Рости на спасіння (проповідь)

вівторок, 15 жовтня 2013 р.

Істина, закарбована в серцях

      Ми знаходимо Святого Духа, Який промовляє в Його творах і в Його запечатуванні. Коли він промовляє, з ручкою в руці та карбує в серці літери, то люди радикально змінюються. Такі люди стають переконані, бо Святий Дух пише та закарбовує Своє послання у серце.  Вони мають присягу, персня та печатку так що не мають жодних сумнівів щодо правдивості Бога. Знання про те, що Бог – правдивий є славетний скарб у серці. А той, хто зневажає і глузує з цього, робить Бога обманщиком, викидає Його зі свого серця і селить там диявола.  Найбільша честь, яку ми можемо віддавати Богові є та, що ми можемо служити Його Слову.  Хто лишень робить так, той сповідує що Бог – правдивий. А той, хто не вірує, каже до Бога: «Ти брешеш і Ти – не правдивий!»  Таким чином римлянам сказано в розділі четвертому: «Авраам віддав славу Богові», коли увірував, бо він був цілковито переконаним (Рим. 4:20).  Він запечатав це чіткими та рівними літерами свого серця.  Він мав чітко вирізьблену печать, тобто вірував усім своїм серцем, що це була правда.
     Я шаную Бога, кажучи, що Його Слово правдиве. Правда, яка перебуває в Його величі – безсумнівна. Повторимо, що ті, що вірують, як вірував Авраам, переконані в правді та мають правду настільки закарбованою у своїх серцях, що ставлять на неї своє життя і смерть.

Мартін Лютер, З проповіді на Євангеліє від Св. Івана 

Немає коментарів: