Той Заповіт, який Бог уклав з нами у Хрищенні, є вічним Заповітом (Ісаї 55:3). І Хрищення є тим знаком який свідчить нам про те, що Бог буде постійно дотримуватись цього Заповіту благодаті, що був тоді укладений з нами і як тільки ми до нього повертаємось. Таким чином Хрищення, коли ми повертаємось від гріхопадіння, повторювати не потрібно - так само як і той, хто грішив у Старому Заповіті, не повинен був повторювати обрізання, але повертався у щирому каятті та вірі до Божого заповіту благодаті, який Бог уклав з ним у обрізанні. Через це Павло не перехрищув коринтян і галатів, які знову, після того як згрішили, навернулись до Бога, а скеровував їх до Заповіту та втіхи одного разу отриманого Хрищення (1 Коринятн 6:11; 12:13; Гал. 3:27). Про Господню Вечерю справді ж написано "як тільки ви робите це... тощо". А про Хрищення жодної подібної Заповіді ("як тільки ви знову охрищуєтесь тощо"немає. Мартін Хемніц, Довідник: служіння, Слово і Таїнства
Немає коментарів:
Дописати коментар