Поглинута смерть у перемозі: Великодня проповідь

  ПОГЛИНУТА СМЕРТЬ 

        У ПЕРЕМОЗІ

                             (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

       І вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих, гостину із вин старих, із шпікового товщу, із добре витриманих вин. І Він на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами. Він поглине смерть у перемозі, і витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого, і ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав. І скажуть в той день: «Це –  наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це – Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!»  (Ісаї 25:6-9).

 Христос воскрес!

      Любі брати і сестри, чи ви бачите ці паски, що виставлені на наших столах у церкві? Я впевнений, що вони смачні і ми з радістю будемо куштувати їх, прийшовши зі Служби Божої додому. А дехто, можливо, й раніше 😊. Коли ми готуємо смачні страви? Коли ми накриваємо столи і запрошуємо гостів? Тоді, коли щось святкуємо!

      Сьогодні Писання нас переносить у час до Великодня. Власне кажучи, сл
ова які ми чули Божий пророк Ісая проголосив за 700 років до Різдва Христового! Ісая бачить, що відбуватиметься на Сіоні, в Єрусалимі і у Христовій Церкві.  Він бачить велике свято, яке для людей влаштує Бог. Що це за свято таке, що його бачить Ісая і про нього проголошує нам, і навіть про нього співає, бо мова його дуже поетична і навіть мелодійна. 

      Ісая бачить Господа Саваота – Господа війська небесного. Він накриває столи на Сіонській горі, яка є також символом віруючого народу або ж Його Святої Церкви. Він накриває ці столи для Своїх  любих гостів, яких Він хоче там бачити і яких Він кличе до цієї гостини через Своїх проповідників.  А хто ці любі гості? Це – ви, любі віруючі брати і сестри!

       Господь накриває столи з найкращими стравами. Як ми готуємо все найкраще для своїх любих гостів у наші найкращі свята, так і Господь приготує для нас страви з найкращого, що може лишень бути. В уста Ісаї Господь уклав опис м’ясних страв, які були дуже ситними. До того ж вони не просто ситні, а й смачні. Іноді сучасні дієтологи нас застерігають, що часто смачне буває шкідливим, але не в Господа. В Нього все смачне, і все корисне. 

      Він – Творець. Він дав таланти найвидатнішим шеф-кухарям людського роду: нашим матерям і дружинам. Звісно ж і частина чоловіків мають такі прекрасні таланти. Але всі ці таланти отримані від Господа Бога, Який нас створив, а до того, як створити нас, створив також для нас увесь світ і навіть всесвіт. Ісая каже, що Господь виступає Господарем гостини і Шеф-кухарем.

       А ще Господь діє як божественний Сомельє. Не всі українські переклади подають вірно опис того, що буде в бокалах тієї святкової гостини. Ісая говорить про вино і то не просто про вино, а про добре витримане вино. Те вино, очевидно, не буде поступатись тому вину, яке з води перетворив Господь Христос на весіллі в Кані Галілейській і яким пригощались гості, а весільним староста промовляв: «Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...» (Ів. 2:10).

       То буде не просто добре вино, а найкраще вино, найчудовіші страви. То буде прекрасне святкування і воістину божественний банкет. Все найкраще, найсмачніше, найвишуканіше – все для любих гості Бога Саваота – Бога війська небесного. Все готує Бог. Все накриває Бог і Бог запрошує Своїх любих дітей на цей банкет. А що ми будемо святкувати? У кожного свята є своя історія.

      Ісая пояснює причину цього великого і чудесного банкету.  Він каже, що Бог «на горі цій понищить заслону, заслону над усіма народами, та покриття, що розтягнене над усіма людами». Що це за заслона, що нависла над усіма народами?  Що це за покриття, що розтягнене над усіма людьми? Це – смерть, любі брати і сестри. Немає ні одного безсмертного народу. І немає ні однієї безсмертної людини. 

      Чому немає таких народів і немає таких людей? Бо, як навчає Апостол Павло: «Смерть панувала від Адама аж до Мойсея і над тими, хто не згрішив, подібно переступу… Через переступ одного (тобто Адама) на всіх людей прийшов осуд» (Рим. 5:14, 18). Переступ нашого праотця Адама обходиться кожному з нас надзвичайно високою ціною. Бо всі люди згрішили, а заплата за гріх – смерть.

       Вже від миті зачаття над нами ще нависає тінь тієї темної заслони та страшного покриття. Ми бачимо ці тіні особливо виразно у час цієї війни, яку безпричинно проти нас розпочала віроломна і кровожерна Росія. Російські загарбники і кати мають задоволення в  убивстві українців. Але нерозкаяний гріх – гріх, який вони намножують і який вихваляють єретичні проповідники рускава міра, обов’язково буде покараний Богом. 

      Причиною смерті є гріх, який наче спадкова хвороба передається нам ще від Адама і Єви. І всі грішні люди приречені до смерті. За всю історію людства було лише дві людини, які не померли. Це був праведний, тобто віруючий у грядущого Христа, Енох і пророк Ілля. Їх Бог забрав на небеса із цього світу ще живими. Вони не добились свого спасіння самі, а Бог забрав їх із Своєї благодаті.

       Заслона над усіма народами була грізна, покриття над кожною людиною було страшне. Гріхи приносять свої страшні плоди. Проте Господь каже, що Він на горі понищить цю заслону над усіма народами і понищить покриття смерті над усіма людьми. І Він виконав Свою оібтницю. Він це зробив через Свого Сина Єдинородного Ісуса Христа.

       Коли Ісус падав під тягарем Свого хреста, ідучи на гору Голгофу, то Він на Себе забрав усі гріхи усіх народів і гріхи кожної людини. І там Син Божий Ісус Христос Свою святу і невинну кров пролив за всі гріхи всіх народів, за  всі гріхи усіх людей. Немає такого гріха, за який би Господь Христос не приніс Себе святого Бога та істинну людину у повну і досконалу жертву. Ісус помер за всі народи. Ісус помер за всіх людей. Він знищив гріх – причину смерті. 

      І Він воскрес із мертвих. Він виконав те, про що пророкував Ісая, кажучи: «Він поглине смерть у перемозі». Через сім століть жінки біля гробу Христового почують слова ангелів: «Чого ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив» (Лк. 24:5,6). А Хомі, який сумнівався у воскресінні Господа, воскреслий Спаситель промовив: «Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!» (Iв. 20:27,28). 

      Христос поглинув смерть Своєю перемогою. Апостол Павло проголошує, згадуючи пророцтво Осії та Ісаї: «Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? Жало ж смерти – то гріх, а сила гріха – то Закон. А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав» (1 Кор. 15:55-57). Бог готує гостину, аби ми святкували те, що сталося – Господь Христос у воскресінні знищив заслону над усіма народами, покривало над усіма людьми. Ісус Христос, воскреснувши із мертвих, поглинув смерть у Своїй перемозі!  Він воскрес, а отже смерть переможена!  Пророцтво Ісаї виконалось! 

      Любі брати і сестри, над нами немає більше тієї жахливої заслони. Над нами немає більше того страшного покривала. Так, наше тіло далі заражене гріхом. І тіні заслони і страшного покриття ще нас лякають. Але в Ісусі ми маємо прощення гріхів. Так через цю хворобу гріха наші тіла помруть, але у Христі ми маємо перемогу над смертю – ми, як і Христос воскреснемо із мертвих! Бо «Христос воскрес із мертвих, смертію смерть здолав і тим, що в гробах життя дарував!»

       Ми ще плачемо, коли помирають наші друзі та родичі. Ми плачемо, коли гинуть, захищаючи нашу рідну країну від біснуватої Росії, українські воїни. Але Христос воскрес із мертвих!  І наближається той день, коли сліз більше не буде. Ісая пророкує не лише про найперший Великдень – день, коли Христос воскрес із мертвих. Погляд Ісаї тепер зосереджується і на плодах Христової смерті та воскресіння із мертвих.

       Ісая бачить Останній День – День повернення Христа у славі. Він каже: «Витре сльозу Господь Бог із обличчя усякого». Не буде заплаканих очей ні в однієї віруючої людини. Не буде ні сльозинки на наших обличчях. Усі наші сльози повитирає Бог.  Ні, Він не діставатиме хустинку, аби змахнути наші сльози. Він воскресить нас у досконалих тілах і дасть нам життя у Його Царстві на новій землі. 

      Там не буде гріха, а отже не буде причини для болю, для страждань і для смерті. Ми будемо жити радісно упродовж мільйонів років. Ми з Христом, нашим Царем у Його Царстві будемо жити в блаженстві вічно! Аж до смерті ми живемо з відчуттям сорому за наші гріхи. Але Христос воскрес із мертвих і через це настає час, коли ми вже нічого ганебного навіть згадувати не будемо. Чому? Через те, що «ганьбу народу Свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав». Воскреслий Христос досконалий і нас у воскресінні Він зодягне у досконалі тіла.

       В світі існує чимало релігій. Але лише ми зможемо говорити: «Це –  наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Ми мали надію на Христа і наша надія нас не підвела. Христос воскрес із мертвих і Він воскресив також нас, як і обіцяв! Не ми добились нашого спасіння і не ми заслужили своє спасіння своїми добрими ділами чи стражданнями – зовсім ні!  Це Бог нас спас!  Він обіцяв наше спасіння і Він виконав Його. Христос спас нас від усіх гріхів, від влади диявола і самої смерті!»

       І ще ми будемо говорити: «Це – Господь, що на Нього ми мали надію, тішмося ж ми та радіймо спасінням Його!» Ми будемо бачити усіх святих. І ми будемо бачити Христа і тішитись Його товариством. Кожного разу, коли наш погляд зупинятиметься на воскреслому Христові, ми будемо тішитись і радіти. Але навіть, коли ми переведемо погляд з нашого Господа і Спасителя на небесні оселі, чи іншу красу Царства Божого, ми не будемо переставати радіти. Втіха нас не полишатиме. Ми забудемось, що таке горе, біда і смуток. Ми будемо перебувати у нескінченному щасті.

       Господь запрошує нас на гостину, любі брати і сестри, яку Він готує Сам. Він все для нас Сам здійснив:  і прощення гріхів, і спасіння. Але нас ще чекає той славний банкет у Царстві Небесному. Але до того часу ми вже тут маємо передсмак того славного торжества, коли підходимо до Столу Господнього і причащаємось істинними тілом і кров’ю Христовим під виглядом хліба та вина Святої Вечері. У них і з ними ми отримуємо прощення гріхів, спасіння, воскресіння і вічне життя. Причастившись, радіймо, любі брати і сестри, бо ми вже маємо прощення гріхів і спасіння. І святкуймо радісно Бо Христос воскрес! Воістину воскрес!