Рости на спасіння (проповідь)

четвер, 4 серпня 2011 р.

Коли лютеранські церкви стають синкретичними сектами

     Саме в церковній спільноті понад усе має місце Сповідання віри або його заперечення.  Коли церковна спільнота обмежена церквами, з якими є щирий консенсус у Євангелії і Таїнствах, як вони визначені в Книзі Злагоди, тоді ці Віросповідання застосовуються у відповідності з їхньою силою і наміром. Коли ж, з іншого боку, номінальні лютеранські церкви офіційно практикують або толерують спільноту кафедри та вівтаря з церквами і служителями, доктрина яких суперечить доктрині Книги Злагоди, тоді таким чином анулюються Віросповідання, незважаючи на пошану до них на словах з церковно-політичних мотивів.  Зростаючись із нелютеранськими церквами за їхніми кафедрами та вівтарями, лютеранські церкви перестають бути лютеранськими і стають синкретичними сектами.

Професор Курт Маркворт, "Церква та її спільнота, служіння і управління"

Немає коментарів: