Рости на спасіння (проповідь)

неділя, 7 грудня 2014 р.

Проповідь на неділю Христа Царя

                 ЦАР ІСТИНИ
                                   (Нарис проповіді пастиря В’ячеслава Горпинчука)
                           
Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: «Чи Ти Цар Юдейський?» Ісус відповів: «Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?» Пилат відповів: «Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?» Ісус відповів: «Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...» Сказав же до Нього Пилат: «Так Ти Цар?» Ісус відповів: «Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос». (Євангеліє від Св. Івана 18:33-37).

Благодать вам і мир від Того, Хто є, Хто був і Хто має прийти!  (Об. 1:4) Амінь.

Дорогі брати і сестри, в Україні нарешті запрацювала Верховна Рада, є легітимний Президент, призначений законним чином Уряд. Все працює. У Верховній Раді вже навіть відбулася перша бійка. Перед цим відбувалися дві передвиборчі кампанії: президентська і парламентська. Кожен, хто прагнув отримати державу посаду, щось обіцяв, а ще витрачав серйозні суми грошей на агітацію на радіо і телебаченні, на вулицях і трасах, в інтернеті і в газетах. Аж до часу справжньої, а не показної демократії, влада часто була джерелом багатства, що підтверджує і найновітніша історія України. Тож недивно, що правителі у таких країнах перше ведуть запеклу боротьбу за владу, а потім з усіх сил намагаються цю владу на довгі десятиліття зберегти.

В стародавньому Римі, під окупацією якого перебувала Юдея в час нашого євангельського тексту правив імператор. Цар Ірод був, власне кажучи, підлеглим римського імператора, як і, звісно, Понтій Пілат, до якого привели Сина Божого ті, що мали би бути священиками Бога Живого.  Вони звинувачували Ісуса в богохульстві, адже Він Себе називав Сином Бога Живого і це вважали підставою для страти Христа.

Водночас їм потрібна була вагоміша причина, аби таки змусити римську владу розіпнути Божого Сина і цю причину вони знайшли у привітанні, яке вигукував радісний Єрусалим у неділю, коли Син Божий входив у Єрусалим: «Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!» (Мт. 21:9). Давид був найславетніший цар Ізраїлю. А Ісуса народ називає його Сином. Монархія, як ми знаємо, справа спадкова.

«Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар», – такі аргументи використовувала юдейська старшина, аби лишень позбутися незручного рабина і проповідника. Ворохобить народ? Авжеж!  Адже це Він проповідує: «Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:3-10)  Покірні, засмучені, лагідні, шукачі правди Божої, милостиві, миротворці – від них суспільство стає революційним, правда ж?

Звісно, ворохобництвом є також вигнання з храму тих, що перетворили церкву на бізнес, а богословя на фарисейський мір спасіння добрими ділами. Євангеліст Матвій так описує очищення Храму: «Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. І сказав їм: «Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників». І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив» Мт. 12:12-14).

А «Віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже» (Мт. 22:21) – це на думку церковного істеблішменту заборона сплачувати податки Римській імперії? Невірство в Христа завжди рясніє подібними плодами, незважаючи на те, яке надворі тисячоліття або століття. До невіруючих обманщиків і потенційних убивць Христос каже: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді. А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу» (Ів. 8:44, 45).

Сьогодні Євангеліє переносить нас до преторію і показує Понтія Пілата, який кличе Ісуса і питається в Нього: «Чи Ти Цар Юдейський?» Господь Христос відповідає на питання Понтія Пілата питанням: «Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?»  Відповідь Понтія Пілата дуже важлива: «Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?» 

Про римського імператора знав весь світ. Він править силою і раніше чи пізніше всі довколишні краї, з усіма громадянами дізнаються про існування такого чоловіка. Але не про Христа. Про Христа Царя знають тільки юдеї, тобто віруючі. Вони про Нього знають, бо про Нього звіщає все Писання, яке юдеї досліджують, регулярно читають і чують, а віруючі ще й довіряють йому і чекають на Його Царство, молячись так, як Він навчив: «Нехай прийде Царство Твоє».

Господь пояснює природу Свого Царства.  «Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...» В українській мові, аби показати величезну різницю, інколи ми кажемо «як небо і земля». Христове Царство з небес, зі святості, з праведності.  Зрозуміти Христове Царство важко навіть одноплемінникам Спасителя, євреям.  Учням, серед яких виникла суперечка про те, хто і які буде займати посади в Царстві Христовому, Господь сказав: «Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться. Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець. Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець» (Лк. 22:25-27). 

Цар Христос служить Своїм учням. Христова служба не воює за Свого Царя, бо Його місія – не воювати проти Риму. Тож римлянин Пілат перепитує єврея Ісуса: «Так Ти Цар?» «Ісус відповів: «Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос». Ісусова відповідь на запитання Пілата – несподівана і ствердна.  Перед намісником римського царя стояв Цар Юдейський, Цар Ізраїлю.

Перед владним, який мав під своєю командою частини римської армії, стояв Той, праведне і всемогутнє військо Якого зараз просто спостерігає за несправедливим судом. Місія Пілата і його царя була панувати, визискувати, багатіти, а  місія Христа Царя настільки ж інша, як і Його Царство. Царство Христове – Царство правди, Царство істини. В тому Царстві немає жодного слова обману, жодного неправдивого слова. Боже Слово – істина. Ісус приходить на виконання цієї істини – Слова. У Ньому правда – Слово виконується.

Цар Ісус Собою засвідчує цю правду. Кожен, хто з правди, хто належить до Христового Царства, навіть живучи ще в цьому світі, чує голос Царя, тобто, прислухається до голосу Христа Царя, довіряє Йому і Його Слову. Сьогодні ви можете зробити висновок для себе, любі брати і сестри.  Так, ви – громадяни України. Але якщо ви довіряєте Христові, то ви від правди, тобто ви – громадяни Його Царства.

Понтія Пілата, як і первосвящеників із фарисеями ця правда не цікавить. В кожного з них є своя правда – правда виправдання ділами. Через це тут і Пілат, і юдейська верхівка, і самоправдені фарисеї стають мимовільними союзниками, союзниками в боротьбі проти істини і зокрема  - проти Царя істини, проти Христа.

Ви ж, любі брати і сестри чули від Нього істину і знаєте, що ця істина полягає в тому, що цей Цар – вічний Божий Син, святий і досконалий. Ця істина полягає в тому, що весь світ грішний.  Грішні ви і я.  Грішні наші діти, всі наші родичі і всі люди довкола. Істина полягає в тому, що заплата за гріх – смерть.

Істина також полягає в тому, що Христос вас любить. І любить Він вас особливою жертовною любовю, про яку Він каже: «Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:12, 13).  І Господь Христос доводить цю любов.

Ми мали стояти на вічному суді Божому. Але ось Він, Цар Небесний, стоїть перед намісником земного царя на допиті, аби незабаром отримати вирок вмитих рук: «Невинний іде на смерть». Винні всі довкола, починаючи від первосвящеників і закінчуючи ящичниками на чолі з Пілатом і з його царем – кесарем. Винні ми і винне все людство.

Ми мали би піти на вічні муки, але замість нас на страшні муки за гріхи цілого світу іде Син Божий, Цар Ізраїлів, Цар над царями і Пан над панами, як про Нього свідчить Книга Обявлення. На хресті Цар свідчить про істину – про Його неймовірну, невимовну любов до кожного з вас, любі брати і сестри, проливаючи Свою святу кров за кожного з вас і обмиваючи з вас, що каєтеся у ваших гріхах, всі ваші гріхи та провини.

Аби ми не померли навіки, на нашому місці і замість нас помер Цар Ізраїлів.  Він засвідчив істинність, досконалість, повноту і святість Своєї жертви за всі наші гріхи та провини, вийшовши переможцем над смертю із гробу.  Його воскресіння – проголошення тієї істини, що ваші гріхи прощені, ви виправдані і ви воскреснете, як і Він до вічного життя у Останній День, День Його славетного повернення.

Цар засвідчує правду про гріх, і про прощення, про те, що спасіння – лише в Його Імені. «І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали» (Дії 4:12). Ісус продовжує свідчити про істину щонеділі тут в нашому зібранні, коли ми чуємо Його Слово. Не як ті правителі, сучасні царі, що сплять і навіть у сні планують, як обдурити чи обікрасти рідний народ, Ісус продовжує свідчити про істину тут, в цій громаді і давати нам найбільший скарб – прощення усіх наших гріхів і провин, коли ми в каятті просимо цього прощення і коли щонеділі Він торкається наших уст своїми святими та істинними тілом і кровю у хлібі та вині Святої Вечері, несучи із Собою і в Собі прощення гріхів і вічне життя.

Ісус Христос – Цар істини та істинний Цар, Цар- слуга для вас, любі брати і сестри і Цар-суддя для нерозкаяних правителів, можновладців і всіх тих, що надіються на власну хитрість, розум, гроші чи діла. Сьогодні свідчить Він нам Своєю істиною. Продовжуймо бути Його свідками сьогодні і завжди ми, аби більше людей увірували в Христа Царя і спаслися. Прийди, Господи Ісусе!  Амінь.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь (Об. 22:21).  

Немає коментарів: