ДВА ЦАРСТВА ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ ОДНЕ ВІД ОДНОГО

Чи міг би контраст між церквою та урядом бути більш разючим? Вони є різними царствами, хоч Христос є Царем їх обох. Два царства відокремлені одне від одного, хоч Христос править урядами і народами завжди та тільки на благо Своїх віруючих. Не наша справа відокремлювати два царства. Їхнє відокремлення відбулося до нас, воно полягає у двох абсолютно різних способах, якими Христос править ними.

Ми переконалися, що спосіб, у який Він встановлює та править Церквою, докорінно відрізняється від способу, у який Він править урядами. Так само відрізняються завдання, які Він поставив перед цими двома царствами. Та й інструменти, які вони використовують для своєї роботи, також дуже відрізняються.

Як ми побачили у Римлян 13, справа уряду карати злочинців та нагороджувати тих, хто чинить добро. Ця справа дуже важлива, але вона обмежується довжиною людського життя. Інструмент, який Бог довірив у руки урядові – це «меч» (Римлян 13:4); уряд виконує своє діло під страхом покарання тих, хто чинить спротив.

Справа Церкви, з іншого боку – проголошення Євангелія (Матвія 28:18-20). Ця справа має вічну винагороду. Вона приносить прощення та духовну силу у життя земне і, врешті-решт, веде до життя вічного на небесах. Єдиний інструмент, який Бог дає для цієї справи – це спасення звістка Євангелія. Звістка сама створює і підтримує спасенну віру, бо Христос ніколи не може бути відділений від Свого Слова. Він дарує Себе нам у ньому і приводить нас до Себе через нього (Ісаї 55:10, 11; Івана 6:35-40; Римлян 10:14-29; 1 Коринтян 12:3).

Чи могли б два царства більше відрізнятися? Одне має територію, визначену на мапі, друге існує в серцях. Одне опікується тільки тілесними та скороминущими потребами, друге, насамперед, піклується потребами духовними та вічними. Одне турбується про зовнішні вчинки, друге завжди концентрується на переживаннях, які мотивують поведінку. Ми вступаємо в одне через видиме, фізичне народження, у друге ми входимо невидимо, через духовне переродження, через двері віри в Євангельську обітницю, яку створив Святий Дух в нас через Хрищення. В одному царстві ми помираємо, а в другому – живемо вічно.

(Деніел М. Дойчландер. Світський уряд: Боже інше царство. Переклад з англійської мови Олени Дмитренко. LHF, 2002, стор. 42-43).

P. S. Отримати цю книгу безкоштовно можна за адресою: vhorpynchuk@hotmail.com