ДОВГООЧІКУВАНІ ГОСТІ
(Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки. І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, і вклонився до землі, та й промовив: «Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свого раба! Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом. І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свого раба». І сказали вони: «Зроби так, як сказав». І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: «Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі». І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив. І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони. І сказали до нього: «Де Сарра, жінка твоя?» А він відказав: «Ось у наметі». І сказав один з Них: «Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...» А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним. Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче. І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: «Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій – старий!» І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: «Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?» Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина. (Буття 18:1-10).
Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого! (Кол. 1:2) Амінь.
Дорогі брати і сестри, хтось був спитався одну славетну розпорядницю банкетів, чому так багато заможних і славетних людей любили відвідувати її заходи. Вона сказала, що все криється у тому як вона віталася з людьми і проводжала. Гостів вона зустрічала словами: «Нарешті ви прийшли!» А проводжала їх, говорячи: «Шкода, що ви йдете так рано!» Гості не можуть заглянути в серце цій професійній господині. Вона може їх не насправді й не чекати, а коли вони гості в неї затримаються, то може думати: «Ну коли ж вони нарешті підуть?» Врешті-решт є ще й англійське прислів’я про те, що як риба, так і гості, перестають гарно пахнути на третій день. А що вже казати про російську приказку про те, що «небажаний гість – гірший від татарина»?
Професійні господарі можуть страждати на професійний гріх людства – лицемірство. Як і можемо ми мати інший гріх – відсутність гостинності. «Навіщо лицемірити», - може хтось подумати, «не люблю я гостів, та й годі!» Але Господь Святий Дух каже через апостола Петра каже: «Будьте гостинні один до одного без нехоті» (1 Петр. 4:9), а через апостола Павла Він навчає: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!» (Рим. 12:13).
Ці слова, а також початок сьогоднішнього Біблійного тексту, узятий за основу до проповіді, можуть нам не подобатися. Адже ми живемо в бідній країні, власне кажучи – в країні багатій на різноманітні природні ресурси, якими нас поблагословив Бог, однак в бідному суспільстві через нехтування цими дарами Божими. А ще ми – зайняті, у нас немає часу. Нам треба працювати, піклуватися про дітей, адже освіта настільки важлива для успішного майбутнього. А до того ж нам треба добре відпочивати, бо важка праця потребує серйозних зусиль – гості ж можуть завадити нашому достойному відпочинкові. Ні, Господь, певно що, не нас має на увазі, кажучи: «Будьте гостинні один до одного без нехоті» та: «Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!» Він має на увазі когось іншого, хто не буде засуджений до вічних мук у пеклі за гріх негостинності. Але хіба гріх негостинності буде покараний вічними муками? Так, як і кожен інший гріх, як кожне порушення постанов і приписів Божих.
Сьогоднішній наш Біблійний текст починається чудовим описом гостинності Авраама. Авраам має велике господарство, процвітаючий бізнес і не має обіцяного Богом спадкоємця. Він живе на Близькому Сході, де денну спеку люди, зазвичай ховаються в холодку, в тіні. Не дуже хочеться звичайній людині рухатися в спеку – набагато приємніше сидіти в холодку. Але Авраам – не звичайна людина. Авраам – віруючий. Чи він прийняв би гостинно звичайних людей, які ось так раптово з’явилися на порозі його дому? Так. Коли хтось думає про те, що Авраам надто гостинний, хай згадає, що каже про гостинність Господь.
Авраам же розуміє, що бачить перед Собою Господа. І він звертається до Нього в молитві, аби Він наділив Його честю зупинитися в його домі та скуштувати кусень хліба і трохи перепочити. Авраам – щирий у своєму запрошенні. Про це свідчать його клопоти: він бігає, а також дає доручення Саррі замісти борошно та напекти коржів.
Але чому Авраам дає розпорядження Саррі взяти аж три міри пшеничної муки, майже класичний український мішок борошна? Сарра не бачить Гості і Гості, ніби то, не бачать Сарри. Моїй дружині достатньо сказати, скільки буде гостів і вона знає, що і скільки готувати. Так само й Сарра – добра господиня. Але чому Авраам дає такі розпорядження про те, щоб замішати майже мішок борошна всього для декількох людей? Бо Авраам щиро хоче послужитися гостям, Авраам хоче виявити повну гостинність Господеві. Він – щирий і радісний господар, тому й готує справжній банкет: коржі, теля, молоко, масло – стіл має бути багатий і щедрий.
За цим столом, у товаристві віруючого Авраама сидить Той, з Якого невіруючі фарисеї глузуватимуть що Йому нема й сорока років,а Він каже про те, що вже бачив Авраама. За столом з Авраамом сидить Господь, який скаже тим побіленим гробам і насмішникам: «Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, і він бачив, і тішився… Поправді, поправді кажу вам: Перш, ніж був Авраам, Я є» (Ів. 8:56, 58).
В гості до Авраама прийшов Той, Хто є перше ніж є Авраам, Ной і Адам. В гості до Аврама прийшов Ісус ще невоплочений, але прийшов Він до Авраама, як людина і Бог, передвіщаючи те, що станеться через декілька тисяч років, коли Він прийде до насіння Авраамового, як Немовля, народившись від Діви Марії у віфлеємській стайні.
Але сьогодні, за столом у Авраама Він передвіщає подію дещо ближчу. Він звіщає, що має статися через один рік. Спаситель каже: «Де Сарра, жінка твоя?» А він відказав, читаємо далі: «Ось у наметі». І сказав один з Них: «Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї...»
Бог дає обітницю. Ця обітниця незвичайна. Згідно всіх людських уявлень, за всіма медичними показниками і всіма можливими характеристиками Сарра була вже бездітна. Назавжди. Вона це прекрасно знала. Знав це прекрасно Авраам. Знання часто суперечать вірі. Знання часто стають на заваді вірі. Спливав час і Сарра втратила всяку можливу нагоду завагітніти. Її досвід і досвід усіх поколінь жінок стверджував у такої бабусі, з такою симптоматикою дітей вже не буває!»!Через знання і брак віри й відбулася трагедія з єгиптянкою Аґар і її сином Ізмаїлом. Через довіру до знань і зневіу до Божого Слова Сарра підштовхнула свого чоловіка до зв’язку зі своєю служанкою, аби рід Авраама продовжився і з нього вийшов Спаситель.
Але в Спасителя обітниця – інша. Він діє всупереч логіці, всупереч медицині, всупереч знанню. Не Його Слово має коритися творіння, а всяке творіння має коритися Його Слову. Тому й сьогодні, перебуваючи в гостях у Авраама Господь не зважає на те, що каже світ, медицина, досвід, біологія і весь розум. Він нагадує нам про те, аби ми виховували в собі терпеливість і вірили, що те, що Він колись був обіцяв – обов’язково збудеться.
Через рік Сарра народить сина. Сарра сміється? Сарра сумнівається і радіє? Сарра боїться, почувши докір Господа? Вона думає, що Він не чує її сміху? Вона народить сміх – Ісака, бо: «Чи для Господа є річ занадто трудна?» Бог виконав Свою обітницю для Авраама і Сарри. Бог завжди виконує Свої обітниці. «Чи для Господа є річ занадто трудна?»
Ці слова через більш як дві тисячі років повторить ангел іншій віруючій, Діві Марії: «Бо для Бога нема неможливої жадної речі!» (Лк. 1:37). Бог сказав, що в неї народиться Син Божий. Бог виконав цю обітницю і через цього Сина Марії, нащадка за тілом Авраама і Сарри, Бог виконує всі до однієї обітниці, які дані були від часу гріхопадіння наших прабатьків Адама і Єви. Всі обітниці виконуються в Ньому, в Ісусі Христі, заради Нього і через Нього.
Через більш як дві тисячі років Він, ноги Якому мив Авраам, митиме ноги Своїм учням у Чистий Четвер. Син Божий так само обмив кожного з вас, дорогі брати і сестри у Таїнстві Хрищення, аби ви були зодягнуті в Його праведність і були дорогими гостями у Його небесній домівці.
Син Божий, Якого пригощав за своїм столом Авраам телям, коржами, маслом і молоком, за пасхальним столом давав Своїм учням Свої правдиві тіло та кров у хлібі та вині тієї першої Господньої Вечері і Він продовжує робити це щонеділі у нашій рідній Українській Лютеранській Церкві. Сьогодні ми разом із Авраамом радіємо і тішимося, бо ми бачимо Ісуса в гостях у Авраама і ще ми радіємо й тішимося бо Ісус Христос, розп’ятий за всі наші гріхи і провини, проголошує нам сьогодні повне прощення і Божу любов. Він навіть проголошує прощення вам за вашу негостинність до Нього і до Його людей.
А ще Він виявляє гостинність до вас і запрошує нас до Свого Столу, запрошуючи споживати Його правдиві тіло і кров у Святій Вечері на прощення наших гріхів і вічне життя у Його Царстві.
Ми – для Нього зажди любі гості. Для Отця – ми любі діти, яких Він виглядає здалека, як люблячий отець виглядає розкаяного сина і готовий для нього зарізати теля, приготувати найкращу одежу та зодягнути коштовний перстень. Він не просто каже: ««Нарешті ви прийшли!» Він має це на увазі. А ще Він не каже: ««Шкода, що ви йдете так рано!» Бо Він хоче, щоби ми були завжди з Ним.
Він так прагнув учинити нас Своїми, що промовляв: «Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться!» (Лк. 12:49 50). Він виконав усе, що говорив. Він виконав усе, що обіцяв. А ще Він, розп’ятий і воскреслий Христос Спаситель обіцяє воскресити нас, що віримо в Нього до життя вічного. Він обіцяє це зробити у час Свого повернення, в Останній День, який світ називає страшним судом. Ісус воскресить вас, бо Він завжди виконує, що обіцяв. І тоді Він постане, як славетний Господар, Який промовить усім Своїм гостям – віруючим: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). А до того часу ідіть і виявляйте гостинність Господу, служачи Його людям. В Ім’я Христа. Амінь.
Благодать Божа нехай буде з вами! Амінь (Кол. 4:18).
Немає коментарів:
Дописати коментар