Рости на спасіння (проповідь)

понеділок, 4 липня 2011 р.

Вічний апартеїд у кальвінізмі та цвінґліанстві

     Віросповідний дух Церкви Ауґсбурзького віросповідання абсолютно не узгоджується з антивіросповідним поглядом, який надихає реформатські (цвінґліанські та кальвіністські) церкви.  Останні, як це правильно побачив Карл Барт, знають кінець-кінцем, що немає такої речі, як "реформатська доктрина".  Замість лютеранського наполягання на належно зрозумілому Писанні, реформатські церкви в основному дотримуються абстрактного принципу sola Scriptura, тобто "безперервного звернення до відкритої Біблії та Духа, від яких ведеться розмова з нашим духом"...
     Тут вирішальним імпульсом, який очевидний вже в Кальвіна, але ще сильніший у Барта, є глибоко платонічний, противоплоченнєвий спіритуалізм, який проголошує вічний апартеїд між обмеженим і необмеженим, тимчасовим і вічним, людським і Божественним. Реалії у цій антитаїнственній схемі постійно повинні ширяти поза досяжністю конкретного, історичного втілення, останнє ж відправляється у вигнання на похмуре дно відносного та умовного...

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: