середу, 18 березня 2009 р.

У ПОРУ ВЕЛИКОГО ПОСТУ


ТРЕТЯ ЗАПОВІДЬ
Пам’ятай день святий, щоб святити його!

Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не зневажати проповідування та Його Слово, але свято шанувати їх, а також радо їх слухати та вивчати.

Суть даної Заповіді полягає в наступному – оскільки святі дні [свята, вихідні] так чи інакше дотримуються, то їх потрібно присвячувати слуханню Слова Божого, щоб особливим призначенням цього дня було служіння Слова для молоді і бідного загалу люду. Але при цьому щоб спокій не тлумачився так суворо, що заборонялося б здійснення будь-якої несуттєвої роботи, якої неможливо уникнути.
Святити святий день – те саме, що зберігати його святим. Але що означає зберігати його святим? Не що інше, як відводити його для святих слів, діл, життя.
Бог бажає, щоб цей день був святим і для вас. Таким чином він стає святим чи не святим через вас, залежно від того святим чи не святим є те, що ви чините в цей день.
Бо Слово Боже є найвищою святинею, єдиним, що ми, християни, знаємо, і чим ми володіємо. … Слово Боже є скарбом, яке освячує все, і котрим освятилися усі святі… Завжди, коли викладається Слово Боже, коли воно проповідується і слухається, завжди, коли воно читається чи обдумується, воно освячує людину [котра цим займається], день [в який це відбувається] і діло – і не через зовнішні діла, але завдяки Слову, котре чинить святими усіх нас.
З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера

Немає коментарів: