Рости на спасіння (проповідь)

середа, 6 липня 2011 р.

Перше мусиш відродитися!

3.      Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства.
           
            Ці слова сильно знецінюють добрі діла і другу частину доктрини – проголошення добрих діл. Це не означає, що Христос заперечує діла цілковито, бо добрі діла хваляться, але вони мусять залишатися у визначеному колі та сфері. Порівняно з доктриною, яку я обговорюю зараз, а саме – вірою і відродженням, вони вельми незначні. Вони не можуть привести людину на небеса або ж наблизити його до того місця, де він відчує бажання побачити небеса чи увійти в життя вічне. Ні, вона мусить народитися знову. Без цього нового народження не може бути членства в церкві.  Ці слова Христові – зрозумілі та чіткі.  Никодим – достатньо побожний, він перебуває в добрих ділах, а тепер він упокорюється і приходить до Господа Христа. Анна і Кайяфа цього не зробили би. Никодим визнає, що Христос – учитель правди. Але Господь каже йому: «Твоя покірність  і побожність нічого не варті, бо на небеса ти не потрапиш, допоки не народишся знову».
            Кожен, хто в це увірував і вважає це за правду, стоятиме напоготові, аби дати належну відповідь на праведність і побожні ідеї турків і папістів, які кажуть одній людині підперізуватися поясом, другій – носити сутану, а третій – вирушати в паломництва.  Можна сказати: «Хоча ти й довго молишся і постиш і будуєш скромні доми, на небеса через це ти не потрапиш. Ні. Написано: «Мусиш народитися знову». Це все-одно, що казати: «Тепер, з усіма твоїми ділами, поведінкою і життям, ти – мертвий. Ти – засуджений і твоя святенницька і фарисейська праведність нічого не вартує». Це все-одно, якби сьогодні хтось звернувся до папи та кардиналів із такими словами: «У вашому стані ви – мертві, засуджені і приречені!» Але ж вони в це не вірять.
            Дозвольте мені навести ілюстрацію. Дитини, яка має народитися через два роки від сьогодні, ще не існує. Наразі та дівчина, яка має виносити та народити цю дитину – ще незаміжня.  Дитина, яка має народитися від неї – ніщо і нічого робити ще не може. Кожен мусить визнати, що допоки не маєш життя, то зробити нічого не можеш.  Тому всі діла, якими би цінними та гарними вони не були – якщо вони зроблені перед відродженням – є абсолютно ніщо. Вони – ніщо, а лише гріх і смерть.  Відповідно, Господь Христос вважає, що Никодим і всі фарисеї і навіть весь єврейські люди, які не приймають Христа і не вірують в Нього – є ніщо. Бо вони ще не відродилися.
            Якщо це – правда, то що ж нам тоді думати про тих, що роблять діла набагато нижчі від діл Никодима, як-от: монахи та черниці, і всі папісти, діла яких бліднуть у порівнянні з ділами Никодима?  Вони також не можуть робити добрих діл, бо вони ще не відроджені. Хоча вони й обтяжують людей багатьма нібито добрими і дорогоцінними ділами, все це не приносить жодної користі.
            Це не означає, що ми засуджуємо добрі діла але ми дотримуємося того, що людина, перед тим, як зможе робити добрі діла, мусить перше стати належною і бути відродженою. Ми були би щасливі мати людей, які роблять діла, які справді добрі і по таких людей ми повинні згадувати в наших проповідях.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана

Немає коментарів: