Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 12 червня 2008 р.

СВЯТІСТЬ: КЕЛІЙНА ТА ВУЛИЧНА

Під час Собору ВЄЛК у Києві відвідував разом із делегатами з усього світу один із визначних українських монастирів. Після екскурсії темними церковними катакомбами, делегати були раді вийти на сонячне світло, тож всі усміхалися і жартували (по англійськи). Поряд на ослоні сидів літнього віку та огрядної статури монах. Надивившись на радісних туристів, монах почав голосно кричати: «Чего понаехали-то, католики? Идите в свой Александровский [собор]! Смотрят на меня, как на идиота!» Після цього на нього дійсно всі так почали дивитися…
З іншого боку, в одного з наших гостів на вулиці випали його документи. Якийсь хлопчина на вулиці знайшов їх, догнав туриста і вручив їх гостеві Києва з проханням більше не губити та бути уважнішим. Ось так буває: біля келій і на світських вулицях…

Немає коментарів: