Бога радістю не образиш

Спокійне серце і серце, яке справді вірує, що Бог примирився з нами заради Христа, чинитиме бадьоре обличчя і щасливі очі, воно розв’язуватиме язик для прославлення Бога. «Таким чином», – каже Святий Дух, «служитимеш ти цьому Цареві, що щастя буде в тобі і всередині, і назовні.  Проте воно має поєднуватися з благоговінням, аби ти не став свинею і не був надто самовдоволеним, опускаючись до плотського вдоволення. Бо якщо ти забереш фальшиву безпечність, то Бога радістю не образиш. Власне кажучи, Його ображає печаль і Він наказує, аби ми веселилися».  Таким  чином Закон забороняв тим, що перебували в жалобі приносити жертви і Малахія каже, що жертви їхні забруднені плачем (Мал. 2:13).  Отже, ми повинні бути радісні хоча й у такий спосіб, аби не ставали ми самовдоволені. Але хай страх буде змішаний з радістю, а надія зі страхом…  Бо є лише одна правдива релігія – боятися Бога і довіряти Богові. Де ці двоє перебувають у правдивому балансі, там все життя – праведне і святе.

Мартін Лютер, З тлумачення другого Псалма