набуде друга чи подругу від багатства неправедного.  Але цю мудрість дає лише Святий Дух і дається вона через це, звісно, лише віруючим людям, бо лише у віруючих людях живе Святий Дух, а діти світла – храми Духа Святого.  По іншому діти світла й не зможуть учинити.

Але є ще одна складова цієї мудрості. Це не просто скасовувати всі боргові розписки – прощати всі гріхи і провини, тим, хто згрішив проти нас, але й робити добро нашим боржникам.  Діти світу роблять добро, чекаючи на добро у відповідь. Діти світла роблять добро, нічого не чекаючи у відповідь. Ми робимо добро, бо по-іншому ми чинити не можемо, бо не може по-іншому чинити Господь Святий Дух, Який живе у нас.

Ми даємо оливу тим, хто не має на чому засмажити собі картоплю. Ми даємо пшеницю або борошно, аби ті, що не мають чим насмажити млинців чи напекти хліба, мали з чого зробити собі цю необхідну поживу. Так ми набуваємо друзів з багатства неправедного, із цього світу, зараженого гріхом, а отже і бідністю, хворобами та іншими нещастями. Істинне дитя світла не зможе стриматись від добрих діл – істинних добрих діл, які нічого не чекають навзамін, а просто через те, що до них нас спонукає наша віра, Господь, Який живе у нас.

 Управителя з нашої оповіді були готові прийняти до своїх осель у час його скрути вдячні боржники. Дітей світла – дітей, що мають істинну віру, радісно привітає у небесних оселях наш люблячий Господь, Який промовить до нас: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). І накриє для нас чудесний банкет у Своєму Царстві, в якому ми воскреслі і щасливі будемо жити по віки віків. Здобувайте друзів, любі брати і сестри, аби й вони були з нами в Царстві! В Імя Христа і заради Нього. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23) Амінь.

Немає коментарів: