Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 13 жовтня 2013 р.

Проповідь на День подяки за врожай

        УБОГІ ТА БАГАТІ В БОГА
         (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)

І озвався до Нього один із народу: «Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною». А Він відказав йому: «Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?» І промовив до них: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його». І Він розповів їм притчу, говорячи: «В одного багача гойно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: «Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?» І сказав: «Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!» Бог же до нього прорік: «Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...» Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога (Євангеліє від Св. Луки 12:13-21).

Благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа! (2 Кор. 1:2) Амінь.

Дорогі брати і сестри, як вам, напевно відомо, на американських доларах є напис «В Бога віримо».  Одного разу «Ньюзвік», популярний американський журнал був вийшов із обкладинкою, на якій був зображений стовпчик срібних доларів. На одному з них були викарбувані слова «В нафту віримо».  «Те, на що ми покладаємо нашу надію, є нашим богом», - сказав був доктор Мартін Лютер.

Сьогоднішній у наш євангельський текст вривається якийсь чоловік, який перериває розмову Господа своїм нагальним зверненням: «Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною». Цього чоловіка не цікавить те, про що навчає Ісус Христос. Цього чоловіка не цікавить абсолютно проповідь Божого Слова, Євангелія.  Його зовсім не цікавить Царство Боже.  Його цікавить лише одне – спадщина. Його цікавить майно, гроші та сякі можливі прибутки і вигоди від спадщини, яка наразі належить його братові. Його інтерес, і власне ціле його життя обертається зараз лише довкола цієї спадщини настільки, що він перериває повчання Сина Божого своїм проханням.

Цей чоловік може нагадати нам про усіх не лише слухачів, але й проповідників, які просять в Учителя-Христа головним чином грошей, здоровя, тобто вирішення якихось власних матеріальних проблем. Для таких матеріальне стоїть на першому місці і Бог виступає в якості якоїсь соціальної установи або судової інстанції, яка зобов’язана, повинна і мусить надавати усе на першу вимогу таких ось прохачів.

Щойно шлунок буде наповнений, щойно тіло буде прикрите одягом, щойно над головою з’явиться сякий-такий дах, щойно в гаманці забрязкають гроші, щойно їхній матеріальний інтерес вдоволено, як такі прохачі вважають, що їхня головна проблема вирішена і тепер вони можуть далі займатися власними справами, вже не звертаючи уваги на Бога.

Відповідь таким, як і сьогоднішньому матеріалістові, дає Господь у нашому Євангелії: «Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника?» У вас є судді, у вас є кому ділити усе, що ви маєте. До них звертайтеся з такими проханнями. Уряд, судді поставлені Богом, аби бути Його інструментами не лише для віруючих, але й для невіруючих – для всіх без винятку людей. Чоловіка, якого не цікавить учення Боже, а цікавлять винятково власні справи, Господь відправляє до світських установ.

А до нас, любі брати і сестри, звертається Господь із серйозним застереженням: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його».  Якби життя людини залежало від достатку маєтку її, то Стів Джобс, колишній лютеранин, наприклад, жив би і донині. Але ані мільйонер, ані мільярдер купити в Бога життя не можуть.  Що вони можуть сказати? Хіба Бог прислухається до їхніх благань: «Ось, візьми мільйон за день життя!» Або: «Ось, візьми мільярд за рік життя!»  Часом до таких благань не прислуховуються навіть люди, як це ми бачили із повстанцями та сімю Каддафі у Лівії, коли гроші одного з наймогутніших арабських диктаторів не врятували.  Якщо часом навіть люди непідкупні, то що вже говорити про справедливого Бога, Який застерігає нас: «Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його».

Господь розповідає нам сьогодні притчу про одного багатого чоловіка. Він не називає його імені, бо для небес він – ніхто. Імя його не записане в Царстві Небесному.  Це тут, в цьому світі гроші мають значення. Це тут про них говорять, ведуть світські хроніки, ловлять кожне їхнє слово. А в Царстві Небесному мають значення лише Його громадяни, тобто віруючі. Звісно, бувають і багаті віруючі.  Певно що найяскравішим прикладом для нас є Авраам, віруючий, патріарх і дуже багатий чоловік.  Авраама в Царстві Небесному згадують.  Власне кажучи, Господь навіть рай називає «лоном Авраамовим», бо Авраам – батько усіх віруючих.

Але нашого багатого на імя Бог не згадує.  Хоча й багатий – дуже успішний бізнесмен.  Можливо, він – бізнесмен навіть дуже моральний. Нам нічого не сказано про те, що він здобув багатство у нечесний спосіб. Нам не сказано, що він визискував своїх працівників, знущався з них, не виплачував їм заробітку.  Про це ні слова.  Можливо, він навіть був зразковим бізнесменом і добрим громадянином, сплачував податки, а його працівники були задоволені високими заробітками.

Але проблема полягала не в його багатстві, а в його серці – у зажерливості.  І якщо назовні люди бачили доброго господаря, бачили «крепкого хозяйственника», відмінного менеджера, і можливо навіть мецената, філантропа, то для Бога такі погляди теж неважливі. Адже людина дивиться на обличчя, тобто на зовнішність, на мову, на поведінку, а Бог дивиться на серце.

І ось після чергового успіху в аграрному секторі, цей безіменний багатий починає розмову сам із собою – він мислить, розмірковує, планує, як і слід робити кожному хазяйновитому чоловікові.  Але ось які його думки: «Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх?» І сказав: «Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!»  Виглядає наче – хороший бізнес-план, правда ж?

Жодного слова вдячності Богові, зате скільки там займенників: «плоди свої», «я зроблю», «клуні свої», «пашню всю свою», «свій достаток», «скажу я душі своїй». «Я», «моє» – ось ті слова які панують у серці сьогоднішнього багатого.  А де ж слова: «Господь, Бог?»  Їх там просто немає.  Є місце для багатства. Не просто для зерна, для пашні, але й для достатку. В багатого не лише є зерно, але є й багато всього іншого. Є місце для мислення про себе. Але немає зовсім місця в його серці для Бога.

Він накопичує багатство і багатство його стає для нього богом і джерелом щасливого, безпечного життя на багато років уперед. Його серце зажерливе, воно пожадає все більше і більше, і більше матеріальних статків, бо лише в них воно бачить можливість безтурботного довгого життя. «Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися!»

«Человек предполагает – Бог располагает». Багато років, кажеш?  «Бог же до нього прорік: «Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?...»  Плани безіменного багатого вже вибудувані на багато років вперед. План Божий – лише на цю ніч. В очах людських багатий – розумний, можливо, навіть геній бізнесу. В очах Божих – нерозумний, бо багатий випускає з виду головне багатство – багатство Боже. Цієї ночі від багатого зажадають, витребують його життя ангели. 

Йому не захочеться розставатися із своїм багатством,розкошами, плотськими утіхами та славою. Але в нього вибору не буде.  Його душа буде вирвана із тіла силоміць і вкинута до аду, де маса таких самих як він – безіменних невіруючих, що приречені до вічних страждань у вогняному озері.  Їм не допомогло ні їхнє багатство, ні їхнє убозтво.  Дорогу до аду їм проклало невірство, яке Господь називає глупством, а невіруючих, навіть геніальних вчених і бізнесменів – називає Господь нерозумними. 

Тепер вони – убогі, бо в аду не мають вони нічого окрім мук… Ця притча, любі брати і сестри, нагадаю – не проти багатства, а проти зажерливості. І цю притчу Господь розповідає нам, аби ми не повторювали прикладу безіменного багатого у його зажерливості, але не забувалися багатіти в Бога і то, насамперед, багатіли в Бога.

Нерозумний багатий з притчі не бачив Бога. Але перед притчею ми маємо ще одного чоловіка, який і став приводом до притчі. Він – справжній нерозумний, бо він піклується про спадщину. Його серце зажерливе. І він не бачить найбільшого скарбу, який поставлений у нього перед очима – Ісуса Христа.  Апостол Павло каже, що в Христі «всі скарби премудрости й пізнання заховані» (Кол. 2:3).

Христос – справжній скарб і справжнє багатство. «Бо», як звіщає Господь Святий Дух, «все з Нього, через Нього і для Нього!»  Ми створені через Христа. Ми живемо завдяки тому, що Він піклується про нас.  Ми зібрали наш урожай завдяки Христові і через Христа. Ми маємо кожен новий ранок і день через Нього.

Але найголовніше навіть не в нашому теперішньому минущому житті. Світ цей грішний і Останнього Дня він буде Богом спалений, наче полова, або зілля, яке нині палять на українських полях і городах. Найголовнішим є те, що у Христі ми маємо життя, яке ніколи не закінчиться – ми маємо життя вічне. Якби у нас не було Христа, то ми були би  такі само бідні та убогі, як наш дуже багатий чоловік із сьогоднішньої притчі.  Нам не було би що представити Богові за наші гріхи.

Але оскільки у нас є Христос, Який любить нас і Який віддав за нас Себе Самого у жертву за наші гріхи зажерливості і за всі інші наші гріхи, то ми чуємо сьогодні утішливе проголошення Боже: «Твоє серце мало подібні думки до думок безіменного багатого. Ти, бувало, теж не мав місця у власному серці для Мене.  Але Мій Син Єдинородний, Ісус Христос, забрав усі твої жахливі гріхи на Себе і обмив їх кров’ю на Голгофському хресті.  Віруй у Христа, горнися до Нього, і то міцно хапай Христа в свої обійми, бо Христос – це той скарб, який викупив тебе від вічної смерті, від аду і від влади диявола. Віруй в Христа і  будь прощений!»

 Царство Небесне відкрите лише для праведних, святих, безгрішних. А таким є лише Син Божий і Син Людський Ісус Христос. Яка користь із багатства земного, якщо ночі цієї або наступної душа буде витребувана і вкинута у ад?  Але коли є Христос, то є Його праведність.  Коли є Христос, то є Його святість.  Коли є Христос, то є прощення гріхів і немає осуду та ворожнечі з Богом, а є навпаки мир з Богом і мир Божий.  Коли є Христос, то є і воскресіння, бо Син Божий подолав смерть і гріб.  Коли є Христос, то є не лише життя в цьому світі і урожай, за який ми дякуємо винятково Богові, але коли є Христос, то є вічне життя в Божому Царстві.

Але всіх цих скарбів не отримати без віри.  Чоловік, який хотів отримати спадщину, бачив Христа, але не вірував у Нього. Як на обкладинці журналу «Ньюзвік» було «У нафту ми віруємо», так і для нього у житті було важливим гасло: «У спадщину, у гроші я вірую». Але ми віруємо у Христа і цією вірою, каже Господь Святий Дух, Христос і все, що має Христос, стає нашим. Віра у Христа робить нас багатими на небесні скарби, бо Христос – найбільший небесний Скарб, Який сьогодні стає нашим, стаючи частинкою самого наше єства Своїми правдивими тілом і кров’ю через хліб і вино Святої Вечері.

Не лише в наших думках віра знаходить місце для Скарбу небесного, Ісуса Христа, але й у серці і навіть у нашому, змученому гріхом, тілі, яке Господь обіцяє воскресити у повній досконалості і без жодного гріха вже незабаром, у час Свого повернення, Останнього Дня. Тоді Він кожного з вас назве на імя, яке вже записане на небесах, і дасть вам чудесну оселю у Його Царстві, бо ця оселя, як і ваше життя, набуте за ваше багатство небесне. І навіть коли настане час для покидання нашої земної оселі, то душу від нас не витребують, а ми віддаємо дух свій у руки Божі з миром і впевненістю у вічному житті. Бо ми – багатів в Бога, бо вірою маємо правдивий скарб, Ісуса Христа. Заради Нього. Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь (2 Кор. 13:1

Немає коментарів: