Рости на спасіння (проповідь)

середа, 24 квітня 2013 р.

Злодій світла не вітає


     Це справді чудовий вірш: «Кожен, хто робить зло, ненавидить світло». Треба дякувати Богові за світло і треба його прагнути, треба утримуватися від зла і промовляти: «Дорогий Господи!  Я збиваюся на манівці.  Дай мені Твого світла, допоможи мені, аби розвиднялося, щоби я міг бачити».  Та натомість вони моляться: «Ой, хай ніколи не сходить сонце, бо я хочу красти».  Вони люблять зло більше ніж добро.
     Як можна пояснити, що людина ненавидить те, що добре і приємне? Наш текст дає відповідь: «Хай вчинки його будуть покарані».  Думаю, що злодій вітав би світло, якби його крадіжка сотні гульденів ігнорувалася, якби ми на неї дивилися крізь пальці і говорили: «Ну, ці сто гульденів вкрадені не були – вони тобі належать поправу». Але докору світла, яке каже: «Не кради!» стерпіти він не може. Таким чином перелюбник також міг би радіти, коли бачить світло, якби ми заплющували очі на його перелюб і блуд.  Але він вибухає обуренням, коли Шоста Заповідь докоряє йому словами: «Не чини перелюбу!»  Так само віталося би й Євангеліє, як добре і відмінне послання, бо воно пропонує прощення гріхів і Божу благодать і милосердя. Так коли воно засуджує месу і проголошує: «Чистилище – ніщо, а людська праведність нічого не значить», тоді Євангеліє має бути справжнім дияволом, бо немислимо подумати, що папістські гидоти – справа диявола. Світ ненавидить і переслідує це прекрасне світло Євангелія, бо Євангеліє докоряє темряві.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 

Немає коментарів: