СЬОМА ЗАПОВІДЬ
Не кради!
Що це означає? – Відповідь: Ми повинні боятися і любити Бога так, щоб не відбирати у нашого ближнього грошей чи його власності й не здобувати цього підробкою товарів чи нечесною торгівлею, а допомагати йому захищати його власність та поліпшувати справу [щоб його засоби для життя зберігалися, а його стан поліпшувався].
Бог бажає, щоб власність нашого ближнього також була захищена, і Він заповів, щоб ніхто не зменшував і не віднімав майна ближнього свого. Бо красти — це не що інше, як протизаконним шляхом заволодівати власністю іншої людини.
[Ця заповідь порушується] коли слуга чи служниця неправильно прислуговують у будинку і роблять збитки чи допускають, щоб це відбулося в ситуації, коли цього можна було б запобігти, чи ж коли ця людина руйнує довірені їй блага, нехтує ними через свої лінощі, бездіяльність чи злобу, завдаючи смутку і неприємностей своєму панові чи пані, і, яким би то не було чином, це робиться навмисне (бо я не кажу про те, що стається через недогляд і супроти волі людини). Вона може протягом року “приховати” [отримати незаслужено] тридцять-сорок флоринів.
Тут заборонено, перш за все, чинити несправедливість по відношенню до ближнього свого, завдавати йому збитки (яким би то не було чином зменшувати, перекуповувати і утримувати його маєтки і власність), навіть потурати чи дозволяти це, але нам слід цьому протистояти і запобігати. І, з іншого боку, тут заповідано, щоб ми розповсюджували і покращували статки ближнього свого, щоб у випадку, коли люди терплять скруту, ми допомагали їм, ділилися з ними і давали їм у борг, чи то вони наші друзі, чи вороги.
З Малого та Великого Катехізисів доктора Мартіна Лютера
Немає коментарів:
Дописати коментар