Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 14 лютого 2011 р.

Проповідь на 4-у неділю по Богоявленні

                                ЗА СЛОВОМ

                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.  І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.  І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
  А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: «Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід». А Симон сказав Йому в відповідь: «Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода». А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...
 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.  А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: «Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!» Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,  також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона.
 І сказав Ісус Симонові: «Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!» І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.   (Луки 4:14-21).

Божій Церкві… посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим… благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (1 Кор. 1:1, 2). Амінь

Дорогі брати і сестри, якось у місті зустрілися двоє чоловіків – один з них мав невелике підприємство, яке виробляло мило, а інший – пастир.  Вони ішли та розмовляли на різні теми. Виробник мила промовив: «Євангеліє, яке ви проповідуєте, не принесло багато користі, правда ж?  Лишень подивіться довкола. У світі й далі багато нечестивості та й нечестивців немало!»  Пастир нічого не відповідав аж допоки вони не дійшли до якоїсь калюжі, в якій бавилася дитина. Скориставшись цією нагодою, пастир сказав: «Бачу, що й мило не принесло багато користі світові – в ньому й донині чимало бруду, та й брудних людей немало!» 

Виробник мила відповів: «Ну, мило, приносить користь лише тоді, коли ним користуватися». А пастир сказав: «Так само й Євангеліє».

Щойно ви, дорогі брати й сестри, перестаєте чути Євангеліє, перестаєте ним користуватися, як ви стаєте брудними.  Спробуйте добу не помитися. А що буде, коли ви не будете митися тиждень або два. А що буде, коли ви не будете митися цілий місяць?  Пристойне товариство намагатиметься вас уникати і через бруд, і через сморід.   А як, на вашу думку, дивиться на вас Бог, якщо ви не очищуєтеся Євангелієм Божим?  Якими в очах Божих ви є тоді, коли не обмиєтеся Христовою кровю цілий місяць або й два?  Царство Небесне тоді закрите для вас, бо коли ви не вмиті Христовою кровю, тоді ви – нечисті, нечестивці, яким немає місця в Божому Царстві і у вічному житті.

Апостол Павло додає ще одну важливу думку до того, як ставати чистими в очах Божих, тобто вірувати в Христа.  Він питається в Посланні до римлян (10:14, 15): «А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?  І як будуть проповідувати, коли не будуть послані?»
Сьогоднішній наш євангельський текст розповідає нам про Божу доброту до вас і про те, як Він піклується про вашу чистоту і про ваше майбутнє. Для цього вічний Божий Син стався правдивою людиною.  Для цього  Він виходить на берег Галілейського моря. Тут Він буде звіщати Євангеліє. Народ настільки бажав почути Ісуса, настільки тиснувся до Нього, що Він мусив від людей відійти.  В Євангелії ми читаємо, що Ісус: «побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода».

Рибалки трудилися всю ніч, марно намагаючись щось зловити.  Власне, в їхній невід не потрапляло лише зілля і всіляка непотріб.  А тепер вони мусили виполоскати невід, поки весь бруд, який туди потрапив не позасихав.  Але настала пора цю працю закінчити, бо Ісус «увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі». Випадковостей в Господа немає. Він вибирає саме човен Симона і просить цього професіонала з ловитви риби відплисти трохи від берега, бо Господь мав навчати людей саме з човна. Так було зручніше і для нього і для людей. Господь не хоче мучити Своїх слухачів. Так само й нині церква дає можливість слухати проповідь Христового Слова, сидячи.

Господь навчає людей про Царство Небесне. Господь звіщає Закон  про те, що всі згрішили і заслуговують на смерть.  І Господь навчає про те, що Царство Небесне дарується людям винятково з благодаті Божої, без людських діл, самою вірою.  Це суперечить людській логіці. Ми звикли, що в цьому житті все має якусь ціну. Аби щось отримати, то треба те спершу заробити. Грішний людський розум припасовує цю логіку подій і до спасіння. Гріх робить нас фарисеями, які намагаються догодити святому Богові особистою праведністю та ділами.

Але наслідок такого догоджання, як у Симона та його товаришів, що ловили рибу всю ніч, але нічого так і не зловили.  Симон і його друзі – рибалки-професіонали. Вони добре знають своє озеро. Вони добре знають всі місця де водиться риба. Вони трудяться цілу ніч, але результат – нуль.  Ще гірше розчарування чекає на тих, що ігнорують Боже чітке Слово і намагаються своїми ділами заробити прощення гріхів і вічне життя. Результат цих зусиль буде вирок Христа в кінці світу: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня!» (МТ. 7:23). Вони залишаться не лише без улову, а самі стануть уловом озера вогняного.

Коли Господь перестав навчати то «промовив до Симона: «Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід».  Що? Плисти на глибочінь?  Спитайте в будь-якого рибалки і він скаже вам, де краще ловити рибу. І я думаю, що він не згадуватиме про глибочінь та ще й в полудень. Але справжній професіонал-рибалка Петро тут відповідає по-іншому: «Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода».

Петро обіцяє зробити те, що суперечить його логіці і його досвіду. Те, що каже Петро, Господь Святий Дух, вклав у цей текст Євангелія від Святого Луки для нашої великої користі. Бо й ми чуємо Слово Христове сьогодні. І нам може спасти на думку: «Так інші не роблять». Або: «Я це пробував і це не спрацьовує». Або: «Ось невіруючі живуть і мають мільярди доларів, а наша церква, у якій проповідується чисте Євангеліє, мусить шукати нові приміщення для того, аби поклонитися Богові у Духові та правді».

Стомлений тяжкою, безрезультатною працею і безсонною ніччю, Петро каже подібні речі: «Наставнику, ми цілу ніч працювали, і не вловили нічого». Це – перша частина.  І її міг промовити будь-хто із розчарованих та стомлених людей.  Але друга частина – справжній діамант у рибальській оправі: «Та за словом Твоїм укину невода».  «Та за словом Твоїм» – каже Петро,  «Не за моєю логікою, не за моїм досвідом, не за тим, що думають фарисеї або садукеї, а за словом Твоїм». 

Це Христове слово звіщає про те, що Христос – Бог і Людина водночас. Логіка може цьому чинити опір, але віра приймає це за Словом Христовим.  Це Слово звіщає, що Ісус Христос узяв на Себе всі наші гріхи та провини і на Голгофському хресті змив їх Своєю святою кров’ю.  Диявол може раз за разом цьому перечити, але Слово Христове – незмінне і воно повік пробуває. Це Слово свідчить, що Христова жертва за всі ваші гріхи була повна і досконала, і це підтверджено Христовим воскресінням із мертвих на третій день по Його смерті. Це Слово творить віру в наших серцях.  Це Слово було присутнє в час нашого Хрищення і це Слово так само вчинить реальну присутність тіла та крові Христових у хлібі та вині Святої Вечері, до якої вас сьогодні запрошує Христос, аби ви мали прощення гріхів і вічне життя у Його Царстві.

За цим Словом тепер діє Петро. І «зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...» Слово Боже діє завжди. Незважаючи на те, що каже розум, рацію має лише Слово Боже. Незважаючи на те, що каже досвід, рацію має лише Слово Боже. Так само, як Слово Христове справдилося у повному неводі Симона та його колег-рибалок, так само за Словом Христовим воскреснуть усі мертві, одні на воскресіння суду, а віруючі, кому гріхи прощено, хто надіється у спасінні лише на Христа – ці воскреснуть, аби в блаженстві жити вічно в Божому Царстві.

Але що там робиться на воді? Христове Слово настільки могутнє, що риби було безліч. Забрати її в один човен неможливо. «І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати. А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: «Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!» Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,  також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона».  

Петро розуміє, що перед ним стоїть Господь Бог. Петро визнає свою гріховність і святість Бога Сина.  Тому й лунають із його уст такі покірні слова.  Сьогодні ми так само припадаємо до Ісуса і визнаємо: «Ми – грішні люди.  Господи, помилуй нас!»  Петро бачить, який Господь щедрий,  щедрий на дар риби для бідних рибалок.  Сьогодні ми чуємо наскільки Господь щедрий до нас у набагато важливішій справі – у прощенні гріхів.

Не один, не два гріхи забрано з вас, дорогі брати і сестри, а всі ваші гріхи та провини, бо, як написано в Псалмі 102 (8-13): «Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими. Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його, як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини! Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його».

І з цієї причини, з причини великого до нас жалю, батьківської любові Господь посилає нам Своїх проповідників, пастирів, учителів.  Гріх Петра прощений через Ісуса.  Ісусом, Євангелієм, Петро очищений і тепер Спаситель каже Симонові: «Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!» Не неводом, звісно, а Словом, бо віра від слухання, а слухання через Слово Христове.  Ловити людей буде Симон, і Яків, і Іван. Ловити людей будуть усі, кого покличе до цієї найважливішої справи Господь Бог. Так буде, бо так звіщає Христос.  Бо все буває за Словом Його.

Наш текст на сьогодні завершується словами: «І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним». Вони повитягали ті човни, які були мало не потонули.  Через три роки, на день Пятидесятниці проповідь Петрова спіймала для Царства Христового в перший же день близько трьох тисяч людей.  Проповідь Христова спіймала для Царства Божого вас і мене.  

Памятаєте розмову між виробником мила та пастирем. Мило, звісно, потрібне на кожен день цього тимчасового життя. Тим важливішим є Євангеліє, бо воно потрібне нам для нашого вічного життя. Хай ласкавий Господь зажди посилає нашій Церкві вірних пастирів, добрих проповідників чистого Євангелія Христового.  І це Євангеліє творитиме та живитиме віру в Христа, якою ми отримуємо спасіння і життя вічне. В Його Ім’я. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса нехай буде з вами! (1 Кор. 16:23). Амінь.

Немає коментарів: