Рости на спасіння (проповідь)

пʼятниця, 19 жовтня 2012 р.

Не перетворюйте Христа на диявола


Ці слова[1] – правдиві, але їм важко увійти в наші серця і їх важко опанувати повністю. Навіть побожні серця сповнені отрутою і якщо їх не струснути, то вони переймаються старими думками. Цей текст пропонує дорогоцінні ліки від таких отруйних думок диявола. Проте чимало людей самовдоволені і слова ці вивчили надто швидко. Та віруємо ми в них чи ні, правда все одно полягає в тому, що всі, хто вірує в Сина, чи то діти, чи дорослі – вільні та суд їм не загрожує.  Бо ми й далі маємо Того Самого Христа і те саме Хрищення, що їх мали Св. Петро і Св. Павло. І навіть якщо ви закорінені в гріхові, як Св. Павло, який був убив багатьох християн і пролив невинну кров, або як Св. Петро, який відрікся від Христа, ви все-одно охрищені і, якщо ви віруєте в Христа, то визволені від суду, як і вони.
Ця доктрина підвести вас не може. Тому мудро буде вивчити її, коли можна, своєчасно, аби в годину смерті ви знали її і не були загублені навіки. Хай усі подбають про те, щоби ми мали щиру віру та безперестанку молилися (1 Сол. 5:17).  Якщо ви слабкі у вірі, то чому ви не молитеся? Або ж, якщо ви живете в невірстві, скупості та інших пороках, які воюють проти віри, то памятайте, що у вас є молитва. Кличте до Бога, щоби святилося Його Ймення, щоби Царство Його прийшло до нас і, щоби могли стати міцними у вірі й не були більше зухвалими, розгніваними тощо.  Бог Господь Христос добре знає, що ми крихкі і, що до нас далі горнеться гріх. Та ми мусимо промовляти: «Господи, допоможи нам стати добрими та лагідними, не блудниками, скнарами, грабіжниками тощо, аби ми могли бути спасенними через Сина, Якого Бог послав у світ».
Таким чином я і кожен в усьому білому світові – спасенний, якщо вірує. Бо тут ми читаємо: «Так-бо Бог полюбив світ, що усі, хто вірує в Нього, через Нього спаслися» - не лише Св. Петро чи Св. Павло, а «всі».  І вони будуть перенесені із цього життя в Царство Небесне без суду.  Власне кажучи вони будуть суддями над іншими людьми.  Це – чіткі слова, слова не вигадані нами, а слова вічного життя, які проголосив нам Син, даний нам Богом.
Божу дисциплінарну палицю слід розглядати як суд для того, аби нас спасти та відібрати нас від осуду. Таким судом Бог, аби втримати нас від вічного осуду зі світом, хоче вирвати нас із прокляття та суду, в якому перебуває світ. Бо Христос не прийшов засудити.  Нам не слід вважати Його за розгніваного ката, який хоче нас засудити, а за Того, Хто прагне світові допомогти. Та тут втручається диявол. Він може зобразити Христа, Який на нас гнівається і перед нашими очима він може змалювати Його, як саму смерть.  Та якщо ви далі будете залишатися під крилами цієї Квочки, Господа Христа, то зможете промовляти: «Бог послав Свого Сина у світ, щоби Він світ не судив. Не перетворюй тут мені Христа на диявола, бо Він не був посланий, щоби бути моїм суддею, тираном, отрутою, смертю, гнівом і пошестю. Ні, Він називається Помічник. Це – Його служіння. Це та мета, з якою Він був посланий, як про це проголошує Він Сам: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою» (Мт. 11:28). Послати Його до нас, щоби кожен, хто вірує в Нього не загинув, а мав життя вічне, Отця змусила Його щира та глибока любов».

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана


[1] «Так-бо Бог полюбив світ, що усі, хто вірує в Нього, через Нього спаслися»

Немає коментарів: