адіопередачі та подивившись телерепортажі про святкування Водохрища на Дніпрі та інших водоймах, ще раз змушений зауважити, що в нашому суспільстві панує якесь спотворене, радше язичницьке, розуміння Богоявлення. Всі без винятку говорили про свої заслуги перед Богом, про особливу силу води, в яку опускають у цей день хрест і жоден з них словом не прохопився про покаяння, про Боже Слово, про Хрищення Господа і про своє Хрищення в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Часто це супроводжувалося відверто блудними фразами та глузуваннями купальників під смішки кореспондентів. Таке враження, що мова ведеться не про християнське свято, а про моржів, які живуть відповідно до властивих їм інстинктів.Насправді Водохрища – чудова нагода згадати, як про представлення Іваном Христителем Спасителя, так і про наше Хрищення. Докто
р Лютер нас підбадьорює: «Старий Адам у нас має бути втопленим щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчинками та бажаннями, і… замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно». – Малий катехізис, Пояснення Хрищення.
3 коментарі:
Так,на превеликий жаль, замість мови про Христа, по телебаченню проводили лише думку про силу води, та якісь особисті досягнення людей, які спромоглися себе перебороти і пірнути у лунку. І ніхто не звертав уваги на застереження бувалих моржувальників про те, що один раз на рік цього робиті не потрібно, так як можуть бути погані наслідки-думаю багато хто з одноразових "моржів" їх сьогодні вже почав відчувати. А "дехто" взагалі роздягнувся, щоб показати людям свої м*язи в 60років.((
Дивно подібні речі виглядають, коли Україна називається Православною країною, а провідники Православної Церкви, вирубують з 18 на 19 січня ополонку в водймищі, і говорять, що пірнання у такій воді зцілить вас від ваших недуг, бо вона не даремно сьогодні є священною. Тільки в чому її священність? В тому що вона може в закритій тарі стояти? Нажаль, православні священики не завжди пояснюють Богоявлення з точки зору Біблії, радше, вони зосереджують увагу на так званих традиціях - купання у воді в цей час, та цілющу силу води яка була ОСВЯЧЕНА. Мабуть, певне пояснення можна знайти в українських язичницьких віруваннях. Можливо, колись, наші предки в особливий день шанували воду, а під час прийняття Україною Християнства, треба було не відлякати людей забороною їх звичаїв, от і було приєднано Хрищення Ісуса, зі святом шанування води. Та попри все, свято шанування води звучить голосніше ніж справді Богоявлення, Хрищення Ісуса
Так, направду і зараз актуальні слова, що "Русь хрестили, а не просвітили". Ми називаємося християнською країною, хоч що таке християнство - відсотків 95 населення, напевно не знає.
Дуже сумно, що свято Хрещення перетворюється на черговий парад забобон та примітивні поганські вірування, замість того, щоб акцентувати на правдивому сенсі цього свята, який полягає не в моржуванні та "бульканні" в морозній воді для "чистки організму".
Сенс свята розкриває його давня назва, яку ввели у вжиток і використовували Отці Церкви - Теофанія - Богоявлення чи Богоз'явлення, тобто Сам Бог в Ісусі Христі з'явився людям, прийняв людську природу, щоб людей вчинити учасниками своєї Божественної природи. Щоб все упале створіння відновити від гріховного занепаду і дарувати йому справжнє існування, яке було до гріхопадіння.
Цією ідеєю пронизані богослужбові тексти Східної Церкви на свято Хрещення, але, на превеликий жаль, напевно, мало до них хто дослухається. Народу подобається "побожне загартовування" свого тіла, замість гарту себе Словом Божим.
Дописати коментар